Рішення

від 13.05.2013 по справі 913/756/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2013 року Справа № 913/756/13-г

Провадження №4/913/756/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" ,

м. Дебальцеве Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова компанія "Регіон - Восток", м. Луганськ

про стягнення 14 080 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

при секретарі судового засідання: Губарєвій М.В.

у присутності представників сторін:

від позивача - Масляк В.В., довіреність № Н-01/60 від 16.01.2013;

від відповідача - не прибув.

У судовому засіданні 25.04.2013 по справі № 913/756/13-г, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 13.05.2013. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 13.05.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 14 080 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні № 66375379, відправленому 11 вересня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна - промислова компанія "Регіон - Восток" за накладною № 51698512 від 10.09.2012.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву від 29.04.2013, який отриманий судом 08.05.2013 та зареєстрований за № 3332, проти позову заперечує та, зокрема зазначає, що маса вантажу виявилась меншою за масу вантажу, тому відповідач вважає, що маса зазначена у накладній у даному випадку не допущено відповідачем завантаження вантажу у вагон понад його вантажопідйомності.

Залізниця не понесла жодних збитків, а навпаки отримала прибуток, перевізши вантаж меншою вагою та отримала від відправника провізну плату у повному розмірі.

В той же час представником відповідача у наданому відзиві на позовну заяву клопотання про зменшення розміру штрафу, посилаючись на ч.3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 83 ГПК України. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що підприємство відповідача є вугільним підприємством, знаходиться у тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів. На теперішній час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані та має кредиторську заборгованість ТОВ «ТПК «Регіон- Восток» за 12 місяців 2012 складає 20661,8 тис. грн., нараховано податків на суму 616 тис. грн.. До відзиву на позовну заяву відповідачем додано довідку від 30.04.2013 № 30-04-1 та копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2012. вказаний відзив на позовну заяву судом розглянутий та долучений до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Представник позивача надав у судовому засіданні 13.05.2013 пояснення позовних вимог, яке судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, витребувані судом та надані представниками позивача та відповідача докази на підтвердження своїх доводів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2012 року, відповідно до накладної № 51698512 від 10.09.2012 зі станції Ровеньки Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова компанія "Регіон - Восток" (відповідач у справі) здійснило відправлення вагону № 66375379 з вантажем антрацит до станції Маріуполь -Порт(експорт) Донецької залізниці, одержувач - ТОВ «Азов-Чарт Холдинг».

При проходженні вагону через станцію Дебальцеве-Сорт Донецької залізниці при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51698512 від 10.09.2012 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт було складено акт загальної форми № 725 від 11.09.2012 (а.с.7).

На станції Дебальцеве-Сорт Донецької залізниці було проведене контрольне переваження на 200-ттонних вагах і встановлено що:

- у вагоні № 66375379 в накладній № 51698512 вказана маса вантажу складає нетто 68700 кг, тара 21200 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто 87000 кг, нетто 65800 кг, тара 21200 кг, що на 2900 кг менше ніж вантажопідйомність вагону.

По даним фактам складено комерційний акт БМ № 732910/321 від 12.09.2012 та акт загальної форми № 725 від 11.09.2012 (а.с. 7,8).

Контрольне переважування проводилось на справних повірених 200-тонних вагонних вагах. В технічному та комерційному відношенні вагон справний, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 200 мм, навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, нарахував штраф у розмірі 14080 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до нижчевикладеного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон №66375379 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні вагонів на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51698512 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 66375379. Про даний факт було складено комерційний акт БМ № 732910/321 від 12.09.2012 та акт загальної форми № 725 від 11.09.2012 (а.с. 7,8).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту БМ № 732910/321 від 12.09.2012 (а.с. 8) контрольне переважування вагону № 66375379 проводилось на 200 тонних вагонних вагах.

Перевіркою було виявлено:

- у вагоні № 66375379 в накладній № 51698512 вказана маса вантажу складає нетто 68700 кг, тара 21200 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто 87000 кг, нетто 65800 кг, тара 21200 кг, що на 2900 кг менше ніж вантажопідйомність вагону.

По даним фактам складено комерційний акт БМ № 732910/321 від 12.09.2012 та акт загальної форми № 725 від 11.09.2012 (а.с. 7,8).

Контрольне переважування проводилось на справних повірених 200-тонних вагонних вагах. В технічному та комерційному відношенні вагон справний, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 200мм, навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею« (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом акт БМ № 732910/321 від 12.09.2012 та акт загальної форми № 725 від 11.09.2012 (а.с. 7,8).

Згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі відповідно до ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 66375379 в накладній № 51698512- 2816,00 грн., сума штрафних санкцій - 2816 грн. 00 коп. х 5 = 14080 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 14080 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 51698512, у зв'язку з чим, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно усних пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася .

Згідно листа начальника станції Ровеньки Донецької залізниці від 25.03.2012 № 189, вагон № 66375379 за накладною № 51698512 контрольне переваження по станції Ровеньки не проходив.

Переваження вантажу на станції Дебальцеве-Сорт Донецької залізниці проводилося на 200-ти тонних вагонних вагах (технічний паспорт ваг), повірка яких проведена, згідно якої технічний стан та метрологічні характеристики ваг відповідають вимогам Інструкції №279 від 25.04.04 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.12-15).

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки ці доводи ніяким чином не доведені.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Але в даному випадку, відповідачем не доведений суду факт наявності будь-яких обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру відповідних штрафних санкцій. Також доводи за заявою відповідача щодо зменшення розміру штрафу не підтверджені документально. При цьому, звіт про фінансові результати станом на 31 грудня 2012 року і довідка від 30.04.2013 № 30-04-1, які додані до відзиву на позовну заяву не підтверджують збитковості підприємства станом на жовтень 2012 року. Наявність фінансових труднощів і поточних зобов'язань не є підставами для зменшення розміру штрафу.

В той же час, слід визначити, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з наведеного, підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не має, у зв'язку з чим клопотання відповідача судом відхиляється.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 14080 грн. 00 коп.

Викладене свідчить, що дані внесені відповідачем до накладної не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14080 грн. 00 коп., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць України за невірне зазначення маси вантажу в накладній, нарахований позивачем обґрунтовано, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 13.05.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 908, ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.5 ст. 307 ГК України, ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова компанія "Регіон - Восток" , площа Героїв ВВВ, будинок 6, приміщення 43, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 31995209 на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", вул. Артема, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957 в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця", вул. Леніна,12, м. Дебальцеве Донецької області, код ЄДРПОУ 25946445, штраф у розмірі 14080 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 16.05.2013 .

Суддя Г.М.Старкова