Рішення

від 14.05.2013 по справі 914/1527/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.13 Справа№ 914/1527/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «А.С.Є.», м. Львів

до відповідача: Львівської державної фінансової академії, м. Львів

про: стягнення 26 759,84 грн.

Представники:

Від позивача: Пащенко О.А. - директор ; Пащенко В.О. - представник (Довіреність № 020 від 13.05.2013 р.).

Від відповідача: Бойкович Т.В. - ю/к (Довіреність № 01-13/918 від 01.10.2012 р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «А.С.Є.», м. Львів до відповідача - Львівської державної фінансової академії, м. Львів про стягнення 26 759,84 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2013 р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд про задоволення позову.

Представник відповідача подав Відзив на позовну заяву № 01-13/469 від 07.05.2013 р., відповідно до якого Львівська державна фінансова академія позовні вимоги визнає частково - в частині суми основного боргу. В частині нарахованих позивачем 1 727,90 грн. штрафних санкцій, 345,58 грн. 3 % річних та 98,36 грн. інфляційних нарахувань відповідач позов заперечує, зазначаючи, що невиконання грошового зобов'язання зумовлено порушенням бюджетних повноважень ГУ ДКСУ у Львівській області, як органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як вказано у відзиві після поставки товару Львівською державною фінансовою академією до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області були подані договір № 1810 від 18.10.2012р., рахунок-фактура № 210181 від 18.10.2012р., накладна на відвантаження товарів № 210181 від 18.10.2012р. та платіжне доручення № 1174 від 23.10.2012р. для реєстрації і взяття на облік бюджетних зобов'язань та здійснення оплати в сумі 24 588,00 грн. на рахунок ПП «Виробничо-комерційна фірма «А.С.Є.», що стверджується відповідними відмітками ГУ ДКСУ у Львівській області від 23.10.2012р. про реєстрацію та взяття на облік фінансового зобов'язання за КЕКВ 2410.

Тобто, в передбачений п. 3.1. договору № 1810 від 18.10.2012р. десятиденний строк з дня поставки товару Львівською державною фінансовою академією було прийнято рішення про оплату бюджетного зобов'язання та вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи для здійснення оплати в сумі 24 588,00 грн. за поставлені товари.

Бюджетне зобов'язання Львівської державної фінансової академії щодо оплати 24 588,00 грн. за договором № 1810 від 18.10.2012р. було зареєстровано і обліковувалося ГУ ДКСУ у Львівській області з 23.10.2012р. по 31.12.2012р.

Листом від 03.01.2013р. за № 9.1-11/90 ГУ ДКСУ у Львівській області з посиланням на норми ст. 57 Бюджетного кодексу України та Регламенту роботи органів Державної казначейської служби по завершенню бюджетного 2012 року та початку 2013 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 10.12.2012р. №370, повернуло частину поданих у 2012 році Львівською державною фінансовою академією платіжних доручень, в тому числі платіжне доручення № 1174 від 23.10.2012р. на суму 24 588,00 грн., без виконання у зв'язку із завершенням бюджетного року.

Отримавши 11.02.2013р. претензію «Виробничо-комерційна фірма «А.С.Є.» за № 13/01 від 04.02.2013р. (вихідний № 003) щодо сплати заборгованості за договором, Львівська державна фінансова академія звернулася до ГУ ДКСУ у Львівській області з листом за № 01-13/214 від 22.02.2013р. про надання інформації, у зв'язку з чим казначейською службою не було здійснено оплату коштів в сумі 24 588,00 грн. за договором № 1810 від 18.10.2012р.

Листом від 28.02.2013р. за № 9.1-11/1998 Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області додатково повідомило, що враховуючи необхідність опрацювання значної кількості первинних та розрахункових документів, які надаються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів Головне управління з метою уникнення соціальної напруги забезпечувало в кінці 2012 року виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, а тому беручи до уваги вимоги ст. 57 Бюджетного кодексу України та Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України по завершенню бюджетного 2012 року та початку 2013 року, затвердженого наказом ДКСУ від 10.12.2012р. № 370, у зв'язку із завершенням бюджетного року, платіжне доручення Львівської державної фінансової академії на суму 24 588,00 грн. було повернуто без виконання.

Даним листом ГУ ДКСУ у Львівській області також повідомило, що неоплачені фінансові зобов'язання 2012 року можуть погашатися у поточному бюджетному році за умови затвердження відповідних асигнувань у кошторисі видатків 2013 року.

Кошторисом Львівської державної фінансової академії на 2013 рік, затвердженим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, не передбачено фінансування з Державного бюджету по коду «Капітальні видатки» у зв'язку з чим академія на даний час не має можливості провести розрахунок в сумі 24 588,00 грн. за договором № 1810 від 18.10.2012р. Такий розрахунок може бути здійснений тільки у випадку коригування Міністерством освіти і науки України бюджетного фінансування академії.

Із посиланням на вищенаведені обставини представник відповідача вказав, що вина Львівської державної фінансова академії у порушенні договірних зобов'язань відсутня та просив суд в задоволенні вимог позивача про стягнення штрафних санкцій відмовити.

Окрім того представник відповідача подав Клопотання № 01-13/470 від 07.05.2013 р. про залучення до участі у справі в якості відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області не є стороною господарських правовідносин між сторонами та не несе жодних обов'язків стосовно позивача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

18.10.2012 р. між сторонами у справі укладено Договір № 1810, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання продати і доставити відповідачу товар, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання договірних зобов'язань позивачем було передано відповідачу мультимедійний проектор Epson EB-X11, в кількості 6 шт., загальною вартістю 24 588,00 грн. Факт поставки товару підтверджується підписаною сторонами Накладною на відвантаження товарів № 210181 від 18.10.2012 р. (Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 40 від 18.10.2012 р.)

У п. 3.1. Договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товарів на основі виставлених рахунків, накладних, не пізніше 10 днів після поставки товарів.

В судовому засіданні суд встановив, що у погоджений сторонами строк відповідач отриманого товару не оплатив.

05.02.2013 р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 003 від 04.02.2013 р., відповідно до якої вимагав погасити заборгованість за Договором № 1810 від 18.10.2012 р. до 05.03.2013 р.

На вищевказану претензію позивача відповідач надав Відповідь № 01-13/392 від 14.03.2013 р., в якій факт наявності боргу на суму 24 588,00 грн. визнав та вказав, що несплата коштів за Договором № 1810 від 18.10.2012 р. в сумі 24 588,00 грн. зумовлена поверненням без виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області платіжного доручення Львівської державної фінансової академії.

Невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару стало підставою для звернення ПП «Виробничо-комерційна фірма «А.С.Є.» до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення термінів оплати товару, позивач, окрім суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача штрафну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 1 727,90 грн. , а також 98,36 грн. інфляційних втрат та 345,58 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог складає 26 759,84 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 1810 від 18.10.2012 р., на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв мультимедійні проектори Epson EB-X11, в кількості 6 шт., загальною вартістю 24 588,00 грн. Про отримання відповідачем товару свідчать представлені суду Накладна на відвантаження товарів № 210181 від 18.10.2012 р. та Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 40 від 18.10.2012 р.

Згідно визначення ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення ст. 692 ЦК України визначають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Строк виконання зобов'язання щодо оплати товару сторонами визначений у п. 3.1. Договору, відповідно до якого оплатити отриманий товар відповідач зобов'язаний був не пізніше 10 днів після його поставки.

Однак, як встановлено судом договірних зобов'язань щодо оплати товару відповідач належно не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем склалась заборгованість в сумі 24 588,00 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Із врахуванням приписів вищенаведеної правової норми та п. 3.1. Договору останнім днем оплати товару було 28.10.2012 р. Таким чином прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання розпочалося з 29.10.2012 р.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у разі невиконання зобов'язань до постачальника та замовника застосовуються штрафні санкції у розмірі не нижчому за подвійну облікову ставку НБУ від суми Договору за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що позивач невірно визначив розмір неустойки, що підлягає до стягнення з відповідача

Здійснивши перерахунок позовних вимог суд визначив, що за період з 29.10.2012 р. по 17.04.2013 р. розмір неустойки становить 1 723,18 грн.

Інфляційні втрати за грудень 2012 р. та січень 2013 р. складають 98,36 грн. , 3 % річних за період з 29.10.2012 р. по 17.04.2013 р. - 345,58 грн. , що відповідає визначеним позивачем сумам.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині стягнення 24 588,00 грн. основного боргу, 1 723,18 грн. неустойки, 98,36 грн. інфляційних та 345,58 грн. 3 % річних.

В частині стягнення 4,72 грн. неустойки у задоволенні позову суд відмовляє.

Доводи відповідача щодо відсутності вини Львівської державної фінансової академії у простроченні виконання грошового зобов'язання із посиланням на те, що несвоєчасна оплата товару зумовлена порушенням бюджетних повноважень ГУ ДКСУ у Львівській області, як органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів суд до уваги не приймає з огляду на наступне:

Згідно з частиною першої ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України повинна виконати його належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника товару, робіт, послуг і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 253, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Львівської державної фінансової академії (79000, м. Львів, вул. Коперніка, 3. Ідентифікаційний код 33196257) на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «А.С.Є.» (579057, м. Львів, вул. Коновальця, 101, кв. 52. Ідентифікаційний код 19340069) 24 588,00 грн. боргу, 1 723,18 грн. неустойки, 98,36 грн. інфляційних втрат та 345,58 грн. 3 % річних, всього - 26 755,12 грн. ; 1 720,20 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 4,72 грн. неустойки в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.05.2013 р.

Суддя Ділай У.І.