cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.05.2013р. Справа № 905/2798/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" м. Донецьк (ідентифікаційний код 30871714)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" м. Стаханов (ідентифікаційний код 37722148)
про визнання договору № 02/11-11 від 02.11.2011 р. недійсним
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Володіна В.І. за довіреністю від 01.02.2013р., Білоус І.Г. за договором про надання правової допомоги від 22.04.2013р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" м. Стаханов про визнання договору № 02/11-11 від 02.11.2011 р. недійсним.
Ухвалою від 19.04.2013р. господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №905/2798/13, сторони зобов'язані надати документи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір № 02/11-11 від 02.11.2011 р. був укладений з порушенням норм цивільного та господарського законодавства та підлягає визнанню недійсним, з огляду на той факт, що при укладанні спірного договору відповідач не надав копію статуту та протоколу установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР", які би підтверджували повноваження директора Трушкіна В.І. на підписання цього договору у зв'язку із чим є підстави вважати, що договір № 02/11-11 від 02.11.2011 р. підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" не уповноваженою особою. Крім того позивач посилається на невідповідність п.3.4.2. Договору №02/11-11 від 02.11.2011р. вимогам чинного законодавства України, з огляду на той факт, що зазначений пункт створює обов'язки для третьої особи, яка не є стороною по зазначеному Договору.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію договору № 02/11-11 від 02.11.2011 р., копії додаткових угод №1 від 13.12.2011р. до договору № 02/11-11 від 02.11.2011 р., №2 від 23.04.2012р. до договору № 02/11-11 від 02.11.2011 р.
Позивач у судове засідання 13.05.2013р. не прибув, вимоги ухвали суду від 19.04.2013р. не виконав, витребуваних судом документів не надав незважаючи на той факт, що про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду від 19.04.2013р. (а.с.24).
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 236 215, 230, 509, 511 Цивільного кодексу України, ст.89 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 15, 54-57, 60 Господарського процесуального кодексу України.
08.05.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" виконало договір № 02/11-11 від 02.11.2011 р., про що свідчать відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт. Також зазначив, що під час укладання спірного договору позивачу було надано завірену копію протоколу №1 установчих зборів засновників відповідача від 09.06.2011р. та завірену копію статуту ТОВ "Східна будівельна компанія КР". Зазначив, що відповідно до зазначеного статуту директор Трушкін В.І. мав право підписувати спірний Договір.
Крім того відповідачем на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 19.04.2013р. було надано завірені копії: статуту ТОВ "Східна будівельна компанія КР"; виписки з ЄДРПОУ; протоколу загальних зборів учасників ТОВ про призначення директора; актів прийому виконаних робіт (КБ-2в); довідок про вартість виконаних робіт (КБ-3); податкових накладних; банківських виписок з відміткою банку по фактам отримання коштів від позивача
Розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Під час судового розгляду справи представника відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника відповідача, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" (далі Підрядник) укладено договір №02/11-11 від 02.11.2011р. (далі Договір), за умовами якого Підрядник приймає на себе обов'язки по завданню Замовника, на свій ризик, власними силами та засобами, із використанням матеріалів Замовника, виконати внутрішні опоряджувальні роботи з реконструкції аеровокзального комплексу, зазначених у додатках до даного Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Виходячи зі змісту преамбули Договору, від імені відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР", цей договір укладав директор Трушкін В.І., який діє на підставі статуту підприємства.
Згідно з ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Також юридична особа може набувати прав та обов'язків через інститут представництва. Правовідносини представництва виникають відповідно на підставі закону, договору або акту органу юридичної особи (ст. 237 Цивільного кодексу України).
Тобто, законодавством визначено, що юридична особа бере участь у цивільному обороті через органи юридичної особи або через представників. При цьому визначальною є підстава, за якою діє суб'єкт - статут чи довіреність.
Як встановлено судом, згідно п.9.2.14 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР", затвердженого протоколом №1 установчих зборів відповідача від 09.06.2011р. директор без доручення представляє Товариство у всіх організаціях і установах України і закордоном, укладає будь-які угоди від імені Товариства, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, або окремим рішенням Загальних Зборів Учасників, відповідно до п.9.2.12. Директор має право першого підпису.
Відповідно до протоколу №1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" від 09.06.2011р. Трушкіна В.І. призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" .
Наказом №1-о/к від 09.06.2011р. Трушкін В.І. приступив до виконання обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" з 09.06.2011р .
Як вбачається з положень Статуту відповідача, будь яких обмежень щодо можливості укладання директором ТОВ "Східна будівельна компанія КР" Трушкіним В.І. із позивачем по справі Договору №02/11-11 від 02.11.2011р. на момент його підписання не існувало.
Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її уставними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що спірний Договір №02/11-11 від 02.11.2011р., підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" Трушкіним В.І. було укладено із врахуванням правових норм діючого законодавства та положень статуту відповідача.
За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За таких обставин, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення, ані наявність дефектів суб'єктного складу.
При цьому, посилання позивача на ненадання відповідачем статутних документів товариства під час підписання оспорюваного правочину суд до уваги не приймає, враховуючи, що вказані обставини не можуть бути підставою для визнання Договору недійсним.
Крім цього, суд також приймає до уваги ті обставини, що згідно із ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як встановлено судом, між сторонами були підписані акти №5 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012року, №6 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012року, №7 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012року, №8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012року, №10 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012року, №11 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року, №12 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012року, №13 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012року, №14 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012року, №15 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012року, №16 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012року, копії яких наявні в матеріалах справи, що свідчить про схвалення Договору сторонами.
Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним Договору позивач також посилається на невідповідність п.3.4.2. договору №02/11-11 від 02.11.2011р. вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до п.3.4.1. Договору розрахунки за виконані підрядні роботи здійснюються на підставі підписаних Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). Замовник переказує на поточний рахунок Підрядника відповідні суми вартості виконаних та прийнятих підрядних робіт на протязі 10 (десяти) банківських днів після підписання Актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2В), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) отримання рахунка на оплату та податкової накладної.
У випадку відсутності фінансування Замовник має право перенести строки оплати на строк затримки фінансування, але не пізніш ніж до 31.03.2012р.
Згідно п.3.4.2. Договору платежі, вказані у п.3.4.1. перераховуються в межах 95% вартості виконаних підрядних робіт. Несплачена частка у розмірі 5% від вартості виконуваних робіт перераховуються Підряднику на протязі 10 (десяти) банківських днів після здавання об'єкту, вказаного в п.1.1. цього Договору в експлуатацію.
Відповідно до ч.1. ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події .
Проаналізувавши п.3.4.2. Договору суд дійшов висновку, що зазначене положення Договору не створює жодних обов'язків для третіх осіб, а лише визначає строк для перерахування позивачем на користь відповідача залишкової вартості у розмірі 5% від виконаних робіт та відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи приписи статті 215 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено жодної обставини, за якої спірний договір може бути визнаний недійсним, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" про визнання договору № 02/11-11 від 02.11.2011 р. недійсним не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 92, 207, 215, 509, 511, 530 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна будівельна компанія КР" м. Стаханов про визнання договору № 02/11-11 від 02.11.2011 р. недійсним відмовити.
У судовому засіданні 13.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2013р.
Суддя Ю.В. Сич
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2013 |
Оприлюднено | 17.05.2013 |
Номер документу | 31220576 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Ю.В. Сич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні