Рішення

від 23.04.2013 по справі 917/431/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. Справа № 917/431/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Зодчі-7", 03680, м. Київ, вул. Пшенична, 9, оф. 505

до Приватного акціонерного товариство "Райз-Максимко", 37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10

про стягнення 23412,54 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Лантушенко Д.С.

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 23412,54 грн. боргу за поставлений згідно видаткових накладних товар.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27, 28), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

У жовтні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Зодчі-7" (позивач) було поставлено Приватному акціонерному товариству "Райз-Максимко" (відповідач) товар, а саме - бетон М-250 та М-200 на загальну суму 23412,54 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних:

- № РН-0000227 від 08.10.2012 року на суму 1825,00 грн. (а.с. 15);

- № РН-0000267 від 03.12.2012 року на суму 7850,00 грн. (а.с. 8);

- № РН-0000268 від 04.12.2012 року на суму 3925,00 грн.(а.с. 9);

- № РН-0000269 від 04.12.2012 року на суму 3925,00 грн. (а.с. 10);

- № РН-0000270 від 05.12.2012 року на суму 5887,50 грн. (а.с. 11).

Вказаний товар був отриманий відповідачем на підставі довіреності № 684 від 03.12.2012 року (а.с. 12) через повноважного представника Ольшанського Сергія Васильовича.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач за поставлений товар згідно видаткових накладних товар не розрахувався, внаслідок чого сума його заборгованості перед позивачем склала 23412,54 грн., що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до на стання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до приписів ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, в разі, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі договору поставки або купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовуються. Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, є підставою виникнення обов'язку стосовно здійснення розрахунків за отриманий ним товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається в цьому випадку за правилами, які встановлені у ч. 1 ст. 692 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено у п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-6/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Судом встановлено, що надані позивачем до справи видаткові накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України, містять усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін. Відтак факт їх підписання відповідачем є підставою виникнення зобов'язання по оплаті поставленого товару, а строк виконання зобов'язання по оплаті товару розпочинає перебіг після його прийняття.

У відповідності до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до матеріалів справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин щодо поставки товару, обсяги поставленого товару, факт наявності заборгованості перед позивачем на загальну суму 23412,54 грн., а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 23412,54 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариство "Райз-Максимко" (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10, код ЄДРПОУ 30382533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Зодчі-7" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 9, оф. 505, код ЄДРПОУ 37098591) - 23412,54 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.