Рішення

від 14.05.2013 по справі 901/955/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013 Справа № 901/955/13-г

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Євпаторія

до відповідача Комунального підприємства «Екологія - Н», м. Євпаторія

про стягнення 120826,23 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Кужин Ю.В., довіреність №20-3/1871 від 10.04.2013, юрисконсульт;

від відповідача - Давиденко С.Г., довіреність №365 від 12.04.2013, юрисконсульт.

СУТЬ СПОРУ: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Екологія - Н» суми заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 113846,78 грн, пені у розмірі 2958,90 грн, 3% річних у розмірі 4020,55 грн, що загалом становить 120826,23 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. щодо повної та своєчасної оплати наданої теплової енергії у вигляді гарячої води для опалення, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу у розмірі 113846,78 грн, пеню у розмірі 2958,90 грн, 3% річних у розмірі 4020,55 грн.

У судовому засіданні представник позивача, користуючись правом передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заяву, підписану директором Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства «Екологія - Н» суму заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 108155,04 грн, пеню у розмірі 2958,90 грн, 3% річних у розмірі 4020,55 грн, всього - 115134,49 грн, а також судовий збір.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки позивач скористався своїм правом на зменшення розміру позовних вимог з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки таке процесуальне право є його невід'ємним правом, не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права.

Відповідач зменшені позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 108155,04 грн, пені у розмірі 2958,90 грн, 3% річних у розмірі 4020,55 грн, всього - 115134,49 грн визнав та просив суд у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства надати розстрочку строком на 6 місяців у порядку п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач проти надання Комунальному підприємству «Екологія - Н» розстрочки виконання рішення на 6 місяців не заперечував.

Представниками сторін у судовому засіданні представлено суду підписаний керівниками Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» та Комунального підприємства «Екологія - Н» та засвідчений печатками підприємств графік розстрочки суми заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. за період з 01.04.2010р. по 01.07.2012р., згідно якого оплата відповідачем суми заборгованості буде здійснюватись наступним чином:

червень 2013р. - 19189,08 грн,

липень 2013р. - 19189,08 грн,

серпень 2013р. - 19189,08 грн,

вересень 2013р. - 19189,08 грн,

жовтень 2013р. - 19189,08 грн,

листопад 2013р. - 19189,08 грн.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Продавець) в особі директора Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» Лисого М.С. та Комунальним підприємством «Екологія - Н» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №1635 (а. с. 9-12), відповідно до п. 1.1 якого Продавець приймає на себе зобов'язання продати Покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції, технології та підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій даним договором, з урахуванням температурного графіку, а Покупець зобов'язується прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її за встановленими тарифами у передбачені договором строки. У взаємовідносинах за даним договором сторони зобов'язуються керуватись Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та іншими діючими нормативно-правовими актами України та Автономної Республіки Крим.

Згідно п. 2.3 договору фактичне споживання теплової енергії за приладом обліку тепла та гарячої води підтверджується актом-довідкою, підписаною повноважними представниками сторін та зданою Покупцем не пізніше 29 числа розрахункового (поточного) місяця, що є невід'ємною частиною даного договору. У разі ненадання Покупцем актів-довідок щомісячно у встановлений строк чи відмови від підписання таких актів-довідок без аргументованого обґрунтування Продавець має право виконати розрахунок споживання теплової енергії розрахунковим способом за проектними тепловими навантаженнями або за нормами споживання гарячої води без наступного перерахування.

Відповідно до п. 5.1 договору вибір та монтаж обладнання вузла обліку виконується на підставі проекту, розробленого у відповідності з вимогами технічних умов Продавця. Облік споживання теплової енергії виконується приладами обліку теплової енергії та гарячої води, які встановлені Покупцем у відповідності з проектом, узгодженим з Продавцем.

Розділом 6 договору купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. порядок розрахунків врегульовано наступним чином.

Розрахунки за теплову енергію, що покупається, здійснюються у грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством, формі щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим: за приладами обліку теплової енергії за фактичне споживання з урахуванням теплових втрат, якщо вузол обліку встановлено не на межі балансової приналежності; по площам - щомісячно упродовж року, розрахункові періоди з 01 січня по 01 серпня та з 01 серпня по 31 грудня. Плата стягується за: опалення загальної площі 1-ої групи (населення) 105825,4 кв. м за тарифом 2,37 грн/кв. м; опалення загальної площі 2-ої групи (організації) 678,0 кв. м за тарифом 9,65 грн/кв. м, щомісячно протягом усього року; теплову енергію 1 група (населення) 1 Гкал 238,33 грн, 2 група (організації) 1 Гкал 919,42 грн.

Договір діє з 12.11.2009р. по 01.11.2010р., а у тому, що стосується грошових зобов'язань Покупця перед Продавцем - до їх повного виконання (п. 10.1 договору).

04.01.2010р. та 04.01.2011р. між сторонами було укладено додаткові угоди №2 та №3 відповідно, якими сторони домовились змінити пункт 2.1 договору купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. щодо об'ємів теплової енергії, що надається Продавцем та площі, яка опалюється.

Позивачем у виконання зобов'язань за договором №1635 від 12.11.2009р. у період з квітня 2010р. по червень 2012р. надавалась відповідачу теплова енергія, на оплату якої було виставлено відповідні рахунки та направлені відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками та реєстрами про відправлення (а. с. 15-68).

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним станом на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 108155,04 грн.

Отже позовні вимоги в частині стягнення 108155,04 грн заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. підлягають задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 108155,04 грн визнав.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. (з 21.02.2012р. по 21.02.2013р.) позивачем відповідно до умов договору нарахована пеня, яка складає 2958,90 грн.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені у розмірі 2958,90 грн враховуючи її розмір та період нарахування.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 1 та 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, що Покупець несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки за надану йому теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару, а відтак вимоги про стягнення нарахованої суми пені за період з 21.02.2012р. по 21.02.2013р. у розмірі 2958,90 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4020,55 грн, нарахованих за період з 21.05.2010р. по 20.02.2013р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 4020,55 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідач просив суд надати йому розстрочку виконання рішення на 6 місяців у зв'язку з важким матеріальним становищем.

Згідно наявного у матеріалах справи графіку розстрочки суми заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №1635 від 12.11.2009р. за період з 01.04.2010р. по 01.07.2012р. оплата відповідачем суми заборгованості буде здійснюватись наступним чином: червень 2013р. - 19189,08 грн, липень 2013р. - 19189,08 грн, серпень 2013р. - 19189,08 грн, вересень 2013р. - 19189,08 грн, жовтень 2013р. - 19189,08 грн, листопад 2013р. - 19189,08 грн.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пунктів 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року №9, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За положеннями статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Позивач проти надання Комунальному підприємству «Екологія - Н» розстрочки виконання рішення згідно представленого графіку не заперечував.

Отже, розглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності матеріальні інтереси та фінансовий стан обох сторін, а також враховуючи те, що прийняте судом рішення має бути направлено на його реальне виконання, суд дійшов висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення, що є підставою для надання розстрочки виконання рішення.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 14.05.2013р.

Повне рішення складено 17.05.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Екологія - Н» (97491, АР Крим, м. Євпаторія, смт Новоозерне, вул. Героїв Десантників, 9А, код ЄДРПОУ 30027697; р/р26002300248600 в КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, код ЄДРПОУ 03358593) в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Лінійна, 10, код ЄДРПОУ 26178681) суму заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 108155,04 грн (реквізити для зарахування: р/р №260363001770 в ФКРУ АТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 26178681), пеню у розмірі 2958,90 грн та 3% річних у розмірі 4020,55 грн (реквізити для зарахування: р/р26007075252005 в ПАТ КФ «Брокбізнесбанк» м. Сімферополь, МФО 300249, ОКПО 03358593).

Надати розстрочку виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2013р. у справі №901/955/13-г згідно графіку: червень 2013р. - 19189,08 грн, липень 2013р. - 19189,08 грн, серпень 2013р. - 19189,08 грн, вересень 2013р. - 19189,08 грн, жовтень 2013р. - 19189,08 грн, листопад 2013р. - 19189,08 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Екологія - Н» (97491, АР Крим, м. Євпаторія, смт Новоозерне, вул. Героїв Десантників, 9А, код ЄДРПОУ 30027697; р/р26002300248600 в КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, код ЄДРПОУ 03358593) в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Лінійна, 10, код ЄДРПОУ 26178681; р/р №260363001770 в ФКРУ АТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 26178681) судовий збір у розмірі 2389,37 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна