Рішення

від 17.05.2013 по справі 910/4816/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4816/13 17.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко-Груп» ПроСтягнення 694 633,23 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаКороль С.О., Обазим В.А. Від відповідача Ліщина І.О., Копистира О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко-Груп» (надалі -відповідач) про стягнення 694 633,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №244 транспортно-експедиторського обслуговування від 08.08.2012 надав комплекс транспортно-експедиторських послуг, а відповідач належним чином не виконав грошове зобов'язання по сплаті наданих послуг, в зв'язку із чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 477 668,78 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 193 376,36 грн., 3% річних у розмірі 6 739,47 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошима у розмірі 16 848,62 грн., а також витрат по оплаті послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.04.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2013 розгляд справи було відкладено до 19.04.2013 у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

В судовому засіданні 19.04.2013 оголошувалась перерва до 17.05.2013.

16.05.2013 через відділ документообігу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 477 668,78 грн., пеню у розмірі 35 433,63 грн. та 3% річних у розмірі 7 734,31 грн. Загальна ціна позову складає 520 836,72 грн.

На підставі п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, а відтак має місце нова ціна позову у розмірі 520 836,72 грн., в межах якої вирішується спір у даній справі.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення їх розміру підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2012 між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено Договір транспортно-експедиторського обслуговування №244 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок клієнта виконати та/або організувати виконання визначених даним договором транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією вантажних перевезень по/через територію України, Росії, країн СНД та Балтії.

Відповідно до п.4.1 Договору ціна договору - вартість транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) при організації перевезення одиниці вантажу, узгоджена сторонами в порядку п.1.6 договору. Відповідно до п.1.6 Договору вартість ТЕО включає як вартість витрат для організації виконання перевезення, так і оплату послуг експедитору за належне виконання ТЕО.

Відповідно до п.4.3 Договору вартість ТЕО за певний період відображує - Акт виконаних послуг ТЕО, підписаний сторонами по факту виконання ТЕО. Підписані у двосторонньому порядку Акти, є невід'ємною частиною даного договору, ті розглядаються як додаткові угоди, які визначають вартість даного договору у відповідних періодах.

Відповідно до п.5.4 договору клієнт здійснює перерахування фінансування як на підставі даного договору, так і на підставі рахунків за реквізитами, вказаними у рахунках.

Відповідно до п.5.5 Договору оплата рахунків та/або не достатку фінансування зафіксованого по Актам, повинна бути здійснена не пізніше 3 банківських днів з дати виставлення інвойса та /або підписання (узгодження) Акту.

У п.6.1 Договору сторони також погодили проведення щомісячної звірки взаємних розрахунків за наданою експедитором формою. Експедитор передає, а клієнт приймає звіт про фактичне виконання ТЕО у формі Акту. На протязі 5-ти робочих днів сторони узгоджують та підписують Акт, у випадку якщо клієнт не підписує Акт та не висуває письмових зауважень про його зміст на протязі вказаного строку, Акт вважається погодженим та підписаним.

Як зазначає позивач, на виконання п.6.1 Договору ним було надіслано на адресу відповідача для погодження та підписання Акти виконаних робіт на загальну суму 827 668,78 грн., а саме:

Акт №842 від 31.08.2012 на суму 259 575,00 грн.,

Акт №859 від 31.08.2012 на суму 231 429,87 грн. та Додаток №1 до акту №859,

Акт №945 від 30.09.2012 на суму 208 492,56 грн. та Додаток №1 до акту №945,

Акт №946 від 30.09.2012 на суму 128 171,35 грн. та Додатки №1, №2 до акту №946.

Позивачем також було виставлено відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 827 668,78 грн., а саме:

Рахунок №2429 від 10.08.2012 на суму 45 776,53 грн., Рахунок №2461 від 13.08.2012 на суму 173 775,00 грн., Рахунок №2571 від 21.08.2012 на суму 45 468,00 грн., Рахунок №2572 від 21.02.2012 на суму 12 482,00 грн., Рахунок №2657 від 28.08.2012 на суму 42 432,00 грн., Рахунок №2658 від 28.08.2012 на суму 11 650,00 грн., Рахунок №2659 від 28.08.2012 на суму 47 905,52 грн., Рахунок №2660 від 28.08.2012 на суму 25 715,82 грн., Рахунок №2661 від 28.08.2012 на суму 85 800,00 грн., Рахунок №2718 від 31.08.2012 на суму 78 669,00 грн., Рахунок №2659 від 28.08.2012 на суму 47 905,52 грн., Рахунок №2659 від 28.08.2012 на суму 47 905,52 грн., Рахунок №2659 від 28.08.2012 на суму 47 905,52 грн., Рахунок №2659 від 28.08.2012 на суму 47 905,52 грн., Рахунок №2659 від 28.08.2012 на суму 47 905,52 грн., Рахунок №2659 від 28.08.2012 на суму 47 905,52 грн.

Проте відповідачем було здійснено лише часткову оплату рахунків на загальну суму 350 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку за період 08.08.2012 - 12.03.2013. Таким чином сума заборгованості відповідача складає 477 668,78 грн.

У зв'язку з невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач 18.10.2012 звернувся до відповідача з претензією №1 від 17.10.2012 з вимогою погасити наявну заборгованість у сумі 477 668,78 грн., а також нараховані штрафні санкції, яку відповідач отримав 24.10.2012, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №2 від 02.11.2012, у якій вимагав від відповідача виконання грошового зобов'язання щодо оплати суми боргу у розмірі 477 668,78 грн., докази надсилання якої наявні в матеріалах справи.

Відповідачем було надано відповідь №23-2/10 від 23.11.2012 на претензію №1 та №2, за змістом якої відповідач посилався на те, що оскільки у жовтні 2012 року жодних заявок на адресу позивача не поступало, сума у розмірі 486 951,97 грн. є необґрунтованою та підстав для її задоволення немає.

Таким чином позивач вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання ним своїх зобов'язань з надання транспортно-експедиційних послуг згідно Договору на загальну суму 827 668,78 грн., їх часткова оплата відповідачем на суму 350 000,00 грн. у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 477 668,78 грн..

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві посилається на відсутність в матеріалах позовної заяви первинних документів бухгалтерського обліку, які б свідчили про надання позивачем послуг, а також заявок клієнта, на підставі яких здійснюється визначення суми вартості ТЕО.

Як вбачається з матеріалів справи, письмових пояснень позивача та умов договору, позивачем у період серпня-вересня 2012 року надавались відповідачу два види транспортно-експедиторських послуг: надання під завантаження та в користування вагонів, а також здійснювалась сплата провізних платежів, тарифів, зборів, розрахунки з транспортними організаціями.

Надання позивачем технічно справних вагонів під завантаження для перевезення вантажів відповідача та повернення позивачу вагонів у період серпня-вересня 2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи Актом №1 приймання-передачі вагонів від 10.08.2012 та Актом №2 приймання-передачі вагонів від 21.08.2012, згідно яких позивачем було передано відповідачу під навантаження 55 вагонів-мінераловозів для перевезення сипучих вантажів у технічно справному стані, а також Актом №3 приймання-передачі вагонів від 11.09.2012, Актом №4 приймання-передачі вагонів від 12.09.2012, Актом №5 приймання-передачі вагонів від 15.09.2012 та Актом №6 приймання-передачі вагонів від 16.09.2012, згідно яких відповідачем було повернуто позивачеві 55 вагонів-мінераловозів.

Таким чином наведеними актами підтверджується перебування вказаних вагонів у користуванні відповідача, а також залучення відповідачем вагонів під перевезення вантажів у вказаний період.

Використання вагонів в перевезеннях зокрема підтверджується документами перевізника, а саме накладними СМГС та іншими накладними №№: 34630913,34631499, 34770644, 601855, 601856, 601857, 601858, 601859, 601860, 601861, 601862, 601863, 601864, 601865, 601866, 601867, 601868, 601869, 913699, 913700, 913701, 913702, 913703, 913704, 913705, 913706, 913708, 913710, 913712, 35019710, 35019728, 35019751, 913707, 913709, 913711, 34886838, 34997908, 601867, 228497, 389083, 389084, 389607, 919702, 480810, 480812, 480813, 480814, 480815, 480816, 480817, 480818, 480819, 480820, 480821, 480811,461507, 389608, 919696, 919701, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» документом що підтверджує факт надання послуг експедитором та здійснення перевезення може бути - накладна СМГС (накладна УМВС), накладна ЦІМ та іншими документами, визначеними законами України.

Накладна СМГС заповнюється згідно правил, передбачених Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), яка діє з 01.11.1951 року.

Згідно пояснень до заповнення накладної СМГС до граф 1 «відправник» та/чи 5 «одержувач» не обов'язково записується експедитор. В графі 1 вказується назва відправника, який може бути фактичним відправником, перевізником, стороною договору поставки чи експедитором.

В графі 5 вказується назва отримувача, який може бути фактичним отримувачем вантажу, особою якій адресовано вантаж, перевізником, стороною договору поставки чи експедитором.

Дані обставини підтверджують використання відповідачем вагонів, наданих позивачем згідно актів приймання-передачі.

Відповідно до п.1.6 Договору вартість ТЕО включає як вартість витрат для організації виконання перевезення, так і оплату послуг експедитору за належне виконання ТЕО.

Основні витрати на організацію перевезення включають: вартість залізничних послуг (залізничний тариф та додаткові збори), вартість послуг по подачі та забезпечення технічно справного рухомого складу (вагонів), вартість митного декларування (п.1.6 Договору).

Вартість ТЕО та строк його дії узгоджується сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною договору (п.1.6 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди №1 та №2 від 08.08.2012 сторони погодили ціну за надання під навантаження та в користування вагонів.

Згідно пояснень позивача, оскільки передавалось дві різні партії вагонів, то сторони за домовленістю погодили для них різні договірні ціни згідно Додатків №№ 1 та 2 від 08.08.2012 р., яким визначили договірні ціни за забезпечення та подання вагонів.

Таким чином твердження відповідача про невизначеність вартості послуг експедитора спростовується наведеним вище.

Що стосується відсутності Заявок відповідача у вказаний період, то суд враховує пояснення позивача з приводу того, що оскільки відповідач самостійно організовув перевезення вантажів в отриманих від позивача вагонах, то відповідно необхідність в Заявках на перевезення у даному випадку була відсутня, а послуги позивача полягали саме у наданні вказаних вагонів у користування, що підтверджується матеріалами справи та здійснюється згідно умов договору та додатків до нього, а також у сплаті залізничних тарифів за користування вагонами.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано копії Заявок відповідача на оплату провізних тарифів залізниці по договору №244 від 08.08.2012. Вказані тарифи сплачувались позивачем через ТОВ «Рейл Карго Транс» за власним кодом платника транспортних послуг №9213231.

Понесення позивачем вказаних витрат щодо сплати провізних тарифів та плати за користування вагонами підтверджується наявними в матеріалах справи договорами №9213231 від 30.12.2011, №12-389 від 03.04.2012, звітами експедитора, актами виконаних робіт, актами про надання послуг, актами прийому-передачі вагонів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином наявними матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем в користування вагонів, залучення їх для перевезення, факти самих перевезень, розрахунки позивача за сплату провізних тарифів, зборів та послуг з транспортними організаціями.

Посилання представника відповідача на технічну несправність вагонів, яка виникла під час їх експлуатації, судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі вагонів №1-6 підтверджується, що вагони як на момент їх передачі відповідачу, так і на момент їх повернення позивачеві знаходились у техно справному стані придатному для використання за призначенням.

При цьому відповідачем будь-яких доказів письмового повідомлення позивача про технічну несправність вагонів у період їх використання суду надано не було.

Посилання відповідача на те, що згідно Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» такий вид транспортно-експедиторських послуг як надання вагонів в оренду не передбачений, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч.3 ст.8 Закону Експедитори за дорученням клієнтів фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Порядок організації подачі вагонів та забезпечення їх технічної справності сторони погодили підписанням Додаткової угоди №1 від 08.08.2012 до договору №244 транспортного експедирування, відповідно до якої клієнт доручає експедитору організовувати подачу необхідної кількості вагонів та забезпечувати технічно справний експлуатаційний стан вагонів. Даною додаткової угодою сторони також погодили порядок подачі вагонів, проведення планових та позапланових ремонтів, відшкодування витрат, понесених під час перевезення вантажів, умови та порядок розрахунків.

Таким чином посилання відповідача на неузгодженість такої послуги як передача вагонів у користування та відшкодування залізничних тарифів спростовується наведеним.

Умови щодо порядку прийняття виконаних/наданих послуг експедитора було погоджено сторонами у п.6.1 Договору, згідно якого експедитор передає звіт про фактичне виконання ТЕО у формі Акту. У випадку якщо клієнт на протязі 5-ти робочих днів не підписує Акт та не висуває письмових зауважень про його зміст на протязі вказаного строку, Акт вважається погодженим та підписаним.

На виконання п.6.1 Договору позивачем було надіслано на адресу відповідача для погодження та підписання Акти виконаних робіт на загальну суму 827 668,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах описами вкладення в цінний лист від 16.10.2012 та від 18.10.2012.

Проте відповідачем у встановлений договором строк письмових зауважень щодо змісту актів надано не було. Таким чином, послуги позивача (експедитора) є прийнятими відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунок на умовах 100 % передоплати, в тому числі на підставі виставлених позивачем рахунків, протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до п.1 розділу 3 Додаткової угоди № 1 від 08.08.2012 експедитор виставляє клієнту рахунок за подачу вагонів на 100% передплату, який має бути оплачений у строки, передбачені п.5.5 Договору.

Позивачем було виставлено та надіслано відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 827 668,78 грн., які були оплачені останнім частково у розмірі 350 000,00 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи визначені п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору терміни оплати, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих позивачем послуг на момент звернення з позовом до суду настав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 477 668,78 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 35 433,63 грн. пені від суми простроченої заборгованості, яка нарахована позивачем на підставі п.5.9 договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 6 місяців з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно п.5.9. договору у випадку порушення термінів оплати, передбачених п.5.5 Договору, стягується пеня 0,05% від неоплаченої суми за кожен день прострочки на протязі перших 30 днів, а понад 60 днів - 0,35% від неоплаченої суми, включаючи дату здійснення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, нарахування пені здійснено з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 35 433,63 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7 734,31 грн., які нараховані на суму заборгованості.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 7 734,31 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Оскільки позивачем не наведено конкретної суми витрат, понесених у зв'язку з оплатою послуг адвоката, а також не надано суду відповідних доказів по їх оплаті, підстав для покладання на відповідача даних витрат немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Груп» (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 12, ЄДРПОУ 34795480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (02002, м. Київ, вул.. М. Раскової, 4-а, ЄДРПОУ 36240675) суму боргу у розмірі 477 668 (чотириста сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 78 коп., пеню у розмірі 35 433 (тридцять п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн.. 63 коп., 3% річних у розмірі 7 734 (сім тисяч сімсот тридцять чотири) грн.. 31 коп. та судовий збір у розмірі 13 892 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 67 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 17.05.2013.