Рішення

від 22.04.2013 по справі 5015/4007/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа№ 5015/4007/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянувши справу

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дрогобич;

до відповідача 1: Приватного підприємства «Дрогобичвторресурси», м. Дрогобич;

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дрогобич;

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Захід», м. Дрогобич;

про: витребування майна з чужого незаконного володіння.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: Лучків А.В. - представник на підставі довіреності від 06.09.2012 року.;

відповідача 2: не з'явився;

відповідача 3: Лучків А.В. - представник на підставі довіреності від 06.09.2012 року.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 24.12.2012 року прийнято до нового розгляду справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дрогобичвторресурси» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння. Розгляд справи призначено на 28.01.2013 року.

В судовому засіданні 28.01.2013 року представник позивача позов підтримав, подав додаткове обґрунтування до позовної заяви. Представник відповідача 1 позов заперечив, подав відзив на позов. Судом відкладено розгляд справи на 18.02.2013 року.

У судовому засіданні 18.02.2013 року представник позивача позов підтримав, подав клопотання про витребування документів, клопотання про продовження строку розгляду справи та додаткові письмові пояснення до позовної заяви. Представник відповідача 1 позов заперечив, подав додатковий відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строку розгляду справи. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Суд ухвалив витребувати у відповідачів оригінали господарських договорів, які б підтверджували набуття відповідачами права власності на спірну залізничну колію та продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 04.03.2013 року.

У судовому засіданні 04.03.2013 року представник позивача подав клопотання про заміну неналежного відповідача. Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Суд ухвалив залучити до участі у справі відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Захід». Розгляд справи відкладено на 25.03.2013 року.

У судовому засіданні 25.03.2013 року представник відповідача 2 не з'явився, причин неявки не повідомив. Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Розгляд справи відкладено на 03.04.2013 року.

У судовому засіданні 03.04.2013 року представник відповідача 2 не з'явився, причин неявки не повідомив. Представник позивача позов підтримав, подав докази надсилання відповідачу 1 та залученому відповідачу 3 копій позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Представник відповідача 3 подав відзив на позовну заяву. Розгляд справи відкладено на 10.04.2013 року

У судове засідання 10.04.2013 року представники відповідачів не з'явилися, причини неявки не повідомили. Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Розгляд справи відкладено на 22.04.2013 року.

У судовому засіданні 22.04.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Представникам сторін, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, йому присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3, наявним в матеріалах справи.

Відповідач 1 - Приватне підприємство «Дрогобичвторресурси» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 13815815, знаходиться за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Котляревського, буд 11, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 450445, наявним в матеріалах справи.

Відповідач 2 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, йому присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_2, знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_4, наявним в матеріалах справи.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 28.09.1995 року № 2091 у відповідності до Указу Президента України від 28.11.1994 року № 698 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" затверджено акт оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу - Дрогобицький деревообробний завод та створено Відкрите акціонерне товариство «Деревообробний комбінат «Дрогобичдерев» шляхом відокремлення від Дрогобицького меблевого комбінату «Дрогобич» його філії - деревообробного заводу та перетворення його у відкрите акціонерне товариство.

Пунктами 12 та 18 Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству «Дрогобицький деревообробний завод», передано залізничну колію та залізничну колію ДОЦ, що підтверджується долученим до матеріалів справи Переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Дрогобицький деревообробний завод», який є додатком до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області від 28.09.1995 року № 2091.

25.02.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Деревообробний комбінат «Дрогобичдерев» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експортліс» укладено контракт купівлі-продажу № 2, предметом якого є оплатна передача у власність ТзОВ «Експортліс» під'їзної залізничної колії № 8 довжиною 610 метрів погонних, яка розташована у місті Дрогобич на п'ятому кілометрі від стрілкового переводу колії № 2 (2а) і до кінцевої границі території ВАТ «Дрогобичдерев».

Актом приймання передачі від 26.02.2003 року № 2 на підставі контракту купівлі-продажу від 25.02.2003 року № 2 та накладної від 26.02.2003 року № 11 Відкрите акціонерне товариство "Деревообробний комбінат «Дрогобичдерев» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Експортліс» прийняло у власність під'їзну колію № 8 довжиною 610 метрів погонних, яка розташована у місті Дрогобич на роз'їзді - 4 км.

Листом Самбірської дистанції колії № 382 від 27.11.2003 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Експортліс» було підтверджено те, що, зокрема, під'їзна колія № 8 не перебуває на балансі Самбірської дистанції колії.

Рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортліс» «Про відчуження майна товариства», оформленим протоколом від 10.01.2008 року № 1, постановлено відчужити в рахунок покриття кредиторської заборгованості майно товариства, зокрема, рейси Р-65, (бувші у вжитку), що підлягають демонтажу останнім з під'їзної колії № 8 в кількості 32 тонни, які розташовані в місті Дрогобичі на п'ятому кілометрі, починаючи від стрілкового переводу колії № 2 (2а).

11.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експортліс» (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, позивач у справі) укладено договір купівлі-продажу № 1, предметом якого є те, що ТзОВ «Експортліс» в рахунок кредиторської заборгованості на підставі рішення зборів співзасновників від 10.01.2008 року передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв рейси Р-65, (бувші у вжитку), що підлягають демонтажу останнім з під'їзної колії № 8 в кількості 32 тонни, які розташовані в місті Дрогобичі на п'ятому кілометрі, починаючи від стрілкового переводу колії № 2 (2а).

Договірна вартість майна, що передається за договором купівлі-продажу від 11.01.2008 року № 1 становить 80 000 грн. 00 коп. (пункт 2.1. Договору). Продавець зобов'язаний передати покупцеві майно, визначене даним договором, та одночасно з майном передати покупцеві його приналежності та документи (товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі), що стосується майна та підлягають передачі разом з самим майном (п. п. 3.1., 3.2. договору купівлі-продажу). Право власності на майно переходить до покупця після підписання акта приймання-передачі та в момент отримання майна (п. 4.2. договору купівлі-продажу). Покупець проводить демонтаж під'їзної колії №8 за власні кошти та вивозить майно власним транспортом (п. 4.3. договору купівлі-продажу).

Актом приймання-передачі від 14.01.2008 року № 1 на підставі договору купівлі продажу від 11.01.2008 року ТзОВ «Експортліс» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв рейси Р-65, (бувші у вжитку), що підлягають демонтажу останнім з під'їзної колії № 8 в кількості 32 тонни, які розташовані в місті Дрогобичі на п'ятому кілометрі, починаючи від стрілкового переводу колії № 2 (2а). На підстав договору від 11.01.2008 р. позивачу виписано накладну від 15.01.2008 р. № 19. Повна сплата позивачем вартості придбаного у ТзОВ «Експортліс» майна підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 15.01.2008 р. № 061477.

У липні 2008 року позивачем часткового проведено демонтаж придбаних рейок Р-65 з під'їзної дороги, які в подальшому зникли, що стало предметом звернення позивача в правоохоронні органи.

Постановою ст. о/у СДСБЕЗ Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській обл. майора міліції Штогрина С.С. від 25.07.2008 року про відмову в порушенні кримінально справи встановлено фактичне володіння відповідачем 1 та відповідачем 2 спірним майном на підставі відповідних правочинів.

Зокрема, 06.10.2005 року між Українсько-Великобританським спільним підприємством "НОТ" та Приватним підприємством «Транс-Ойл» укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є те, що УВСП "НОТ" продав, а ПП «Транс-Ойл» купив належні УВСП "НОТ" на праві власності нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_5, а саме: склад матеріальний (літ. А-1), склад-насосна (літ. Б.-1) побутове приміщення (літ. В-1), будинок (літ. Г-1), насосна-склад (літ Д-1) душова (літ. Ж-1) гараж-склад (літ З-1), гараж (літ З-1 1 ). Вказаний договір складено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, засвідчено печатками юридичних осіб - сторін за договором та посвідчено приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_6, про що внесено запис в реєстр № 2115.

В подальшому, за договором купівлі-продажу від 16.02.2007 року Приватне підприємство «Транс-Ойл» передало, а ОСОБА_2 та ОСОБА_7 набули у власність у рівних частках нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_5, а саме: склад матеріальний (літ. А-1), склад-насосна (літ. Б.-1) побутове приміщення (літ. В-1), будинок (літ. Г-1), насосна-склад (літ Д-1) душова (літ. Ж-1) гараж-склад (літ З-1), гараж (літ З-1 1 ). Вказаний договір складено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін та посвідчено приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, про що внесено запис в реєстр № 217.

29 березня 2008 року між ОСОБА_2, діючим в якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, та Приватним підприємством «Дрогобичвторресурси» (відповідач 1 у справі), в особі директора підприємства Явіра Володимира Тимофійовича, укладено договір купівлі-продажу № 011, за умовами якого ПП «Дрогобичвторресурси» за ціною у розмірі 2 400,00 грн. набуло у власність частину під'їзної колії № 8, довжиною 125 метрів погонних.

У відповіді на адвокатський запит від 28.09.2011 року № 34 Відокремленим підрозділом "Самбірська дистанція колія" Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» листом № 1840 від 14.10.2011 року зазначено, що власником, зокрема, під'їзної залізничної колії № 8 є вітковласник, яким ВП "Самбірська дистанція колія" ДТГО «Львівська залізниця» не являється.

Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав шляхом витребування з чужого незаконного володіння відповідача 1 рейки б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 17 тон, що становить 125 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів), а також витребувати з чужого незаконного володіння відповідача 2 рейки б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 15 тон, що становить 115 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (96 накладки, 479 підкладка, 958 костилів та болтів).

Рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2011р. у справі №5015/4007/11 позов задоволено повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння приватного підприємства «Дрогобичвторресурси» рейки б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 17 тон., що становить 125 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів). Витребувано з чужого незаконного володіння суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 рейки б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 15 тон., що становить 115 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (96 накладки, 479 підкладка, 958 костилів та болтів).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.09.2012 роз'яснено пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2011 про витребування з чужого незаконного володіння суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 рейки б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 15 тон., що становить 115 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (96 накладки, 479 підкладка, 958 костилів та болтів), як обов'язок боржника: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 здійснити демонтаж рейок б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 15 тон., що становить 115 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (96 накладки, 479 підкладка, 958 костилів та болтів) в користь стягувача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. Роз'яснено пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2011 про витребування з чужого незаконного володіння приватного підприємства «Дрогобичвторресурси» рейки б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 17 тон., що становить 125 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів) як обов'язок боржника: приватного підприємства «Дрогобичвторресурси» здійснити демонтаж рейок б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 17 тон., що становить 125 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів) в користь стягувача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2012 року у справі №5015/4007/11, касаційну скаргу Приватного підприємства «Дрогобичвторресурси» задоволено; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 та рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2011 скасовано, справу № 5015/4007/11 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Скеровуючи справу №5015/4007/11 на новий розгляд суд касаційної інстанції виходив з того, що суди попередніх інстанції не дослідили порядку державної реєстрації під'їзної колії як нерухомого майна, яке є предметом позову, а також порядку відчуження цього майна згідно чинного законодавства,

Крім цього, судами попередніх інстанції не було надано правової оцінки запереченням ПП «Дрогобичвторресурси», наведеним його у відзиві на позов та апеляційній скарзі, де вказано, що останнє, згідно технічний паспорт під'їзної залізничної колії № 8 на ст. Дрогобич та Інструкція про порядок обслуговування і організації руху по подачі та забиранню вагонів на під'їзну залізничну колію ПП «Дрогобичвторресурси» на станції Дрогобич Львівської залізниці, надана начальником відокремленого підрозділу "Львівської дирекції залізничних перевезень", заступником начальника залізниці Федаком А.Я., підтверджують законність володіння ПП «Дрогобичвторресурси» під'їзною залізничною колією № 8, яка примикає стрілочним переводом № 2 до колії № 1 роз'їзду 3 км., на відстані 2 567 м. від осі пасажирської будівлі ст. Дрогобич. Загальна довжина колії - 183,4 м, з них ВП "Самбірська дистанція колії" - 76,6 м, ПП «Дрогобичвторресурси» - 106,8 кв. м. 01.04.2008 року ПП «Дрогобичвторресурси» звернувся до Самбірської дистанції колії з листом про залишення в експлуатації стрілки переводу № 2, яким примикає його під'їзна колія у зв'язку з її капітальним ремонтом та виготовленням техдокументації. В липні 2011 року відповідачем укладено із ТОВ "ТіДО" договір № 11/5 ТЗ на виконання робіт по ремонту вказаної залізничної колії ПП «Дрогобичвторресурси». На виконання вказаного договору спірну колію реконструйовано. 01.06.2011 року між ПП «Дрогобичвторресурси» та відокремленим підрозділом "Самбірська дистанція колії" укладено договір на обслуговування під'їзної колії.

Під час нового розгляду справи позивач надав додаткові обґрунтування до позовних вимог від 28.01.2013 року, в яких останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі, уточнивши, що він є власником рухомого майна, оскілки він набував у власність саме рейки Р-65, а не залізничну колію.

Відповідач 1 заявлений до нього позов заперечив у повному обсязі з обґрунтувань, викладених у відзиві на позовну заяву від 28.01.2013 року, що наявний в матеріалах справи. В спростування позову покликається на непідтвердженність належними та допустимими доказами набуття у власність у встановленому законом порядку нерухомого майна - під'їзної колії первинно ВАТ «Деревообробний комбінат «Дрогобичдерев», згодом ТзОВ «Експортліс», а згодом і позивачем. Докази державної реєстрації права власності на спірне майно за вказаними набувачами в матеріалах справи відсутні. Вказує, що при вирішенні даного спору по суті слід надати правову оцінку договорам купівлі-продажу від 26.02.2003 року № 2 та від 11.01.2008 року № 1, які за переконанням відповідача 1, через недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, згідно приписів ст.ст. 657, 658, 220 ЦК України, є нікчемними. Заперечує факт проведення розрахунку ТзОВ «Експортліс» перед ВАТ «Деревообробний комбінат «Дрогобичдерев» за придбане спірне майно, а також спростовує правомірність проведеного позивачем розрахунку за спірне майно перед ТзОВ «Експортліс».

За клопотанням позивача ухвалою господарського суду Львівської області від 04.03.2013 року у справі № 5015/4007/11 до участі у справі в якості відповідача 3 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Захід».

Судом встановлено, що 14.08.2012 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Захід» (відповідач 3 у справі), одним із засновників якого є відповідач-1, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач 3 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 03.04.2013 року, де вказав, що він є законним власником під'їзної залізно-дорожньої колії № 8, розташованої в місті Дрогобич на п'ятому кілометрі, починаючи від стрілкового переводу колії №2 (2 а), залишковою балансовою вартістю 651,60 грн., включаючи кріпильні засоби (рейки б/н Р-65 в кількості 17 тон, 104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів) довжиною 125 метрів погонних. Вказаний факт обґрунтовує тим, що 15.08.2012 року. відповідачем 1 на підставі акта приймання-передачі від 15.08.2012 року в якості внеску у статутний капітал ТзОВ «Вторма-Захід» внесено залізно-дорожню рампу залишковою вартістю 1 738,78 грн., яка знаходиться за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Котляревського, 11, та комплектовану всіма складовими елементами під'їзну залізно-дорожню колію №8, розташовану в місті Дрогобич на п'ятому кілометрі, починаючи від стрілкового переводу колії №2 (2 а), залишковою балансовою вартістю 651,60 грн., включаючи кріпильні засоби (рейки б/н Р-65 в кількості 17 тон, 104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів) довжиною 125 метрів погонних.

30.01.2013 року за рішенням відповідача 2 проведено державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності, про що вчинено відповідний запис в єдиному державному реєстрі.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши обов'язкові до виконання вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 03.12.2012 року у справі № 5015/4007/11, суд приходить до висновку, що заявлений у даному спорі позов підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Спір у справі виник у зв'язку з захистом права власності позивача на придбане ним майно - рейси Р-65, (бувші у вжитку), що підлягають демонтажу останнім з під'їзної колії № 8 в кількості 32 тонни, які розташовані в місті Дрогобичі на п'ятому кілометрі, починаючи від стрілкового переводу колії № 2 (2а).

Відповідно до ч. 2 ст. 181 ЦК України, рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Право власності на вказане майно у позивача виникло на підставі договору купівлі продажу від 11.01.2008 року, що укладений з ТзОВ «Експортліс», з моменту підписання акта приймання-передачі та в момент отримання майна (п. 4.2. договору купівлі-продажу), тобто 14.01.2008 року, що підтверджено матеріалами справи. Вказаний договір зі сторони продавця (ТзОВ «Експортліс») укладено на виконання рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортліс» "Про відчуження майна товариства", оформленого протоколом від 10.01.2008 року № 1.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним як договору купівлі продажу від 11.01.2008 року, так і рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортліс» "Про відчуження майна товариства", оформленого протоколом від 10.01.2008 року № 1. Так само відсутні докази розірвання договору купівлі продажу від 11.01.2008 року. З огляду на викладене, суд приходить до переконання про правомірність набуття позивачем спірного майна у власність, що узгоджується з приписами ст. 328 ЦК України.

При цьому, суд відхиляє за безпідставністю доводи відповідача 1 про нікчемність на підставі ст.ст. 657, 658, 220 ЦК України договорів купівлі-продажу від 26.02.2003 року № 2 та від 11.01.2008 року № 1 через недодержання вимоги про їх нотаріальне посвідчення.

Контракт купівлі-продажу від 26.02.2003 року № 2, на підставі якого ТзОВ «Експортліс» набуло у власність під'їзну залізничну колії № 8 довжиною 610 метрів погонних, яка розташована у місті Дрогобич на п'ятому кілометрі від стрілкового переводу колії № 2 (2а) і до кінцевої границі території ВАТ «Дрогобичдерев», укладений до набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 року, який вступив в силу з 01.01.2004 року. Тому у відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, норми останнього не застосовуються до цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності (щодо додержання вимог закону в момент укладення договору). Відтак, питання відповідності форми договору вимогам закону під час укладення контракту купівлі-продажу від 26.02.2003 року № 2 врегульовувалось ст. 47 ЦК УРСР, згідно ч. 1 якої нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Разом з тим, положення ЦК УРСР не врегульовували інституту нікчемності правочину, а недійсність договору могла бути підтверджена лише рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні належні докази, що засвідчують факт недійсності контракту купівлі-продажу від 26.02.2003 року № 2, протилежного сторони суду не надали, тому у суду відсутні докази ставити під сумнів правомірність укладення вказаного договору, а також правомірність і підставність подальшому укладати з позивачем договір купівлі-продажу від 11.01.2008 року № 1.

Крім того, питання правомірності набуття у власність під'їзної колії ТзОВ «Еспортліс» не предметом даного спору та не входить в предметом судового дослідження у даній справі. Відтак не заслуговують на увагу заперечення відповідача 1 про не підтвердженність матеріалами справи проведення ТзОВ «Експортліс» розрахунку по контракту від 26.02.2003 року № 2, тим більше, що такі не спростовують дійсності договору, а лише свідчать про виконання чи не виконання стороною договірних зобов'язань. З аналогічних підстав не беруться судом до уваги заперечення відповідача 1 про суперечність проведеного позивачем в користь ТзОВ «Експортліс» розрахунку по договору купівлі-продажу від 11.01.2008 року № 1 шляхом внесення в касу підприємства готівки в розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 15.01.2008 року № 061477, положенню п. 2.3. постанови Правління Національного банку України від 09.02.2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку».

Суд також відзначає, що предметом договору купівлі-продажу від 11.01.2008 року № 1 не було нерухоме майно, що підтверджується рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортліс» "Про відчуження майна товариства", оформленим протоколом від 10.01.2008 року № 1, п. п. 1.1., 1.2. самого договору, актом приймання-передачі від 14.01.2008 року № 1. У зв'язку з цим, до вказаного договору не застосовуються положення ст. 657 ЦК України про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору, як наслідок у суду немає підстав для встановлення нікчемності вказаного договору з підстав, визначених ст. 220 ЦК України.

Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару належить власнику товару.

Суд відзначає, що ні залізнична колія № 8, ні будь-яка інша залізнична під'їзна колія не були об'єктом купівлі-продажу за договором купівлі-продажу від 06.10.2005 року, укладеним між Українсько-Великобританським спільним підприємством "НОТ" та Приватним підприємством «Транс-Ойл», а згодом за договором за договором купівлі-продажу від 16.02.2007 року, укладеним між Приватним підприємством «Транс-Ойл» та ОСОБА_2 і ОСОБА_7, оскільки об'єктом останніх нежитлові будівлі.

У зв'язку із цим відповідні правочини не можуть вважатися правовстановлюючими документами, що посвідчують перехід та набуття будь-ким із суб'єктів цивільних правовідносин права власності на залізничну під'їзну колію № 8, що складається з рейок Р-65, набутих у власність позивачем.

Главою 29 Цивільного кодексу України передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, норми ст. ст. 387, 388 ЦК України надають власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача.

Частина 1 ст. 388 ЦК України передбачає, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом зазначених правових норм суд в кожному випадку повинен був установити: чи вибуло майно з володіння власника або володіння особи, якій воно було передане власником у користування, у силу зазначених обставин, а також чи придбав набувач це майно за відплатним договором і чи не знав та не міг знати він про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

29 березня 2008 року між ОСОБА_2, діючим в статусі суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, та Приватним підприємством «Дрогобичвторресурси», в особі директора підприємства Явіра Володимира Тимофійовича укладено договір купівлі-продажу № 011 за умовами якого ПП «Дрогобичвторресурси» за ціною у розмірі 2 400,00 грн. набуло у власність частину під'їзної колії № 8, довжиною 125 метрів погонних.

Суд відзначає, що належні докази державної реєстрації права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на вказане нерухоме майно за відповідачем 1 та відповідачем 2 останніми в матеріали справи не надано.

Відповідно до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише в тих випадках, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Як вбачається із абзацом 4 пункту 10 Постанови Пленуму ВС України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійсними", добросовісність набувача презюмується (частина 5 статті 12 ЦК України). Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребовування у нього майна.

За договором купівлі-продажу № 011 від 29.03.2008 року ОСОБА_2 з Явором Володимиром Тимофійовичем, діючого від імені покупця за цим договором - ПП «Дрогобичвторресурси», відсутність у продавця за договором будь-яких правовстановлюючих документів, які б ідентифіковували останнього як власника предмета купівлі-продажу, суд приходить до висновку про те, що покупець знав чи за всіма обставинами не міг не знати про наявність перешкод до вчинення правочину та свідчить про недобросовісність останнього.

Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Обставина фактичного володіння відповідачами спірного майна, що унеможливлює користування та розпорядження ним позивачем, знаходить своє відображення у Постанові ст. о/у СДСБЕЗ Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській обл. майора міліції Штогрина С.С. від 25.07.2008 року, якою встановлено факт перебування спірного майна у фактичному володінні відповідачів на підставі правочинів, правову оцінку яким суд надав вище.

З огляду на викладене вище, суд відзначає, що наявні у відповідача 1 технічний паспорт та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху по подачі та забиранню вагонів на під'їзну залізничну колію ПП «Дрогобичвторресурси» на станції Дрогобич Львівської залізниці - під'їзну залізничну колією № 8, яка примикає стрілочним переводом № 2 до колії № 1 роз'їзду 3 км., на відстані 2 567 м. від осі пасажирської будівлі ст. Дрогобич ПП «Дрогобичвторресурси», наданої начальником відокремленого підрозділу "Львівської дирекції залізничних перевезень", заступником начальника залізниці Федаком А.Я., не можуть бути розцінені належними та допустимими доказами правомірності набуття у власність відповідачем 1 під'їзної залізничної колії № 8 довжиною 610 метрів погонних, яка розташована у місті Дрогобич на п'ятому кілометрі від стрілкового переводу колії № 2 (2а) і до кінцевої границі території ВАТ «Дрогобичдерев», що згідно контракту від 26.02.2003 року № 1 придбана ТзОВ «Експортліс», та в подальшому демонтовані рейси Р-65 в кількості 32 тонни з якої були відчуженні позивачу. Саме останні як рухоме майно є предметом даного спору про витребування з чужого незаконного володіння.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідач 1 виступив засновником відповідача 3 у зв'язку з чим, на підставі акта приймання-передачі від 15.08.2012 року в якості внеску у статутний капітал ТзОВ «Вторма-Захід» ним внесено залізно-дорожню рампу залишковою вартістю 1 738,78 грн., яка знаходиться за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Котляревського, 11, та комплектовану всіма складовими елементами під'їзну залізно-дорожню колію № 8, розташовану в місті Дрогобич на п'ятому кілометрі, починаючи від стрілкового перевону колії №2 (2 а), залишковою балансовою вартістю 651,60 грн., включаючи кріпильні засоби (рейки б/н Р-65 в кількості 17 тон, 104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів) довжиною 125 метрів погонних. Тобто не під'їзну залізничну колію № 8, яка примикає стрілочним переводом № 2 до колії № 1 роз'їзду 3 км., на відстані 2 567 м. від осі пасажирської будівлі ст. Дрогобич ПП «Дрогобичвторресурси», на яку в відповідача 1 виготовлено технічний паспорт та отримано вказану вище Інструкцію.

Доказів державної реєстрації права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на вказане нерухоме майно за відповідачем 3 останніми в матеріали справи не надано.

За наведеного, станом на момент вирішення даного спору по суті судом встановлено, що у володінні відповідача 1 спірне майно не перебуває, оскільки останнє передано відповідачу 3.

Віндикаційним визнається позов власника, що не володіє, до невласника, що незаконно володіє, про вилучення майна в натурі. Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред'являється в тих випадках, коли порушені права володіння, корис тування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показами свідків та письмовими доказами. Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавле ний можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не воло діє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Під незаконним володінням варто розуміти усяке фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави.

Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про незаконність фактичного недобросовісного володіння відповідачами 2 та 3 у справі спірним майном.

Однак, щодо відповідача 2, то суд зазначає, що згідно п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання.

Матеріалами справи підтверджено припинення діяльність відповідача 2 як суб'єкта господарювання. Наведене у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження в частині позовної вимоги до відповідача 2.

За наведеного вище, наявними є підстави для задоволення позовної вимоги про витребування спірного майна від відповідача 3 на користь позивача. У зв'язку з цим, позовна вимога, що заявлена до відповідача 1 не підлягає до задоволення.

При цьому факт виконання ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції в межах виконавчого провадження наказу господарського суду Львівської області від 21.06.2012 року у справі № 5015/4007/11, виданого на виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2011 року у справі № 5015/4007/11, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2012 року у справі № 5015/4007/11, не спростовує висновків суду, наведених вище щодо наявності підстав для витребування майна позивача з незаконного володіння відповідача 3.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача 3 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Захід» (82100, м. Дрогобич, вул. В. Гора, 41, ідентифікаційний код 38302443) рейки б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 17 тон., що становить 125 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів) шляхом зобов'язання боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Захід» (82100, м. Дрогобич, вул. В. Гора, 41, ідентифікаційний код 38302443) здійснити демонтаж рейок б/в Р-65 з під'їзної залізничної колії № 8 в кількості 17 тон., що становить 125 метрів погонних колії, включаючи кріпильні засоби (104 накладки, 521 підкладка, 1 042 костилів та болтів) та передати їх в користь стягувача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3. Відмовити в задоволенні позовної вимоги, заявленої до Приватного підприємства «Дрогобичвторресурси» (82100, м. Дрогобич, вул. Котляревського, 11, ідентифікаційний код 13815815).

4. Припинити провадження у справі за позовною вимогою, заявленою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Захід» (82100, м. Дрогобич, вул. В. Гора, 41, ідентифікаційний код 38302443) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в рахунок відшкодування 425 грн. 00 коп. судового збору та 125 грн. 38 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ господарського суду від 21.06.2012 року № 0024792 у справі № 5015/4007/11 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на примусове виконання рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 26.04.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв