Рішення

від 16.05.2013 по справі 906/350/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" травня 2013 р. Справа № 906/350/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача-1: Павлушко Л.А. - представник за довіреністю №02-19\644

від 25.07.2012р.,

від позивача-2: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Чумаченко А.А. - старший прокурор відділу прокуратури міста Житомира (посвідчення №011382 видане 24.10.12),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі

1) Андрушівської міської ради (м.Андрушівка, Житомирська область)

2) Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області Державної податкової служби (м.Андрушівка, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Ресурс" (м.Київ)

про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням прокурора та позивачів на п'ятнадцять днів, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України.

Прокурор Андрушівського району звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради та Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області Державної податкової служби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Ресурс" про розірвання договору оренди землі, укладеного 06.02.2007р. між Андрушівською міською радою та ТОВ "Дельта-Ресурс" та зареєстрованого в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 01.06.2007р. щодо земельних ділянок розташованих в м.Андрушівка, вул.Корольова, 8, вул.Корольова, 10 та вул.К.Маркса, 100.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2013р. позовну заяву прокурора Андрушівського району Житомирської області прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/350/13-г, розгляд справи призначено на 02.04.2012р. та витребувано документи, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 02.04.2013р. розгляд справи відкладено на 18.04.2013р., зважаючи на заявлене представником позивача-1 клопотання про відкладення розгляду справи, неявку представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою від 18.04.2013р. господарський суд продовжив строк розгляду спору за клопотанням прокурора та представників позивачів на п'ятнадцять днів, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, а також відклав розгляд справи на 16.05.2013р.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також надав суду письмове обґрунтування підстав визначення позивачем у справі ДПІ у Андрушівському районі (а.с.94).

Представник позивача-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник позивача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - під розписку (а.с.80).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

На адресу господарського суду 29.04.2013р. повернулась копія ухвали господарського суду від 18.04.2013р., яка направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, а саме: м.Київ, вул.Хорива 39-41, із відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою відсутні" (а.с.86-90).

До господарського суду також, із відмітками відділення зв'язку "за зазначеною адресою не значиться", повернулись копії ухвал від 11.03.2013р. про порушення провадження у даній справі та від 02.04.2013р. про відкладення розгляду справи на 18.04.2013р., які направлялись відповідачу за адресою: 04071, м.Київ, вул.Хорива 39-41.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Ресурс" є: 04071, м.Київ, вул.Хорива, 39-41 (а.с.95-97).

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представників позивача-2 та відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Андрушівського району заявлено позов в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради та Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області Державної податкової служби.

При цьому, судом враховується, що визначаючи підсудність даної справи, прокурор виходив з того, що у відповідності до ст.16 ГПК України, справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини.

Стосовно позову, який поданий прокурором в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Андрушівському районі та обґрунтований порушенням інтересів у сфері податкового законодавства щодо повної і своєчасної сплати до державного бюджету, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їхнього захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абз. 4 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно п.п. 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Звертаючись до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради та Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області Державної податкової служби прокурор обґрунтовував необхідність захисту державних інтересів тим, що невиконання ТОВ "Дельта-Ресурс" умов договору оренди землі від 06.02.2007р., укладеного між позивачем-1 та відповідачем, в частині своєчасного внесення плати за оренду землі призводить до ненадходження коштів на рахунок місцевого бюджету, який є складовою частиною державного бюджету, чим порушуються інтереси держави, позбавляє орган місцевого самоврядування раду на очікуванні від використання земельної ділянки надходження до бюджету, що є підставою для розірвання вказаного договору оренди землі.

Фактично спір виник у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань за договором оренди землі від 06.02.2007р.

Статтею 29 ГПК України встановлено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

В поданій позовній заяві прокурором Андрушівського району в якості другого позивача визначено - Державну податкову інспекцію в Андрушівському районі, з посиланням на те, що згідно пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України остання є контролюючим органом щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Як випливає зі змісту ст.1 та 12 ГПК України господарським судом непідвідомчі спори, що виникають із податкового законодавства.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має лише орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Однак, як в адресній, так і прохальній частині позову відсутня позовна вимога про стягнення орендної плати, тоді як ціну позову - визначено.

З вимогою про розірвання договору оренди має право звертатись виключно сторона договору: орендодавець або орендар.

Вище наведене доводить, що Державну податкову інспекцію в Андрушівському районі прокурором помилково визначено в якості співпозивача за цим позовом.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" встановлено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищенаведених положень, господарський суд дійшов висновку, що позов, який поданий в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Андрушівському районі у відповідності до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

Розглядаючи позовні вимоги заявлені прокурором в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2007 року між Андрушівською міською радою (орендодавець/позивач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-Ресурс" (орендар/відповідач) було укладено договір оренди землі (а.с.63-64), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення, землі промисловості, на підставі рішення десятої сесії п'ятого скликання від 16.01.2007р. "Про передачу земельних ділянок в оренду для промислових потреб", які знаходяться за адресою: Житомирська область, м.Андрушівка, вул.Корольова, 8, вул.Корольова, 10 та вул.К.Маркса, 100.

Договір зареєстрований в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.06.2007р. за №040720200141.

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 10,1356га, у тому числі 5,0484га - цілісний майновий комплекс по вул.Корольова,10; 0,3352га - гуртожиток по вул.Корольова, 8; 0,2031га - територія свердловини та трансформатора по вул.Корольова, 8; 0,1489га - адмінприміщення по вул.Корольова,10; 4,4га - виробнича зона цегельного заводу по вул. К.Маркса,100 (п.2 договору оренди).

Відповідно до п.3 даного договору на земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна: згідно права власності: цілісний майновий комплекс цегельного заводу, гуртожиток з їдальнею, цілісний майновий комплекс виробничої бази, нежитлова будівля, а також інші об'єкти інфраструктури: підземні та наземні комунікації, артсвердловина, трансформаторна підстанція.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору оренди).

Згідно п.15 договору ділянки передаються в оренду для обслуговування виробничої бази та гуртожитку.

Факт приймання-передачі зазначених земельних ділянок підтверджується актом приймання-передачі земельних ділянок в оренду для промислових потреб ТОВ "Дельта-Ресурс" від 01.06.2007р. (а.с.70).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі, у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі, що складає 53870,46грн. в рік за земельні ділянки безготівковим перерахунком на рахунок міської ради (п.9 договору).

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок міської ради не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця (п.11 договору).

В порушення зобов'язань, передбачених вищезазначеним договором, відповідач не провів розрахунок по орендній платі у вказаний в договорі строк.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем протягом 2009-2012 років своїх договірних зобов'язань станом на 01.02.2013р. утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 200834,81грн. та пені в сумі 4844,87грн., що підтверджується розрахунком заборгованості Державної податкової інспекції в Андрушівському районі (а.с.91-92).

Станом на час розгляду справи відповідач доказів проведення розрахунків по сплаті орендних платежів в сумі 200834,81грн. та пені в сумі 4844,87грн. суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ч.1 п."в" ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України "Про оренду землі" у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Стаття 610 Цивільного Кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Земельним законодавством, з урахуванням специфіки відносин, які регулюються цим законодавством, більш конкретизовано підстави для розірвання договору оренди землі.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 2 ст.24 Закону України "Про оренду землі" визначено обов'язки орендаря земельної ділянки.

Згідно п.38 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 3 ст.31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом "д" ст.141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, імперативні вимоги земельного, цивільного та господарського законодавства передбачають в якості підстави розірвання договору оренди земельної ділянки, несплату орендної плати.

Крім того, системний аналіз вказаних вище норм приводить до висновку, що закон пов'язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених укладеним між ними договором.

Наданими позивачем та прокурором доказами підтверджується, що відповідач орендну плату за договором оренди землі від 06.02.2007р. належним чином та у повному обсязі не сплачував.

Порушення відповідачем, як користувачем земельної ділянки, своїх обов'язків щодо своєчасного і в повному обсязі сплати орендних платежів, позбавило орендодавця можливості отримати належні йому за договором оренди землі від 06.02.2007р. грошові кошти.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог прокурора та позивача, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вищезазначені приписи законів, суд дійшов висновку, що дії відповідача порушують умови договору та вимоги чинного законодавства, а відтак позовні вимоги прокурора та позивача-1 про розірвання, укладеного між Андрушівською міською радою та відповідачем, договору оренди землі від 06.02.2007р., є обґрунтованими, відповідають матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір покладається на останнього.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, п.1 ч.1 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Ресурс" про розірвання договору оренди землі, укладеного 06.02.2007р. між Андрушівською міською радою та ТОВ "Дельта-Ресурс" та зареєстрованого в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 01.06.2007р. щодо земельних ділянок розташованих в м.Андрушівка, вул.Корольова, 8, вул.Корольова, 10 та вул.К.Маркса, 100, залишити без розгляду.

2. Позов прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Ресурс" про розірвання договору оренди землі, укладеного 06.02.2007р. між Андрушівською міською радою та ТОВ "Дельта-Ресурс" та зареєстрованого в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 01.06.2007р. щодо земельних ділянок розташованих в м.Андрушівка, вул.Корольова, 8, вул.Корольова, 10 та вул.К.Маркса, 100, задовольнити.

3. Розірвати договір оренди землі, укладений 06.02.2007р. між Андрушівською міською радою (13400, Житомирська область, м.Андрушівка, площа Леніна, 7, код 24706710) та ТОВ "Дельта-Ресурс" (04071, м.Київ, вул. Хорива, 39-41, код 19069112) та зареєстрований в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 01.06.2007р. щодо земельних ділянок розташованих в м.Андрушівка, вул.Корольова, 8, вул.Корольова, 10 та вул.К.Маркса, 100.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Ресурс" (04071, м.Київ, вул. Хорива, 39-41, ідентифікаційний код 19069112)

- на користь Державного бюджету України - 1147,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.05.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу-1 Андрушівській міській раді (рек.з пов.)

3 - позивачу-2 - ДПІ у Андрушівському районі (рек.з пов.)

4 - відповідачу (рек. з пов.)