Рішення

від 14.05.2013 по справі 913/1067/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2013 року Справа № 913/1067/13

Провадження №3пн/913/1067/13

За позовом Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, м. Старобільськ Луганської області,

до Приватного підприємства «Водолікарня», м. Старобільськ Луганської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Луганська обласна рада, м. Луганськ,

про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Степанян С.Ю., довіреність б/н від 06.02.2013;

від відповідача - не прибув ;

від 3-ї особи - Вінюков В.М. , довіреність №1/10-662 від 22.04.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Старобільська обласна фізіотерапевтична лікарня (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Приватного підприємства «Водолікарня» (далі - відповідач) з вимогою звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ Луганської області, вул. Набережна, 3, загальною площею 7,75 кв.м., та передати його по акту прийому-передачі позивачу.

Позивач з посиланням на норми статей 387, 391, 764, частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 2 статті 17, частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем обов'язку повернення орендованого приміщення, у зв'язку з закінченням строку дії типового договору оренди нежитлових приміщень від 20.03.2003.

Після закінчення дії договору позивач звертався до відповідача з проханням повернути зазначене майно. Але на час звернення до суду відповідач приміщення не звільнив, що і стало підставою звернення з відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

13.05.2013 відповідач подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник відповідача перебуває у відрядженні у м. Києві, а інший представник задіяний в іншому судовому процесі.

Суд відхиляє заяву відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно з приписами пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Луганська обласна рада, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, надала відзив на позов від 25.04.2013 № 10/10-700, в якому підтримала вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на те, що після закінчення 20.03.2013 строку дії договору оренди нежитлових приміщень від 20.03.2003, відповідач не повернув орендоване майно, що є порушенням прав та законних інтересів позивача у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та третьої особи, суд встановив такі фактичні обставини.

20.03.2003 між Старобільською обласною фізіотерапевтичною лікарнею як Орендодавцем, позивачем у справі, та Медично-оздоровчим комплексом "Здоров'я" як Орендарем було укладено типовий договір оренди нежитлових приміщень (а.с.46-49).

Майно за даним договором, було передано відповідно до акту приймання-передачі нежилого приміщення, яке є додатком №1 до договору (а.с. 51).

З 30.05.2007 Приватне підприємство «Здоров'я» було перейменовано у Приватне підприємство "Водолікарня", відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 554237 від 30.05.2007 (а.с.45).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди Орендодавець передає, а орендар приймає за актом приймання - передачі в оренду нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, загальною площею 7,75 м 2 .

Вказане приміщення є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління якою здійснює Луганська обласна рада, перебуває в оперативному управління та на балансі Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА № 987571 від 17.05.2005 (а.с.30).

Даний договір оренди був погоджений начальником відділу з управління майном спільної власності територіальних громад обласної ради.

Пунктом 1.2 договору оренди встановлено, що вказане у пункті 1.1 приміщення Орендодавець передає Орендарю виключно для використання за призначенням під комору.

Згідно пункту 2.1 договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна.

Пункт 2.2 договору оренди визначає, що передача майна в оренду не обумовлює передачу Орендареві права власності на це майно. Власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст області, а Орендар користується та володіє ним протягом строку оренди.

Згідно пункту 11.1 договору оренди цей договір укладається строком на п'ять років та діє з 20.03.2003 по 01.01.2008.

Як зазначає позивач, що внаслідок невірно зробленого розрахунку календарних дат строку дії договору оренди у ньому було помилково зазначено, що він діє до 01.01.2008, що не відповідає дійсності, адже у п.11.1 договору оренди чітко зазначено, що він укладається строком на п'ять років, тобто сторони договору погодили саме такий строк дії договору, помилившись лише в розрахунку календарної дати його закінчення.

Відповідно до пункту 11.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

З огляду на те, що з 20.03.2008 по 20.04.2008 ані позивач, ані відповідач не заявляли про припинення договору оренди, останній був продовжений на термін, передбачений пунктом 11.1 договору оренди, тобто ще на 5 років, тобто до 20.03.2013.

Після закінчення строку дії договору позивач 26.03.2012 направив відповідачу заяву № 110 про припинення договору оренди з проханням у строк до 01.04.2013 повернути йому за актом приймання - передачі нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, загальною площею 7,75 м 2 .

Дану вимогу відповідач отримав 27.03.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с.56, 59).

Крім того, про припинення договору оренди згідно з п. 11.5 договору позивач повідомив відповідача телеграмою від 26.03.2013, яка була отримана відповідачем 28.03.2013, що підтверджується відповідним повідомленням про отримання (а.с. 60-61).

Проте, відповідач у строк до 01.04.2012 спірне нежитлове приміщення не звільнив.

05.04.2013 у офіційному виданні Старобільської районної ради «Вісник Старобільщини» позивачем було опубліковано оголошення про припинення дії договору (а.с. 62).

Причиною виникнення даного спору стало не повернення Орендарем, відповідачем у справі, орендованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, загальною площею 7,75 м 2 .

Із поданих суду матеріалів вбачається, що акт приймання - передачі нежитлового приміщення площею 7,75 м 2 до договору оренди від 20.03.2003 відсутній.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини, що стосуються оренди державного та комунального майна врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи спірне нежиле приміщення є комунальною власністю, тому відносини, пов'язані з передачею в оренду спірного майна та його поверненню регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що термін дії договору визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди впродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Дана норма кореспондується з приписами статті 764 ЦК України.

Із змісту вказаних статей слідує, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий саме строк, на який цей договір укладався за умови якщо проти цього не заперечує орендодавець.

За умовами пункту 11.5 договору оренди від 20.03.2003, на підставі якого заявлено позов, договір може вважатись продовженим у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди від 20.03.2003 укладено строком на 5 років з 20.03.2003 по 01.01.2008. Суд погоджується з висновками позивача стосовно невірного зазначення стоку закінчення дії договору, оскільки сторони уклали зазначений договір строком на 5 років, тобто останній день закінчення п'ятирічного строку є 20.03.2008.

Після закінчення цього строку, у зв'язку з відсутністю заперечень Орендодавця, позивача у справі, строк дії договору був продовжений на той же термін, тобто до 20.03.2013.

Позивач як Орендодавець, відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 11.5 договору оренди № 2 від 20.03.2003, листом заявою № 110 від 26.03.2013, телеграмою від 26.03.2013 та оголошенням у офіційному виданні Старобільської районної ради «Вісник Старобільщини» повідомляв відповідача про відмову від продовження договору оренди та просив відповідача звільнити орендоване приміщення площею 7,75 м 2 , розташоване за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, у строк до 01.04.2013.

Про факт отримання відповідачем вказаних документів свідчать наявні в матеріалах справи копії поштових повідомлень з відміткою про вручення їх представнику відповідача.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 4 статті 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди від 20.03.2003 закінчився 20.03.2013, в установленому законом та умовами договору порядку строк дії договору сторонами не продовжений, суд вважає, що договір припинив свою дію 20.03.2013.

З наведеного слідує, що відповідач не звільнив орендоване приміщення по закінченню строку дії договору, чим порушив приписи статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 785 ЦК України, якими встановлено обов'язок відповідача негайно повернути позивачу приміщення у тому стані, в якому воно було одержано, у разі припинення договору найму (оренди).

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Водолікарня", вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 31874229, звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ Луганської області, вул. Набережна, буд.3, загальною площею 7,75 м 2 , та передати його за актом прийому - передачі Старобільській обласній фізіотерапевтичній лікарні, вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 01987959, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Водолікарня", вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 31874229, на користь Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 01987959, витрати зі сплати судового збору в сумі 1147 грн. 00 коп. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2013.

Суддя А.В. Секірський