Рішення

від 15.05.2013 по справі 908/794/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/16/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

15.05.13 Справа № 908/794/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Групп», (юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41; поштова адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 159, оф. 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Південенерго груп», (юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157; поштова адреса: 69036 м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 224)

про стягнення 5 202,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Дегтяренко А.В., довіреність № 1 від 09.02.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

01.03.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Групп», м. Запоріжжя (ТОВ «Юпітер Трейд Інвест Групп») з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Південенерго груп», м. Запоріжжя (ТОВ НВО «Південенерго груп») про стягнення 5 202,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2013 р. порушено провадження у справі № 908/794/13-г, справі № 908/794/13-г присвоєно номер провадження справи 4/16/13, судове засідання призначено на 20.03.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 10.04.2013 р. і до 15.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2013 р. судом, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, за клопотанням позивача процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/794/13-г продовжений на п'ятнадцять днів, до 15.05.2013 р.

В судовому засіданні 15.05.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 01.03.2013 р., від 20.03.2013 р. та від 10.04.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 521420 станом на 25.03.2013 р. Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Південенерго груп» (код ЄДРПОУ 36246953) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялася ухвала господарського суду Запорізької області по справі від 10.04.2013 р., яка станом на час вирішення справи судом на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку не поверталася. Також на поштову адресу відповідача судом направлялися ухвали суду по справі від 01.03.2013 р., від 20.03.2013 р. і від 10.04.2013 р., які повернулися на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку з відмітками: «Адресат за отриманням не з'явився» та «За закінченням терміну зберігання».

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/794/13-г.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, зважаючи на те, що 15.05.2013 р. є останнім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 908/794/13-г, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 11, 1212, 1214 ЦК України і полягають в наступному. Як зазначає позивач, в силу існуючих між сторонами правовідносин, позивач звернувся до відповідача з наміром придбати трансформатор напруги НТМИ-6 в кількості однієї штуки вартістю 5 202,00 грн. У зв'язку із цим, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 15.01.2013 р. на суму 5 202,00 грн. на оплату трансформатора напруги. 22.01.2013 р. позивач перерахував відповідачу відповідні кошти. Листом № 32 від 12.02.2013 р. відповідач підтвердив отримання коштів та повідомив позивачу, що товар буде відвантажений 14.02.2013 р. Станом на 14.02.2013 р. оплачений товар позивачу поставлений не був. Листом від 15.02.2013 р. № 026 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти, які були йому перераховані за поставку товару згідно рахунку-фактури № СФ-0000002 від 15.01.2013 р. Листом від 18.02.2013 р. № 028 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти в сумі 5 202,00 грн., оскільки товар ним вже придбаний у іншого підприємства. Також 15.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 123 аналогічного змісту. Всі вказані листи відповідачем були залишені без відповіді та задоволення. На теперішній момент товар від відповідача позивач не отримав, суму попередньої оплати за товар відповідач позивачу не повернув. На підставі викладеного, враховуючи приписи ч., ч. 2 і 3 ст. 1212 ЦК України, зокрема те, що положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ НВО «Південенерго груп» 5 202,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи судом встановлено, маючи намір придбати трансформатор напруги ТОВ «Юпітер Трейд Інвест Групп» (позивач у справі) звернулося до ТОВ НВО «Південенерго груп» (відповідача у справі) з відповідною пропозицією.

Враховуючи попередню домовленість сторін, відповідач вистав позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 15.01.2013 р. на суму 5 202,00 грн. на оплату трансформатора напруги НТМИ-6 в кількості однієї штуки.

22.01.2013 р. позивач перерахував відповідачу відповідні кошти в розмірі 5 202,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за електрообладнання згідно рахунку № СФ-2 від 15.01.2013 р.», про що свідчить виписка банку за 22.01.2013 р. (Оригінал виписки банку досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія залучена до матеріалів справи).

Листом № 32 від 12.02.2013 р. відповідач підтвердив отримання коштів від позивача в сумі 5 202,00 грн. та повідомив ТОВ «Юпітер Трейд Інвест Групп», що товар буде відвантажений 14.02.2013 р.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на підставі дій відповідача, який вистави позивача рахунок на оплату товару, та дій позивача, який цей рахунок оплатив, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати постачання йому оплаченого товару, а у відповідача - обов'язок поставити товар, за який сплачено відповідні грошові кошти.

Отже, досліджені судом письмові докази свідчать, що між сторонами у даній справі виникли правовідносини щодо поставки товару, оформлені у спрощений спосіб.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (стаття 693 ЦК України).

Фактичні обставини справи свідчать, що отримавши суму попередньої оплати за товар (трансформатор напруги НТМИ-6 в кількості однієї штуки вартістю 5 202,00 грн.), станом на 14.02.2013 р. відповідач поставку позивачу оплаченого товару не здійснив.

Частиною 2 статті 693 ЦК України унормовано, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Листом від 15.02.2013 р. № 026 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти, які були йому перераховані за поставку товару згідно рахунку-фактури № СФ-0000002 від 15.01.2013 р.

Листом від 18.02.2013 р. № 028 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти в сумі 5 202,00 грн., оскільки цей товар ним вже придбаний у іншого підприємства. Також 15.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 123 аналогічного змісту.

Лист № 123 від 15.04.2013 р. був отриманий уповноваженою особою ТОВ НВО «Південенерго груп» 26.04.2013 р., про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6912101072054).

Однак, всі вказані листи відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Станом на час вирішення спору судом товар від відповідача позивач не отримав, суму попередньої оплати за товар в розмірі 5 202,00 грн. відповідач позивачу не повернув.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У відповідності до приписів частини 3 цієї ж статті ЦК України положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються, в тому числі, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні . (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України)

Матеріалами справи доведено, що відповідачем були отримані від позивача грошові кошти в сумі 5 202,00 грн. у якості попередньої оплати за товар, що мав бути поставлений відповідачем позивачу. Отже, отримані відповідачем від позивача грошові кошти (попередня оплата) в силу вище наведеної норми закону є безпідставно отриманим майном.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів поставки позивача товару або повернення суми попередньої оплати за товар суду не надав.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 202,00 грн. безпідставно отриманих коштів пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступень вини кожної із сторін, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173 ГК України, ст., ст. 11, 202, 509, 692, 693, 712, 1212 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Групп», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Південенерго груп», м. Запоріжжя про стягнення 5 202,00 грн. безпідставно отриманих коштів задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Південенерго груп», (юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157; поштова адреса: 69036 м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 224, код ЄДРПОУ 36246953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Трейд Інвест Групп», (юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41; поштова адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 159, оф. 4, код ЄДРПОУ 38069671) 5 202 (п'ять тисяч двісті дві) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" травня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.