Рішення

від 16.05.2013 по справі 906/609/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" травня 2013 р. Справа № 906/609/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Дьомкіна О.В. - довіреність №270 від 12.12.2012р.;

від відповідача: Жарук О.Ф. - довіреність б/н від 14.05.2013р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)

до Попільнянського районного товариства мисливців та рибалок "Сокіл" (смт. Попільня Житомирська область)

про стягнення 5219,63 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5219,63грн. заборгованості за неналежне виконання договору оренди від 14.03.2011 року, з яких: 5063,97грн. - основний борг, 128,69грн. - пеня, 26,97грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Попільнянським районним товариством мисливців та рибалок "Сокіл" (орендар/відповідач) укладено договір №276/27 оренди нерухомого майна товариства (далі - договір, а.с.10-13).

Цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє протягом двох років і одинадцять місяців з 01.04.2011р. до 01.03.2014р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення (п.12.1 договору).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - майно), розташоване в смт. Попільня на 1 поверсі 3 - поверхового будинку №20А по вул. Леніна загальною площею 25 кв.м. - виробничих та адміністративних приміщень для розміщення офісу.

Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п.1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками (п.2.3 договору).

На виконання умов даного договору позивач передав в оренду відповідачеві передбачене договором нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2011р., який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств (а.с.13 - на звороті).

У відповідності до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.

Відповідно до п.3.2 договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна згідно з додатком становить 17,00грн. за 1кв.м. орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди за 25 кв.м. всієї орендованої площі становить 425,00 грн. без урахування індексу інфляції за січень 2011р. та поточний місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п.3.2.1 договору).

У відповідності до п.3.4 договору додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п.3.1 договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі.

Пунктом 3.5 договору сторони визначили, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п.3.1 договору.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору позивачем за період з серпня 2012 року по березень 2013 року нараховано відповідачу орендну плату, яка згідно розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, становить 7215,10грн. (а.с.7).

На оплату орендної плати, витрат на утримання майна, витрат на організацію та експлуатацію систем електроживлення, відшкодування за використану електроенергію, витрат по опаленню позивачем виставлялись відповідачу відповідні рахунки (а.с.16-23).

Відповідно до п.6.1.3 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати, витрат на утримання майна, витрат на організацію та експлуатацію систем електроживлення, відшкодування за використану електроенергію, витрат по опаленню згідно договору оренди нерухомого майна товариства №276/27 від 01.04.2011р. не виконав, в результаті чого на час розгляду справи у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 5063,97грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Представник відповідача в судовому засіданні факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 5063,97грн. визнав, проте на час розгляду справи доказів погашення даної заборгованості суду не надав.

З огляду на доведені позивачем належними доказами та встановлені судом обставини справи, а також, вищевикладені положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по договору оренди №276/27 є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у сумі 5063,97грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 128,69грн. - пені та 26,97грн. - 3% річних.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 8.2 договору №276/27 від 01.04.2011р. сторони погодили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 128,69грн., 3% річних - 26,97грн. (а.с.8-9).

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені та 3% річних, суд прийшов до висновку, що вони нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо), позов визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Попільнянського районного товариства мисливців та рибалок "Сокіл" (13500, Житомирська область, смт. Попільня, вул. Рильського, 30/1, ідентифікаційний код 33385469)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 19, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114) - 5219,63грн. заборгованості, з яких: 5063,97грн. - основний борг, 128,69грн. - пеня, 26,97грн. - 3% річних, а також 1720,50грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17 травня 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 1- в справу