Ухвала

від 16.05.2013 по справі 32/60-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 травня 2013 року Справа № 32/60-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кравчука Г.А. суддів:Мачульського Г.М., Полянського А.Г. розглянувши матеріали касаційної скаргиКвартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 року у справі№ 32/60-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України допідприємства матеріального забезпечення товариства з обмеженою відповідальністю "Райвел" провизнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від 08.04.2013 року № 786 (зареєстровано ВГСУ за № 7206 від 13.05.2013 р.) не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Скаржником подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги.

Статтею 53 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заявлене клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скаржник в обґрунтування клопотання посилається на те, що він не знав про укладення спірного договору, оскільки не був його стороною, а тому про існування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 року не було відомо до теперішнього часу, за таких обставин скаржник не мав змоги подати касаційну скаргу у встановлений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи скаржник був обізнаний з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

За таких обставин, скаржник у відповідності до ст. 33 ГПК України не довів того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у нього не було можливості.

Колегія суддів зазначає, що, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська не містить дійсно поважних (в розумінні наведеної норми) причин для відновлення строку для подання касаційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 53, п. 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про відновлення пропущеного процесуального строку для касаційного оскарження відхилити.

2. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 року у справі № 32/60-10 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський