cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.05.13р. Справа № 904/2166/13
За позовом Приватного підприємства «Елада», м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш», м. Дніпропетровськ
про стягнення 43 000,00 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Тарабака Є.А.- представник ( дов. № 2 від 15.04.13р.)
Гусакова О.Б.- представник ( дов. № 1 від 15.04.13р.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача та просить суд стягнути на свою користь:
- заборгованість в розмірі 43 000,00 грн., згідно договору поставки №1 від 28.04.2012 року (надалі «Договір»);
- витрати на юридичну допомогу в розмірі 4 000,00 грн.;
- судовий збір в розмірі 1720,00 грн.
Підстави з якими позивач пов'язує свої позовні вимоги: відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки за поставлений товар.
12.04.2013 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою повноважного представника.
Судові засідання відбувались 16.04.2013 року, 14.05.2013 року. Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.04.2013 року.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
28.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (Покупець) та Приватним підприємством "Елада" (Постачальник) укладено договір поставки №1.
Відповідно до умов Договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець оплатити та прийняти товар на умовах даного Договору. Поставка партії товару здійснюється постачальником на протязі 7 календарних днів від дати здійснення передоплати, згідно узгодженої підписаної специфікацією. Можлива дострокова поставка товару. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 84 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №32 від 05.07.2012 року та видатковою накладною №65 від 17.08.2012 року.
Відповідно до умов Договору, 70% вартості товару оплачуються, в якості попередньої оплати, на протязі 7 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку на партію товару; 30% вартості товару оплачуються на протязі 5 банківських днів з дати поставки товару та отримання рахунку.
Згідно з ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
В ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 41000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 41-43), заборгованість складає 43 000,00 грн.
Позивач направив на адресу відповідача вимогу №6 від 23.01.201 року, про сплату заборгованості за поставлений товар в 7-денний термін, з моменту отримання вимоги.
Доказів сплати заборгованості за поставлений товар в розмірі 43 000,00 грн., відповідачем не надано.
Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати поставленого товару, матеріалами справи встановлено.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн., суд не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (надалі "Постанова") зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
В п.п.6.3. Постанови вказано, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Обґрунтовуючи право на стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн., позивач надав суду такі докази: договір про надання юридичних послуг №22 від 24.12.2012 року та додаткову угоду №1 від 24.12.2012 року.
З вказаних письмових доказів вбачається, що правова допомога надавалась особою, яка не є адвокатом у розумінні ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, враховуючи вищевикладене, витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн., які просить стягнути позивач, не входять до складу судових витрат за змістом ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 15-А-3, кв.3, код ЄДРПОУ 32887752) на користь Приватного підприємства «Елада» (49016, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 203, к. 8, код ЄДРПОУ 21942143) заборгованість в розмірі 43 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.05.2013 року
Суддя Я.С. Золотарьова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2013 |
Оприлюднено | 17.05.2013 |
Номер документу | 31217806 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні