Постанова

від 15.05.2013 по справі 822/1991/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1991/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретарі Заїці О.В. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби в особі Старокостянтинівського відділення про скасування податкового повідомлення-рішення форми "В1" від 09.04.2013 року №0001111502, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби в особі Старокостянтинівського відділення, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення "В1" від 09.04.2013 року №0001111502.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті відповідач дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи про завищення публічним акціонерним товариством "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" податкового кредиту з ПДВ в грудні 2012 року в сумі 2500,00 грн., при придбанні товарно-матеріальної цінності (плити розпорної) у приватного підприємства "Іділія" по господарській операції, яка не мала реального характеру та не направлена на настання правових наслідків. Факт здійснення господарської операції з вищезазначеним контрагентом підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. Тому позивач вважає, що у відповідності до вимог чинного Податкового кодексу України ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" правомірно сформований податковий кредит з ПДВ по вказаній господарській операції, а відповідачем протиправно прийняте рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в січні 2013 року на 2500,00 грн.

Крім того, позивач не погоджується з відповідачем щодо зменшення бюджетного відшкодування за січень 2013 року на 4099,00 грн., оскільки згідно абз."а" ап.200.4 ст.200 Податкового кодексу України визначає обсяги бюджетного відшкодування, виходячи з суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітньому податкових періодах постачаьникам таких товарів/послуг і жодним чином не ставить обсяги бюджетного відшкодування в залежність від сплати підприємству сум податку на додану вартість покупцями товарів/послуг у відповідному звітному періоді. Тому позивач вважає, що у відповідності до вимог чинного Податкового кодексу України ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" правомірно сформований податковий кредит з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення законним, оскільки факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті №258/16/05471885 від 19.03.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - публічне акціонерне товариство "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", ідентифікаційний код 05471885, зареєстроване Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 28.09.1995 року.

Публічне акціонерне товариство "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" взяте на податковий облік в органах державної податкової служби з 14.07.1997 року. Позивач зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтв про реєстрацію платника податку від 22.11.2011 року № 200010366 , виданого Старокостянтинівською ОДПІ, індивідуальний податковий номер 054718822154.

Красилівською міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області Державної податкової служби в особі Старокостянтинівського відділення 19.03.2013 проведена документальна позапланова перевірка правомірності нарахування ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" з питань дотримання норм податкового законодавства, достовірності формування показників податкової декларації з ПДВ, правильності нарахування від'ємного значення за грудень 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2013 року, про що складений акт № 258/16/05471885.

Під час перевірки відповідач встановив, що в порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. "а" п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2013 року на 6779,00 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації за січень 2013 року) на 4099,00 грн.

За результатами перевірки Красилівською міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області Державної податкової служби в особі Старокостянтинівського відділення 09.04.2013 року прийняте податкове повідомлення - рішення форми "В1" №0001111502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2013 року в у розмірі 6599,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 1250,00 грн., в зв`язку із безпідставним віднесенням ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" до податкового кредиту з ПДВ в грудні 2012 року, суму ПДВ в розмірі 2500,00 грн., сплачену приватному підприємству "Іділія", ідентифікаційний код 30643526, в цінні товару по господарській операції з придбання позивачем товарно-матеріальної цінності (плити розпорної), оскільки вказана операція не мала реального характеру та не направлена на настання правових наслідків, а також в зв`язку із тим, що частина суми залишку від`ємного значення попереднього податкового періоду (грудня 2012 року) в розмірі 4099,00 грн., не була оплачена у грудні 2012 року, тому що була сформована позивачем за рахунок коригування податкових зобов`язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів або товарів, що було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Суд встановив, що позивач в грудні 2012 року відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість суму ПДВ в розмірі 2500,00 грн., по господарській операції з придбання плити роспорної у приватного підприємства "Іділія".

Між ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" та ПП "Іділія" згідно вимог ст.ст.207, 712 ЦК України, ст.ст.181,184 Господарського кодексу України укладений договір поставки у спрощений спосіб плити роспорної в сумі 15000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2500,00 грн., що підтверджується рахунком ПП "Іділія"№80 від 11.12.2012 року виставленого позивачу, видатковою накладною ПП "Іділія"№40 від 25.12.2012 року.

Згідно банківської виписки по поточному рахунку позивача від 19.12.2012 року, ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" на підставі платіжного доручення №3055 від 19.12.2012 року здійснив на користь ПП "Іділія" проплату в сумі 15000,00 грн., в т.ч. 2500,00 грн. ПДВ. Приватне підприємство " Іділія" передало вказану запасну частину позивачу згідно накладної №40 від 25.12.2012 року по довіреності №462 від 19.12.2012 року, виданої ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" на ім`я начальника гірничо-дробильного цеху вказаного товариства Швець Т.Г., що підтверджується витягом із журналу реєстрації довіреностей ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", наказом позивача №71-к від 27.10.2003 року.

Крім того, приватне підприємство "Іділія" виписало позивачу податкову накладну №2 від 19.12.2012 року на суму 15000,00 грн., в т.ч. 2500,00 грн. ПДВ на підтвердження придбання ним плити распорної.

Згідно товарно - транспортної накладної №59000001256775 від 29.12.2012 року товар був доставлений ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" від ПП"Іділія" спеціалізованою організацією - перевізником , а саме : товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" та отриманий від перевізника - працівником позивача ( начальником відділу матеріально - технічного постачання Лошаком А.А.), що підтверджується наказами позивача №7-к від 02.02.2004 року та 33-к від 03.01.2012 року та вказаною товарно - транспортною накладною.

На підставі отриманих від ПП «Іділія» первинних документів поставлена плита розпорна була оприбуткована позивачем бухгалтерськими проводками дебет рахунку № 207 "Запасні частини" - кредит рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", що підтверджується виписками із відомостей вказаних рахунків.

Використання в господарській діяльності ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" придбаної плити розпорної підтверджене позивачем наступними доказами : актом на списання товарно -матеріальних цінностей у ГДД в грудні 2012 р., інвентарною карткою обліку основних засобів про перебування на балансі позивача основного засобу ( обладнання) дробарки щокової 1200х900 мм СМД-111, 1985 року випуску для первинного дроблення гірничної маси, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за грудень 2012 року, технічною документацією на вказане обладнання.

Окрім цього, на підтвердження здійснення ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" діяльності по виробництву щебеневої продукції, позивачем наданий суду Спеціальний дозвіл на користування надрами № 717 від 23.12.1996 року на видобування в Красносільському родовищі граніту, мігматиту, виданий Державною службою геології та надр України, із терміном дії на 20 років.

Також суд встановив, що приватне підприємство "Іділія" зареєстроване суб`єктом підприємницької діяльності 16.12.1999 року року, що підтверджується довідкою АБ №444123 з ЄДРПОУ від 29.02.2012 року. Згідно відомостей вказаної довідки основними видами діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля. Приватне підприємство "Іділія" в період укладення та виконання умов договору поставки знаходилось на обліку в Центральній МДПІ у м.Кривому Розі та було зареєстроване платником ПДВ., що підтверджується довідкою Центральної МДПІ у м.Кривому Розі форми №4 -ОПП від 05.05.2011 року №5583, свідоцтвом №100344673 про реєстрацію платника ПДВ від 14.07.2011 року та витягу із Реєстру платників ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що господарські відносини між ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" та ПП "Іділія" мали реальний характер по придбанню плити роспорної , направлені на настання правових наслідків та підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Оскільки, суд встановив реальний характер здійснення господарських операцій позивача з ПП "Іділія", на підтвердження виконання договору поставки вказаним контрагентом виписана позивачу належним чином оформлена податкова накладна за №2 від 19.12.2012 року на суму 15000,00 грн., в т.ч. 2500,00 грн. ПДВ, тому суд вважає, що ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" правомірно в грудні 2012 року віднесло до податкового кредиту з податку на додану вартість суму ПДВ в розмірі 2500,00 грн., по господарській операції по придбанню плити роспорної у вказаного суб`єкта підприємницької діяльності.

Оспорюваним податковим повідомленням - рішенням від 09.04.2013 року форми "В1" №0001111502 відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року в у розмірі 4099,00 грн., оскільки вважає, що в порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 ПКУ публічним акціонерним товариством "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" завищено бюджетне відшкодування за січень 2013 р. на 4099,00 грн., так як частина від 'ємного значення попереднього податкового періоду (грудня 2012 р.) не була оплачена у грудні 2012 р., тому що фактично була сформована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів, що було відображено у податковій декларації за грудень 2012 року. Тому на думку податкового органу підприємство не може претендувати на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у частині такої оплати.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача враховуючи наступне.

Абзац «а» пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначає обсяги бюджетного відшкодування, виходячи з суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг і жодним чином не ставить обсяги бюджетного відшкодування в залежність від сплати підприємству сум податку на додану вартість покупцями товарів/послуг у відповідному звітному періоді. При цьому в акті перевірки від 19.03.2013 року №258/16/05471885 не наведено жодного пункту будь-якого чинного нормативного акта, який би вказував на те, що сума від'ємного значення попереднього податкового періоду (грудня 2012 р.) при розрахунку суми бюджетного відшкодування звітного податкового періоду (січня 2013 р.) має бути зменшена на суму коригування податкових зобов'язань внаслідок повернення коштів покупцям у попередньому податковому періоді (грудні 2012 р.).

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; (згідно додатка 5 до акта перевірки фактично сплачена сума податку - 246613 грн.);

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 4.6.1 - 4.6.6 п.4.6 наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації (п.п.4.6.1).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (в декларації за грудень 2012 р. - 244748 грн.) ( п.п.4.6.2).

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації) (в декларації за грудень 2012 р. - 244748 грн.), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації) (в декларації за грудень 2012 р. - 0 грн.,), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду (в декларації за грудень 2012 р. - 244748 грн.) та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (в декларації за січень 2013 р. - 244748 грн.) (п.п.4.6.3).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (в декларації за січень 2013 р. - 123 грн.) з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду (в декларації за січень 2013 р. - 244748 грн.), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації) (в декларації за січень 2013 р. - 244625 грн.), до декларації подається (ДО) (додаток 2) (п.п.4.6.4).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації (в декларації позивач за січень 2013 р. -244625 грн.) та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації (ДЗ) (додаток 3) ( п.4.6.5).

Значення рядка З (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації (в декларації позивача за січень 2013 р. - 244625 грн.) за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1 (в декларації позивача за січень 2013 р. -244625 грн.), або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації (в декларації позивача за січень 2013 р. - 244625 грн.)), подають до декларації (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення (для декларації - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду (в декларації за січень 2013 р. - 0 грн.) та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) ( п.4.6.6).

Як видно з вищевказаного, позивачем в податковій звітності з податку на додану вартість суму від'ємного значення попереднього податкового періоду (грудень 2012 р.) та суму бюджетного відшкодування звітного податкового періоду (січень 2013 р.) було сформовано у повній відповідності до чинного податкового законодавства України, так як жодним нормативним актом не передбачено зменшення від'ємного значення попереднього податкового періоду (грудень 2012 р.) та суми бюджетного відшкодування звітного податкового періоду (січень 2013 р.) на суму коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів покупцям за грудень 2012 р. в сумі 4099 грн., оскільки чинний Податковий кодекс України не встановлює жодних обмежень щодо проведення таких коригувань.

Правомірність проведених коригувань згідно із статтею 192 розділу V ПКУ підтверджена перевіряючими в останньому абзаці аркуша 12 та першому абзаці аркуша 13 акта перевірки від 19.03.2013 року №258/16/05471885.

Крім того, порядок визначення суми бюджетного відшкодування в аналогічній ситуації роз'яснено інформаційно-довідковим департаментом Державної податкової служби України в «Єдиній базі податкових знань», розміщеній на офіційному сайті ДПС України та витяг з якого знаходиться в матеріалах справи. В даному роз'ясненні також не зазначено про необхідність зменшення від'ємного значення попереднього податкового періоду та суми бюджетного відшкодування звітного податкового періоду на суму коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів покупцям.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно задекларовано бюджетне відшкодування по декларації за січень 2013 року №9007606213 від 21.01.2013 року на рівні від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту грудня 2012 року, що становить 6599,00 грн., а тому висновки відповідача щодо його завищення не відповідають фактичним обставинам справи та чинному податковому законодавству України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми "В1" від 09.04.2013 року №0001111502, а тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.94 КАС України у зв`язку із задоволенням позову понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 94,158 - 163, 186,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" задовольнити.

Cкасувати податкове повідомлення-рішення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (Старокостянтинівське відділення) форми "В1" від 09.04.2013 року №0001111502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" судові витрати в сумі 114 ( сто чотирнадцять ) грн. 70 коп., шляхом безспірного списання з рахунку Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2013 року

Суддя /підпис/О.П. Шевчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук