Рішення

від 16.05.2013 по справі 901/1079/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2013 Справа № 901/1079/13 За позовом Комунального підприємства «Мирний-наш дім»

до відповідача Комунального підприємства «Золотий берег» Штормівської сільської ради Автономної Республіки Крим

про стягнення 33 578,80 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Шамєєва Т.Ф., довіреність №104/2 від 31.01.2013, представник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Мирний-наш дім» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства «Золотий берег» Штормівської сільської ради Автономної Республіки Крим про стягнення 33 578,80 грн., а саме: 33 245,31 грн. основного боргу, 82,10 грн. пені та 251,39 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору в частині розрахунків за надані послуги, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 33 245,31 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 82,10 грн. пені та 251,39 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, 22.04.2013 надіслав до суду відзив, у якому позов визнає та просить суд, у зв'язку з фінансовими трудностями, розстрочити суму боргу на три місяці до 22 числа.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012 між Комунальним підприємством «Мирний-наш дім» (Виконавець) та Комунальним підприємством «Золотий берег» Штормівської сільської ради Автономної Республіки Крим (Замовник) укладено договір №19, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати послуги по вивозу ТПВ на полігон для подальшого захоронення (далі - Договір).

На виконання умов договору, у липні, серпні та вересні 2011 року позивачем були надані відповідачу послуги по вивозу ТПВ на полігон для подальшого захоронення на загальну суму 51 430,78 грн., однак, відповідачем було сплачено позивачу 18 185,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків підписаного представниками обох сторін.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем згідно договору становить 33 245,31 грн.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за надані послуги згідно договору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати коштів за надані послуги, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 33 245,31 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 82,10 грн. пені та 251,39 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.1.1. договору, за порушення умов оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимога про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 82,10 грн. за 31 день також підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги про стягнення 3% річних, то дана вимога відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору, вимога про стягнення нарахованої згідно ст. 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 3% річних у розмірі 251,39 грн. за період з 05.10.2012 по 05.01.2013 підлягає задоволенню.

Вимогу відповідача розстрочити суму боргу на три місяці до 22 числа у зв'язку з фінансовими трудностями суд залишає без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 16.05.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Золотий берег» Штормівської сільської ради Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 3, с. Штормове, Сакський район, АР Крим, 96550; ідентифікаційний код 30688860) на користь Комунального підприємства «Мирний-наш дім» (вул. Шкільна, 14а, смт. Мирний, м. Євпаторія, АР Крим, 97492; ідентифікаційний код 30494844) 33245,31 грн. основного боргу, 82,10 грн. пені, 251,39 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) О.Л. Медведчук