Рішення

від 14.05.2013 по справі 902/405/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2013 р.

Справа № 902/405/13

Провадження № 3/902/14/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, код ЄДРПОУ 20098076 (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе,7)

до :Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області, код ЄДРПОУ 13333677 (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 72, к.220)

про стягнення 15079,3 грн. заборгованості по орендній платі

При секретарі судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників

позивача : Герус Р.В., за дорученням № 624-ю від 09.04.2013 р.

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області , м. Вінниця подано позов до Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області , м. Вінниця про стягнення 15079,30 грн. заборгованості по орендній платі.

20.03.2013 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/405/13 та призначено її до розгляду на 09.04.2013 р.

В зв'язку з не явкою в засідання суду представника відповідача, ненаданням ним матеріалів витребуваних ухвалою суду від 20.03.2013 р. розгляд справи було відкладено на 14.05.2013 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином - ухвалою суду від 09.04.2013р.,

Разом з тим, 17.04.2013 р. на адресу суду повернувся конверт з ухвалою суду від 09.04.2013 р. з відміткою відділення пошти про те , що адресат вибув з зазначеної адреси.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. особи , які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 ГПК України (порушення провадження у справі ) та ст. 87 ГПК України (надіслання рішень та ухвал).

Ухвала суду від 09.04.2013 р. була надіслана відповідачу відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Відповідно до норм ГПК та чинного законодавства в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 01.03.2011 р. Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (надалі Управління) та Регіональний фонд підтримки підприємництва по Вінницькій області (надалі Орендар) уклали договір № 72-51 на оренду приміщення , що належить до спільної власності територіальних громад області.

За умовами договору ( п.1.1 Договору) Управління надає , а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 22,62 кв. м. , що складається з кімнати № 220, яка розташована в адмінбудинку за адресою вул. Соборна, 72, м. Вінниця, згідно викопіювання з поверхового плану , що складає невід'ємну частину Договору.

Вступ Орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання - передачі вказаного об'єкта. (п. 2.1. Договору).

У разі припинення Договору об'єкт оренди повертається Управлінню в належному стані з урахуванням нормального фізичного зносу в порядку встановленому п. 2.1. Договору. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. (п. 2.3. Договору).

Сторони домовились , що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату місячний розмір якої встановлюється щодо певної формули погодженої сторонами (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України .

Відшкодування витрат за комунальні послуги (вода, опалення, приєднане навантаження (тепло), електроенергію, вивезення сміття) Орендар сплачує за рахунками Управління згідно з розшифровкою всіх витрат по видах послуг щомісячно. Сума відшкодування комунальних послуг (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно змінами розцінок за ці послуги. Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками Управління експлуатаційні витрати місячний розмір, яких складає 14,43 грн. за 1 кв. м. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв. м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні розміру мінімальної заробітної плати. ( п. 3.4. Договору).

Пунктом 3.6. Договору сторони домовились , що Управління до 25 числа кожного місяці підготовлює рахунки по орендній платі, комунальним послугам та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків.

Згідно з умовами Договору визначену орендну плату , плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендар зобов'язаний сплатити на рахунок Управління не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.9. ). В разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. (п. 3.10).

Судом встановлено , що 01.03.2011 р. на виконання умов договору оренди № 72-51 від 01.03.2011 р. Управління за актом приймання - передачі передало , а Орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 22,62 кв. м. , що складається з кімнати № 220, яка розташована в адмінбудинку за адресою вул. Соборна, 72, м. Вінниця.

На виконання умов договору позивач (Управління) виставив відповідачу (Орендарю) рахунки за період з березня 2011 р. по листопад 2012 р. на загальну суму 16228,04 грн.: рахунок № СФ - 449 від 17.03.2011 р. на суму 958,44 грн., № СФ - 584 від 19.04.2011 р. на суму 680,50 грн. ; № СФ - 728 від 18.05.2011 р. на суму 598,26 грн.; № СФ - 810 від 16.06.2011 р. на суму 581,69 грн.; № СФ - 942 від 15.07.2011 р. на суму 605,05 грн.; № СФ - 1205 від 15.08.2011 р. на суму 582,25 грн.; № СФ - 1338 від 19.09.2011 р. на суму 562,97 грн.; № СФ - 1421 від 17.10.2011 р. на суму 618,06 грн.; № СФ - 1558 від 15.11.2011 р. на суму 653,89 грн.; № СФ - 1775 від 14.12.2011 р. на суму 1572,20 грн.; № СФ - 50 від 19.01.2012 р. на суму 1328,68 грн.; № СФ - 1812 від 17.02.2012 р. на суму 849,34 грн.; № СФ - 1947 від 16.03.2012 р. на суму 1109,39 грн.; № СФ - 2101 від 17.04.2012 р. на суму 697,05 грн.; № СФ - 2222 від 17.05.2012 р. на суму 622,95 грн.; № СФ - 2379 від 14.06.2012 р. на суму 621,33 грн.; № СФ - 2505 від 17.07.2012 р. на суму 614 грн.; № СФ - 2682 від 15.08.2012 р. на суму 614,55 грн.; № СФ - 2794 від 18.09.2012 р. на суму 649,01 грн.; № СФ - 2958 від 16.10.2012 р. на суму 652 грн.; № СФ - 3184 від 19.11.2012 р. на суму 1056,43 грн.

В порушення умов договору, відповідач не сплачував позивачеві орендну плату за користування орендованим приміщенням, комунальні послуги та експлуатаційні витрати внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

В засіданні суду встановлено , що позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача менша сума ніж вказана в рахунках, а саме : 12930,12 грн. за період з березня 2011 року по листопад 2012 року.

Відповідно до ст.. 82,83 ГПК України суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог.

Отже, позивачем за період з березня 2011 року по листопад 2012 року заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по орендній платі за договором № 72-51 від 01.03.2011 р. в сумі 12 930,12 грн. , з яких 1178,79 грн. боргу за орендну плату за період з березня 2011 р. по листопад 2012 р. , 6890,88 грн. боргу за експлуатаційні витрати за період з серпня 2011 р. по листопад 2012 р. та 4860,45 грн. боргу за комунальні послуги за період з вересня 2011 р. по листопад 2012 р., що також підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні та матеріалами справи.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму ( оренди ), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм" ( оренда ), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму ( оренди ) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 12930,12 грн. за період з березня 2011 р. по листопад 2012 р., з яких 1178,79 грн. боргу за орендну плату за період з березня 2011 р. по листопад 2012 р. , 6890,88 грн. боргу за експлуатаційні витрати за період з серпня 2011 р. по листопад 2012 р. та 4860,45 грн. боргу за комунальні послуги за період з вересня 2011 р. по листопад 2012 р. правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1791,64 грн. - пені за період з 06.04.2011 р. по 15.03.2013 р. та 357,51 грн. - 3% річних за період з 06.04.2011 р. по 15.03.2013 р. , за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 3.10 Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Судом проведено перевірку правильності нарахування пені, внаслідок чого встановлено, що позивач просить стягнути пеню за період з 06.04.2011 р. по 15.03.13 р.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Неустойка є оперативним способом боротьби з неналежним виконанням зобов'язання, яким можна скористатися відразу, як тільки буде здійснено правопорушення, не чекаючи настання негативних наслідків, які ним викликані.

Таким чином , враховуючи все вищевикладене , в позовних вимогах позивача про стягнення з відповідача пені за період з 06.04.2011 по 17.03.2012 р. слід відмовити , як заявленим з порушенням вимог норм ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України.

Судом проведено розрахунок пені за період з 18.03.2012 р. по 15.03.2013 р. відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України по кожному рахунку окремо.

При перерахунку пені (з кінцевою датою нарахування - 15.03.2013р., оскільки зазначена дата визначена позивачем в розрахунку) сума пені складає 504,13 грн. згідно наведеного розрахунку.

За прострочку оплати рахунку за лютий 2012 року в сумі 849,34 грн. за період з 18.03.12 р. по 06.09.13р. сума пені складає 60,28 грн.

За прострочку оплати рахунку за березень 2012 року в сумі 1109,39 грн. за період з 06.04.12 р. по 06.10.12р. сума пені складає 83,66 грн.

За прострочку оплати рахунку за квітень 2012 року в сумі 697,05 грн. за період з 06.05.12р. по 06.11.12 р. сума пені складає 52,85 грн.

За прострочку оплати рахунку за травень 2012 року в сумі 622,95 грн. за період з 06.06.12 р. по 06.12.12 р. сума пені складає 46,98 грн.

За прострочку оплати рахунку за червень 2012 року в сумі 621,33 грн. за період з 06.07.12 р. по 06.01.12 р. сума пені складає 47,11 грн.

За прострочку оплати рахунку за липень 2012 року в сумі 614 грн. за період з 06.08.2012 р. по 06.02.13 р. сума пені складає 46,55 грн.

За прострочку оплати рахунку за серпень 2012 року в сумі 614,55 грн. за період з 06.09.2012 р. по 06.03.13 р. сума пені складає 45,84 грн.

За прострочку оплати рахунку за вересень 2012 року в сумі 649,01 грн. за період з 06.10.2012 р. по 15.03.13 р. сума пені складає 42,82 грн.

За прострочку оплати рахунку за жовтень 2012 року в сумі 652 грн. за період з 06.11.2012 р. по 15.03.13 р. сума пені складає 34,74 грн.

За прострочку оплати рахунку за листопад 2012 року в сумі 1056,43 грн. за період з 06.12.2012 р. по 15.03.13 р. сума пені складає 43,30 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1791,64 грн. пені, а тому позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 504,13 грн., а в решті суми - 1287,51 грн. слід відмовити.

Перевіркою розрахунку 3 % річних проведеного позивачем за період з 06.04.2011 року по 15.03.2013 року, судом помилок не виявлено, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 357,54 грн.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимоги ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3% річних, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

14.05.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 35, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області, код ЄДРПОУ 13333677 (вул. Соборна, 72, кім. 220, м. Вінниця, 21050) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, код ЄДРПОУ 20098076 (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) 12930,12 грн. - основного боргу; 504,13 грн. - пені; 357,54 грн. - 3% річних; 1573,60 грн. - відшкодування витрат на судовий збір.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні 1287,51 грн. пені відмовити.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 16 травня 2013 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе,7)

3 - відповідачу (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 72, к.220)