Постанова

від 17.05.2013 по справі 825/1435/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1435/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Прилуцький міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 3910,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перебував на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості, як безробітний та отримував соціальні послуги та забезпечення. Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення було встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в позивача був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Тобто, відповідач приховав факт свого відношення до категорії зайнятого населення, в зв'язку з чим йому незаконно була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 3910,44 грн., яка в добровільному порядку не повернута відповідачем.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.12.2008 року відповідач звернувся з заявою до позивача, в якій просив надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. При цьому, відповідачем зазначено, зокрема, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 9).

На підставі вказаної заяви 10.12.2008 року позивачем було надано відповідачу статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до змісту частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За таких умов, відповідачу було нарахована та виплачена допомога по безробіттю за період з 10.12.2008 року по 07.12.2009 року в розмірі 3910,44 грн., що підтверджується копією довідки-розрахунку від 03.04.2013 року (а.с. 14).

Пунктом 18 частини другої статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері соціальної політики, державної податкової політики та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а в разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;

Згідно з абазом першим частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

При перевірці позивачем обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу, було встановлено, що відповідач з 20.01.1998 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Даний факт підтверджується копією акта розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення №7 від 26.02.2013 року, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться в матеріалах справи.

Відповідача 07.12.2009 року знято з обліку у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг (а.с. 15).

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

26.02.2013 року відповідачу було направлено лист №01/468 (а.с. 9), яким запропоновано в добровільному порядку повернути отримані кошти.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 3910,44 грн., отриманих ним в якості допомоги по безробіттю.

Таким чином, суд вважає, що оскільки, відповідач на день звернення до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості приховав відомості, що він є зареєстрованим як фізична особа-підприємець, тому на користь позивача підлягають стягненню кошти в розмірі 3910,44 грн., які були безпідставно виплачені відповідачу, як допомога по безробіттю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Прилуцького міськрайонного центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (17500, вул. Вокзальна, 46, м. Прилуки, р/р 37177300901006 ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 14241641) незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 3910 (три тисячі дев'ятсот десять) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць