Рішення

від 15.05.2013 по справі 22-ц/796/5014/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-А

факс 284 15 77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Лопатюк Н.Г.

№ 22-ц/796/5014/2013 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Товарницькій А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС-1» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС-1» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2013 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС-1» (далі - ТОВ «СТЕЛС-1») про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено.

Стягнуто з ТОВ «СТЕЛС-1» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7 374,60 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податків та інших обов'язкових платежів в сумі 36 675 грн. 00 коп., а всього - 44 049,60 грн.

Стягнуто з ТОВ «СТЕЛС-1» 440 грн. 50 коп. в дохід держави.

В апеляційній скарзі ТОВ «СТЕЛС-1» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. Посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження порушення товариством ст. 116 КЗпП України, оскільки, вона в день звільнення не працювала. З вимогою про розрахунок позивачка звернулась до ТОВ «СТЕЛС-1» лише 23 серпня 2012 року, але Товариство не визнавало право на визначені ОСОБА_1 суми грошові коштів, які підлягали виплаті, а також пропонувало з'явитися позивачці до Товариства з метою здійснення з метою належної передачі бухгалтерських справ, оформлення акту приймання -передачі, а також проведення внутрішньої перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 обіймала посаду головного бухгалтера та була відповідальною за нарахування та виплату заробітної плати. Позивачка отримала заробітну плату за квітень 2012 року, але дійсно з невідомих причин зарплату за травень 2012 року ОСОБА_1 не отримала. Заробітна плата позивачки за травень 2012 року в розмірі 3687 грн. 30 коп. була перерахована товариством була перерахована на банківську картку ОСОБА_1 Також апелянт вважає, що судом не правильно обраховано середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні позивачки.

В апеляційній інстанції представник ТОВ «СТЕЛС-1» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 грудня 2011 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ТОВ «СТЕЛС-1» на посаду головного бухгалтера. 22 червня 2012 року позивачка була звільнена із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

ОСОБА_1 порушила перед судом питання про стягнення з ТОВ «СТЕЛС-1» заробітної плати за квітень та травень 2012 року в сумі 7 374,60 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку, обрахованого з 01 червня 2012 року по 22 січня 2013 року в сумі 36 675,00 грн., а також просила допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 47, ст. ст. 116, 117, ч. 1 ст. 232, ст. 233 КЗпП України та дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «СТЕЛС-1» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за квітень та травень 2012 року в сумі 7 374,60 грн. та наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні позивачки відповідно до положень ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, встановлені ст. 117 КЗпП України заходи визначаються як один із видів відповідальності власника (підприємства) перед працівником, підставою такої відповідальності відповідно до зазначеної норми є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «СТЕЛС-1» із заявою, у якій зазначила, що ТОВ «СТЕЛС-1» не провело з нею повного розрахунку при звільненні, у зв'язку із чим має сплатити на її користь 11 311,55 грн. заборгованості та 6 821,69 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку (а. с. 5).

Листом від 28 серпня 2012 року № 387 ТОВ «СТЕЛС-1» повідомило ОСОБА_1, що здійснило перерахування на картку всіх належних до виплати сум після отримання вимоги, яка надійшла 23 серпня 2012 року, оскільки в день звільнення вона була відсутня на роботі. А саме, сплачено 710,53 грн. заробітної плати за червень 2012 року та 2 495,94 грн. компенсації за невикористану відпуску. Крім того, у відповіді ТОВ «СТЕЛС-1» зазначило, що вимоги ОСОБА_1 про виплату їй заборгованості по заробітній платі у розмірі 11 311,55 грн. та надання документів, що підтверджують вказану заборгованість, є безпідставними. Позивачкою не було здійснено передачу бухгалтерських справ, шляхом складання акту приймання-передачі та не проведено перевірку стану бухгалтерського обліку та звітності згідно з ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», п. 6 Положення про головних бухгалтерів, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 24 січня 19980 року №59 «Про заходи щодо вдосконалення організації бухгалтерського обліку та підвищення його ролі в раціональному та економному використанні матеріальних, трудових та фінансових ресурсів» (а. с. 6-7).

Разом з тим, відповідач не довів, що ОСОБА_1 в день звільнення 22 черввня 2012 року не працювала. 22 червня 2012 року позивачка особисто звернулася до товариства із заявою про звільнення. ТОВ «СТЕЛС-1» не було надано суду табелю робочого часу за червень 2012 року, на який відповідач послався у листі-відповіді від 28 серпня 2012 року №387 на заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2012 року.

Крім того, як було зазначено, заробітна плата ОСОБА_1 та всі належні їй від товариства суми виплачувались шляхом перерахування їх на картковий рахунок, а тому, посилання на неможливість проведення розрахунку із позивачкою у день її звільнення є безпідставними.

Згідно листа-відповіді ТОВ «СТЕЛС-1» від 28 серпня 2012 року №387 розмір посадового окладу головного бухгалтера відповідно до змісту штатного розпису, затвердженого станом на 01 січня 2012 року становить 4 500,00 грн. (а. с. 6-7).

Відповідно до виписки Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва «Індивідуальні відомості про застраховану особу» від 12 листопада 2012 року сума заробітку ОСОБА_1 для нарахування пенсії у ТОВ «СТЕЛС-1» у січні, лютому, березні, квітні та травні 2012 року становить 4 500,00 грн., у червні 2012 року - 3 206,47 грн. (а. с. 31).

Як вбачається із виписки операцій за основною картою ОСОБА_1, сформованої Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» за період з 15 грудня 2011 року по 03 вересня 2012 року, ТОВ «СТЕЛС-1» на картковий рахунок позивачки було перераховано: 20 лютого 2012 року - 3 687,30 грн., 16 березня 2012 року - 3 687,30 грн., 12 квітня 2012 року - 443,00 грн., 17 травня 2012 року - 3 687,30 грн., 31 серпня 2012 року - 2 627,38 грн. (а. с. 17-18).

Разом з тим, зазначена виписка не містить відомостей щодо нарахування та виплати позивачці заробітної плати саме за квітень 2012 року. А тому, посилання апелянта на те, що заробітна плата за квітень 2012 року ОСОБА_1 була виплачена є безпідставними.

ТОВ «СТЕЛС-1» не було надано суду довідки про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачкою, а також належних доказів виплати їй заробітної плати за квітень та травень 2012 року.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не було надано на запит суду першої інстанції довідки про заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1, а також довідки про середню заробітну плату позивачки. Відповідні документи не були надані і суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 до звільнення обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «СТЕЛС-1», була відповідальною за нарахування та виплату собі заробітної плати оскільки це не звільняє відповідача від виконання обов'язку провести розрахунок із звільненим працівником відповідно до вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України у визначені цими нормами строки, а також відповідальності за затримку розрахунку. Факт невиплати при звільненні ОСОБА_1 заробітної плати за травень 2012 року в розмірі 3687, 30 грн. не заперечується ТОВ «СТЕЛС-1».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення відповідачем ТОВ «СТЕЛС-1» вимог ст. 116 КЗпП України щодо строків проведення розрахунку при звільненні позивачки та наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Нездійснення роботодавцем виплати належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 117 КЗпП України, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Також, судова колегія відхиляє посилання апелянта на Положення про головних бухгалтерів, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 24 січня 19980 року №59 «Про заходи щодо вдосконалення організації бухгалтерського обліку та підвищення його ролі в раціональному та економному використанні матеріальних, трудових та фінансових ресурсів» та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», оскільки зазначені нормативні акти не врегульовують порядок проведення розрахунку з працівником власником або уповноваженим ним органом при звільненні.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково обрахував середній заробіток позивачки за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з ТОВ «СТЕЛС-1» на підставі ст. 117 КЗпП України, з 01 червня 2012 року, оскільки ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади 22 червня 2012 року.

Відповідно до змісту вказаної норми середній заробіток у разі затримки розрахунку при звільненні має бути обрахований за весь час затримки - з дня, наступного за днем звільнення по день фактичного розрахунку.

Розмір середньоденної заробітної плати позивачки, визначений судом на підставі п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 апелянтом спростовано не було.

Таким чином, ураховуючи те, що середньоденна заробітна плата позивачки складає 225,00 грн., час затримки розрахунку за період з 23 червня 2012 року по 22 січня 2013 року становить 148 робочих днів відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України від 23 серпня 2011 року №8515/о/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік», Листа Міністерства соціальної політики України від 21 серпня 2012 року №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік», сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню з ТОВ «СТЕЛС-1» на користь ОСОБА_1 на підставі ст. 117 КЗпП України становить 33 300,00 грн .

Враховуючи характер та обсяг задоволених вимог, відповідно до ст. 88 КзпП України з ТОВ «СТЕЛС-1» підлягає стягненню 406,75 грн. судового збору.

Таким чином, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2013 року підлягає зміні в частині визначення судом суми середнього заробітку за час затримки розрахунку та періоду, за який він має бути обрахований, загальної суми, яка підлягає стягненню з ТОВ «СТЕЛС-1», та в частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС-1» задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2013 року змінити в частині визначення судом суми середнього заробітку за час затримки розрахунку та періоду, за який він має бути обрахований, загальної суми, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС-1» на користь ОСОБА_1, та в частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС-1» (код ЄДРПОУ 25194040) на користь ОСОБА_1 (персональний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 7 374,60 грн. заборгованості по заробітній платі за квітень та травень 2012 року та 33 300,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податків та інших обов'язкових відрахувань за період з 23 червня 2012 року по 22 січня 2013 року , а всього - 40 674,60 грн .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС-1» (код ЄДРПОУ 25194040) в дохід держави 406,75 грн. судового збору.

В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді