Постанова

від 17.05.2013 по справі 815/3389/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3389/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року 10 год. 53 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Чебан О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «СТРОЙАВТОСЕРВИС» до другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання постанови протиправною, її скасування та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «СТРОЙАВТОСЕРВИС» до другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корецької І.С. №В-19/373 від 15 квітня 2013 р. про арешт коштів боржника, які містяться на розрахункових рахунках: №26006001021350, №26009001014580, №26151001014580 які відкриті в ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506; на розрахунковому рахунку: № 26002005010684 який відкритий в ФВАТ «Перший Інвестиційний банк» м.Одеса, МФО 388476; на розрахункових рахунках: №26007010682980, №26042000068201, №26002040068201 №26045040068202 №26063010682980; що належать приватному акціонерному товариству «СТРОЙАВТОСЕРВИС» (код 00910593). Зобов'язати Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зняти арешт з розрахункових рахунків: №26006001021350, №26009001014580, №26151001014580 які відкриті в ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506; розрахункового рахунку: № 26002005010684 який відкритий в ФВАТ «Перший Інвестиційний банк» м.Одеса, МФО 388476; та розрахункових рахунків: №26007010682980, №26042000068201, №26002040068201 № 26045040068202 № 26063010682980; що належать приватному акціонерному товариству «СТРОЙАВТОСЕРВИС» (код 00910593).

В своєму позові позивач зазначив, що 01.03.2013 року на адресу товариства надійшла постанова інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності №29 від 20.02.2013 року. Зазначена постанова була оскаржена до Одеського окружного адміністративного суду та провадження за даним позовом було відкрито. В квітні 2013 року позивачем було отримано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по виконанню оскаржуваної постанови №29 від 20.02.2013 року. 15.04.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із оскарженням у судовому порядку постанови, що стала підставою для відкриття виконавчого провадження. Не зважаючи на вказану заяву державним виконавцем 15.04.2013 року було прийнято рішення про накладення арешту на кошти позивача в межах суми боргу в розмірі 45 471 гривня 20 копійок. У зв'язку із викладеними обставинами позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та просить його скасувати, оскільки товариство внаслідок незаконного рішення державного виконавця не може здійснювати свою господарську діяльність, сплачувати працівникам заробітну платню та інше.

Відповідач надав до суду заперечення на заявлений адміністративний позов в яких вказав, що виконавче провадження здійснюється в порядку та строки передбачені Законом. У зв'язку із невиконанням позивачем у добровільному порядку вимог постанови про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності №29 від 20.02.2013 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу. Представник відповідача вважає необґрунтованими посилання позивача на звернення із заявою про зупинення виконавчого провадження, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено прийняття вказаного рішення у зв'язку із наявністю на розгляді в адміністративному суді справи з вимогами про оскарження постанови, що стала підставою для відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на обґрунтування викладені у письмових запереченнях поданих до суду.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

20.02.2013 року інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області прийнято постанову №29 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» згідно із якою на приватне акціонерне товариство «СТРОЙАВТОСЕРВИС» було накладено штраф у розмірі 41 292 гривні (копія а.с.7, 8).

06.03.2013 року позивачем було оскаржено вказану постанову до Одеського окружного адміністративного та 07.03.2012 року провадження по справі за даним позовом було відкрито.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в телефонному режимі його було повідомлено про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 20.02.2013 року №29.

28.03.2013 року Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю звернулась до другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із листом за вихідним №05/1-2312 в якому просила відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови інспекції №29 від 20.02.2013 року.

04.04.2013 року державним виконавцем другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корецькою І.С. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37407623 з виконання вказаної вище постанови.

Судом також встановлено, що 15.04.2013 року позивач звернувся до державного виконавця другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корецької І.С. із заявою про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із оскарженням постанови від 20.02.2013 року №29 в судовому порядку (копія а.с.11).

На вказану вище заяву, державним виконавцем було надано відповідь у листі від 23.04.2013 року №5330/0742 згідно із яким, державний виконавець повідомляє боржника про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження.

15.04.2013 року державним виконавцем другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корецькою І.С. було прийнято постанову №В-19/373 про арешт коштів боржника, згідно із якою було накладено арешт на кошти в межах суми боргу 45 471 гривня 20 копійок, що містяться на всіх його рахунках в банках (копія а.с.12). До суми боргу окрім суми визначеної постановою №29 від 20.02.2013 року було додано суму виконавчого збору в розмірі 4129 гривень 20 копійок та суму витрат в розмірі 50 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Із врахуванням зазначених вище положень законодавства та досліджених письмових доказів, судом встановлено, що підставою для відкриття виконавчого провадження було рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області. Вказані обставини відповідають приписам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження, боржнику було встановлено строк для добровільного виконання вимог стягувача до 11.04.2013 року.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із частинами 1-3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Судом встановлено, що під-час примусового виконання рішення від 20.02.2013 року №29а для забезпечення його реального виконання, державним виконавцем в порядку передбаченому приписами Закону України «Про виконавче провадження» правомірно прийнято постанову про арешт майна боржника.

Судом також встановлено, що у зв'язку із оскарженням постанови №29 від 20.02.2013 року на підставі якої було відкрито виконавче провадження, позивач звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження. Підстави для зупинення виконавчого провадження визначені статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:

1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

2) визнання стягувача або боржника недієздатним;

3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право;

7) зупинення судом реалізації арештованого майна;

8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;

9) здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або ліквідації банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , крім випадків, пов'язаних з виплатою коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників у межах суми відшкодування, що гарантується Фондом; витрат, пов'язаних із забезпеченням операційної діяльності такого банку; виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку;

10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

11) прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на рішення суду;

12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону;

13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;

15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"

16) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств"

Обґрунтовуючи необхідність зупинення виконавчого провадження позивач посилається на пункт 5 зазначеної вище статті, в якій підставою для зупинення виконавчого провадження є прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що виконавче провадження не могло бути зупинено за даною підставою, оскільки інспекція державного архітектурно - будівельного контролю не відноситься до органів які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. В даному випадку існує спір, що розглядається адміністративним судом про оскарження рішення, яке стало підставою для відкриття виконавчого провадження. Проте, статтею 37 не вставлено, жодних підстав за наявності яких державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження у разі існування адміністративного позову на постанову державного органу, що стала підставою для відкриття виконавчого провадження. Таким чином, державний виконавець правомірно відмовив позивачу у зупиненні виконавчого провадження.

Із врахуванням встановленого суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення арешту на майно боржника є законною та не підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги приватного акціонерного товариства «СТРОЙАВТОСЕРВИС» до другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання постанову протиправною, її скасування та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «СТРОЙАВТОСЕРВИС» до другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корецької І.С. В-19/373 від 15 квітня 2013 р. про арешт коштів боржника, які містяться на розрахункових рахунках: №26006001021350, №26009001014580, №26151001014580 які відкриті в ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506; на розрахунковому рахунку: № 26002005010684 який відкритий в ФВАТ «Перший Інвестиційний банк» м.Одеса, МФО 388476; на розрахункових рахунках: №26007010682980, №26042000068201, №26002040068201 №26045040068202 №26063010682980; що належать приватному акціонерному товариству «СТРОЙАВТОСЕРВИС» (код 00910593), та зобов'язання Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зняти арешт з розрахункових рахунків: №26006001021350, №26009001014580, №26151001014580 які відкриті в ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506; розрахункового рахунку: № 26002005010684 який відкритий в ФВАТ «Перший Інвестиційний банк» м.Одеса, МФО 388476; та розрахункових рахунків: №26007010682980, №26042000068201, №26002040068201 № 26045040068202 № 26063010682980; що належать Приватному акціонерному товариству «СТРОЙАВТОСЕРВИС» (код 00910593) - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 17 травня 2013 року.

Суддя С.М.Корой