Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2010/2-2170/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/1142/13 Головуючий 1 інст. -

Справа № 2010/2-2170/2011 Болибок Є.А.

Категорія: земельна Доповідач - Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі :

Головуючого - судді - Яцини В.Б.,

суддів - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі : Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дергачівського району Харківської області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2012 року по справі за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_2, третя особа управління Держкомзему в Дергачівському районі Харківської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зобов'язання вчинити певні дії та звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 року прокурор Дергачівського району Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсним державний акт серії ХР №079277 від 22.09.2005 року на право власності на земельну ділянку розміром 6,1 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту, виданий на ім'я ОСОБА_2; визнати недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 6,1 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту; зобов'язати управління Держкомзему в Дергачівському районі скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі земель державного акту серії ХР №079277 від 22.09.2005 на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2; покласти на відповідача обов'язок щодо повернення земельної ділянки в придатному для використанні стані та повернути зазначену земельну ділянку за належністю позивачеві.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно зі ст.ст.13, 14 Конституції України земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України. Відповідно до абзацу 7 п.12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Прокуратурою Дергачівського району Харківської області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства України під час передачі у власність земельної ділянки площею 6,10 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. Проведеною перевіркою встановлено, що розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації від 02.08.2005 року №353 передано із земель фермерського господарства по вирощуванню риби на території Малоданилівської селищної ради громадянину члену фермерського господарства ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку для ведення фермерського господарства розміром 6,10 га, яка розташована на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту. У подальшому був виготовлений державний акт ХР№079277 на право власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 6,1 га, для ведення фермерського господарства на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту. Встановлено, що громадянин ОСОБА_2 не перебуває у родинних стосунках ні з головою фермерського господарства ні з іншими членами господарства, а відтак прийнято його до фермерського господарства ОСОБА_3 з порушенням вимог ч.1 ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство». Враховуючи викладене, розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації №353 від 02.08.2005 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 та передачі йому у власність земельної ділянки площею 6,10 га, яка розташована на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту суперечить вимогам ст.ст. 31, 32 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки прокуратурою району в порядку ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» був внесений протест на розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 02.08.2005 року №353 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації від 06.06.2011 року №313 вказаний протест прокуратури району задоволено, розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 02.08.2005 року №353 - скасовано. Вищевикладені порушення чинного законодавства свідчить про незаконність та протиправність набуття ОСОБА_2 права власності на зазначену земельну ділянку площею 6,1 га, яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району (кадастровий номер 6322055900:33:000:0005). Згідно з висновком судово-оціночної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса №6207 від 06.07.2011 року вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 відповідно до державного акта серії ХР №079277, розташованої на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району, площею 6,1 га складає 14182 грн. Підставою для представництва інтересів держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації в суді є та обставина, що в результаті вищевказаних обставин порушено інтереси держави стосовно реалізації прав законного власника земельної ділянки, отримання від неї корисних властивостей на правах законного користувача землі.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на його необґрунтованість, при цьому вказав, що відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Таких підстав прокурором не наведено. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує начебто на наявність підстав для припинення права власності відповідача, вказуючи на скасування розпорядження голови Дергачівської РДА від 02 серпня 2005 року №353 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам та передачі у власність відповідача земельної ділянки, що, на його думку, має бути підставою для визнання недійсним державного акту та задоволення інших заявлених вимог. Вказане не ґрунтується на дійсних обставинах справи. Відповідач, як це слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є членом ФГ по вирощуванні риби ОСОБА_3, і це факт, який належним чином перевірявся спеціальною комісією при райдержадміністрації при включенні відповідних осіб до складу фермерського господарства при розгляді відповідної поданої заяви. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Прокурор посилається на скасування розпорядженням голови Дергачівської РДА від 06.06.2011 року №313 розпорядження голови Дергачівської РДА від 02 серпня 2005 року №353. Відповідно до ст.ст.6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7- рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. У позові про визнання протиправним зазначеного розпорядження голови РДА відповідач вказував, що повноважень на самостійне скасування винесених головою районної державної адміністрації розпоряджень, у тому числі актів ненормативного характеру, що вичерпуються внаслідок їх одноразового застосування, Конституція України та закони не передбачають. По суті, лише наявністю розпорядження голови Дергачівської РДА від 06.06.2011 року №313 прокурор обґрунтовував заявлені в цій справі позовні вимоги. Оцінка цьому розпорядженню надана постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року по справі №2а-13318/11/2070 за участю прокурора Дергачівського району. Приймаючи до уваги вищевикладене, прошу суд у позові прокурора відмовити повністю за безпідставністю.

У судове засідання представники третьої особи управління Держкомзему в Дергачівському районі Харківської області не з'явився.

Представник Управління Держкомзему в Харківській області Ремінний В.І. надав суду письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначив, що відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.12.2010 року №876 «Про затвердження граничної чисельності працівників Держкомзему АР Крим, головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі», на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2010 року №1128 «Деякі заходи щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085», відповідно до абзацу 7 пункту 10 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 року №244 (зі змінами), з метою реалізації державної політики у сфері земельних відносин та забезпечення ефективної роботи територіальних органів Держкомзему та відповідно до наказу Головного управління Держкомзему у Харківській області №180 від 29 грудня 2010 року «Про централізацію юридичного обліку», у зв'язку із зміною структури Головного управління та територіальних органів Держкомзему у Харківській області, повноваження представництва в судах територіальних органів Держкомзему покладено на Юридичне управління Головного управління Держкомзему у Харківській області. До Головного управління Держкомзему у Харківській області надійшла ухвала Дергачівського районного суду Харківської області про відкриття провадження у справі №2010/2-2170/11, копія позовної заяви прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки в придатний для використання стан та копії доданих до неї документів. Згідно ст.3 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до вимог п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що передбачено ст.125 Земельного кодексу України. Перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передбачений ст. 126 Земельного кодексу України є вичерпний. Земельне законодавство вимагає оформити належним чином, шляхом отримання в установленому законодавством порядку документа, що посвідчує право на земельну ділянку (ст.126 Земельного кодексу України). Дані вимоги є обов'язкові для всіх осіб незалежно від форми власності.

У судовому засіданні представник прокуратури Дергачівського району Харківської області Муха А.І. та представник Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області Щербак А.С. просили задовольнити позов у повному обсязі з підстав, які зазначені у позовній заяві.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2012 року у задоволенні позову прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області відмовлено. Заходи забезпечення позову у виді арешту на земельну ділянку розміром 6,1 га, яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту, та згідно державного акту на право власності серії ХР №079277 від 22.09.2005 року належить ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, які були вжиті згідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 17 серпня 2011 року, - скасовано.

В апеляційній скарзі прокурор Дергачівського району Харківської області просить вказане рішення суду скасувати як необґрунтоване та незаконне, постановленим з порушенням норм процесуального права та з неповним дослідженням обставин справи, постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Судова колегія відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно до розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 353 від 02.08.2005 року ОСОБА_2 передано із земель фермерського господарства по вирощуванню риби ОСОБА_3 на території Малоданилівської селищної ради в приватну власність земельну ділянку площею 6.100 га, яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 079277 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Дергачівської райдержадміністрації від 02.08.2005 року № 353 належить земельна ділянка площею 6,100 га, яка розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району харківської області для ведення фермерського господарського, кадастровий номер 6322055900:33:000:0005.

Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року на день розгляду справи районним судом вказане розпорядження голови Дергачівської РДА від 02.08.2005 року № 353 було чинним.

За змістом ст. 116 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набували права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вказане розпорядження голови Дергачівського РДА від 02.08.2005 року було вчинено з порушенням визначених у ст. 19 Конституції України вимог про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто що вказане розпорядження є явно незаконне і внаслідок цього має нікчемний характер. Доводи позову про те, відповідач набув право власності на земельну ділянку з порушенням положень Закону України «Про фермерське господарство» є підставою лише для оспорення, разом з державним актом на землю, та визнання незаконним з цих підстав вказаного розпорядження голови Дергачівського РДА від 02.08.2005 року, однак таких вимог по справі не заявлялося, тому дослідження цього питання перебуває поза межами розглянутого позову і відповідно до ст. 303 ЦПК України не підлягає перевірці апеляційним судом.

Згідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Оскільки у даному випадку не був дотриманий визначений законом порядок позбавлення права власності, то судова колегія погоджується з рішенням районного суду про безпідставність заявленого позову, яке відповідає нормам матеріального і процесуального права і доводами скарги не спростовується, а тому з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 317, 319-324, 327 ЦПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Дергачівського району Харківської області відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : підпис

Судді : підписи

З оригіналом згідно, суддя -