Рішення

від 13.05.2013 по справі 905/1710/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2013р. Справа № 905/1710/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман Донецької області

про стягнення неустойки за договором оренди в розмірі 3 632,01грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: Неведомий Д.О. за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення неустойки за договором оренди в розмірі 3 632,01грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення орендних правовідносин за договором оренди №4315/2010 від 11.05.2010р. та ухиленням Відповідача від своєчасного повернення орендованого майна, внаслідок чого була нарахована стягувана неустойка за період з 12.06.2012р. по 29.08.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 9, 17, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 526, 611, 638, 785 Цивільного кодексу, ст.ст. 180, 638, 193, 230, 232, 284, 287 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 5, 12, 13, 15, 21, 22, 28, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.30-32).

На адресу суду надійшли поштові повернення, надіслані на адресу Відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «за спливом строку зберігання». До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №4315/2010, згідно п.п. 1.1, 10.1 якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 40,2 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Чапаєва, 27, яке знаходяться на балансі Краснолиманського БМЕУ ДП «Донецька залізниця» (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.01.2010р. і становить за незалежною оцінкою 19 932,00грн. строком з 11.05.2010р. до 10.05.2011р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Орендаря покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 №786, та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2010р. 307,40грн. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2010р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень-травень 2010р.(п.п.3.1-3.2).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Положеннями п.10.4 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюється додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій навності дозволу органу уповноваженого управляти об'єктом оренди.

За змістом п. 10.8. договору закінчення строку його дії визначається у якості однієї з підстави для припинення.

Відповідно до п.10.10 майно вважається поверненим Орендарем з моменту підписання акту приймання-передачі, обов'язок по складанню якого покладений на Орендаря.

Обов'язок Орендаря повернути орендоване майно Балансоутримувачу (або іншій вказані Орендодавцем юридичній особі) у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, у разі припинення або розірвання договору закріплений сторонами у п. 5.12 договору.

У додатку №1 до Договору сторони узгодили розрахунок орендної плати.

11.05.2010р. відповідно до умов п. 2.1. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі.

05.08.2011р. сторонами укладено Договір №1 до вказаного договору оренди, яким внесені зміни до його умов, зокрема до п.1.1 внесено зміни щодо вартості об'єкта оренди та зазначено що його вартість визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.03.2011р. і становить за незалежною оцінкою 52 141,00грн. Пункт 3.1 Договору викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 і становить за базовий місяць розрахунку березень 2011 року - 782,12грн. Орендна плата квітня 2011 року щомісяця корегується на індекс інфляції, встановлений Мінстатом України. Пункт 10.11 викладено в наступній редакції: «Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майн, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування Майном за весь час прострочення, порядок нарахування та сплати якої передбачено розділом 3 даного Договору. Укладаючи даний Договір сторони дійшли до взаємної згоди та наголошують на тому, що положення ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через 6 місяців від дня, коли таке зобов'язання мало бути виконане, не розповсюджується на строк нарахування неустойки, яку Орендодавець, відповідно до умов даного пункту та приписів ст.785 Цивільного кодексу України, має право нараховувати та вимагати сплати від Орендаря».

Розрахунок орендної плати за перший місяць оренди викладено у Додатку №3 до договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення визначеного договором строку його дії орендні правовідносин сторін автоматично продовжились на той же строк і на тих же умовах за відсутністю заяв про зміну або припинення договору в порядку ст.764 Цивільного кодексу України, до 10.05.2012р.

06 червня 2012р. Позивач направив Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням Заяву №17-06-05-04981 від 06.06.2012р., в якій повідомив Відповідача про закінчення строку дії договору оренди та відмову від продовження дії Договору на новий строк, необхідність повернення майна за актом приймання-передачі та попередив, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення майна із оренди він вимагатиме сплати неустойки. Зазначений лист повернувся Позивачу з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Листом від 16.08.2012р. Позивач вимагав сплати Відповідачем неустойки в розмірі подвійної плати з користування майном за час прострочення повернення приміщення. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист був отриманий Відповідачем 17.06.2012р.

29.08.2012р. сторонами підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Відповідач повернув Балансоутримувачу орендоване приміщення.

Як зазначає Позивач, свої зобов'язання за договором щодо повернення предмета договору оренди за актом приймання-передачі Відповідач виконав не своєчасно, що стало підставою для нарахування неустойки, на примусовому стягненні якої він наполягає.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до сплати неустойки за період неповернення орендованого майна після припинення орендних правовідносин у зв'язку із відмовою від подальшого продовження договору.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду державного та комунального майна", а також - умовами договору оренди №4315/2010 від 11.05.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм договір оренди №4315/2010 від 11.05.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього прав відносно володіння та користування об'єктом оренди та обов'язку із повернення цього об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Виходячи із наявних матеріалів справи, строк орендних правовідносин, в межах яких Відповідач міг правомірно володіти та користуватися наявним у нього об'єктом оренди, визначався періодом з 11 травня 2010р. по 10 травня 2011р. Як вже зазначалось вище після закінчення строку його дії, орендні правовідносин сторін автоматично продовжились на той же строк і на тих же умовах за відсутністю заяв про припинення договору в порядку ст.764 Цивільного кодексу України до 10.05.2012р.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом від 06.06.2012р., направленим на юридичну адресу Відповідача, Позивач відмовився від продовження після 10.05.2012р.договору на новий строк.

Докази укладання сторонами додаткового договору про продовження його на новий строк та дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, обов'язковість яких визначена п.10.4 Договору, в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд також враховує, що Відповідачем не надано доказів наявності намірів скористатися переважним правом на укладання договору на новий строк у спосіб, визначений ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України.

Таким чином договір припинив свою дію 10.05.2012 та на новий строк його не пролонговано.

Як встановлено ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та п.10.6.1 Договору закінчення строку дії договору є підставою для його припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в договорі.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із повернення орендованого майна відповідно до п.10.10 Договору за актом приймання-передачі після закінчення строку дії Договору.

Як встановлено судом, Відповідачем повернуто майно Позивачу за актом приймання передачі лише 29.08.2012р.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналогічне положення встановлено п.10.11 Договору.

Таким чином, Позивач правомірно нарахував неустойку за період з 12.06.2012р. по 29.08.2012р.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи, неустойка в розмірі 3 632,01грн. залишились несплаченою, жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Здійснивши перевірку заявленої суми, суд встановив її відповідність обставинами справи, з огляду на що задовольняє вимоги Позивача про стягнення неустойки в сумі 3 632,01грн. у повному обсягу.

Судові витрати у відповідності до вимог ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до відповідача Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман Донецької області про стягнення неустойки за договором оренди в розмірі 3 632,01грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман Донецької області (84404, м. Красний Лиман Донецької області, вул. Чапаєва, б.24/6, код ЄДРПОУ 31709603) на користь державного бюджету (р/р 31111094700063, МФО 834016, код бюджетної класифікації - 22080300, отимувач ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37894853) неустойку за договором оренди в розмірі 3 632,01грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман Донецької області (84404, м. Красний Лиман Донецької області, вул. Чапаєва, б.24/6, код ЄДРПОУ 31709603) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України (83000, м. Донецьк, вул. Артема, б.97, код ЄДРПОУ 13511245) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2013р.