Рішення

від 13.05.2013 по справі 905/1742/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2013р. Справа № 905/1742/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Продовольча спілка» м.Дружківка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Димитров

про стягнення 4 252,86грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Продовольча спілка» м.Дружківка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Димитров про стягнення 4 252,86грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неоплату відповідачем в повному обсязі отриманого від позивача товару, в підтвердження чого суду надані видаткові накладні.

Ухвалою від 13.03.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/1742/13-г.

08.05.13р. від позивача надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що у видаткових накладних №11858 від 17.07.12р., №11659 від 13.07.12р. №11396 від 10.07.12р. та відповідних їм податкових накладних №241 від 17.07.12р., №188 від 13.07.12р. та №136 від 10.07.12р. помилково міститься посилання на договір від 01.03.10р. Позивач пояснив, що фактично сторонами був підписаний договір від 26.02.13р.

08.05.13р. від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить в порядку ст.38 ГПК України витребувати у Державної податкової інспекції м.Дружківка відомості щодо подачі відповідачем до податкового органу певних податкових накладних.

Розглянувши вищевказане клопотання відповідача, суд встановив:

Згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.13р. - останній день строку вирішення спору. Клопотання про продовження строку розгляду справи жодною із сторін подано не було.

З огляду на те, що господарський суд обмежений строками вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, надані сторонами пояснення та додаткові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача і відкладення розгляду справи та достатність у матеріалах справи документів, які мають значення для прийняття рішення.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.01.13р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія» зареєстроване за адресою 85327, Донецька область, м.Димитров, мкн.Світлий, б.2, магазин «Імперія». За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №905/1742/13-г.

В силу ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

26.02.10р. між Товариством ЗАТ «Продовольча спілка» (постачальник) та ТОВ «Імперія» (покупець) укладений договір постачання товару №64/02-10П, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість (п.1.1 договору).

Згідно п.6.1 договору загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.

Договір №64/02-10П від 26.02.10р. діє до 31.12.11р. (п.8.1 договору).

Згідно п.8.3 дія договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі одного місяця до закінчення терміну дії договору, вказаного в п.8.1 договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які листи, в яких заявлено про припинення дії договору, отже на час розгляду справи є таким, що діє.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яке було замінено на підставі зміни найменування, новим найменуванням позивача є Приватне акціонерне товариство «Продовольча спілка» (ЄДРПОУ 23779799).

Також, згідно довідки станом на 03.01.13р. в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України за ідентифікаційним кодом 23779799 міститься Приватне акціонерне товариство «Продовольча спілка».

Відповідач в поясненнях по справі повідомив, що специфікації до договору №64/02-10П від 26.02.10р. не оформлювались, довіреності на отримання товару від відповідача не відбирались.

В судовому засіданні позивач повідомив, що замовлення на постачання товару узгоджувалися сторонами усно.

В доданих до матеріалів справи видаткових накладних погоджені предмет поставки, кількість та ціна продукції. Таким чином, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно наданих позивачем видаткових накладних №11396 від 10.07.12р., №11656 від 13.07.12р., №11659 від 13.07.12р., №11860 від 17.07.12р., №11858 від 17.07.12р., №12048 від 20.07.12р., №12246 від 24.07.12р., №12467 від 27.07.12р., №12636 від 31.07.12р., №12849 від 03.08.12р., №13023 від 07.07.12р. та №13257 від 10.08.12р. постачальником поставлено, а покупцем отримано продукцію на загальну суму - 4852,25грн., що підтверджується підписом представника покупця на вищевказаних накладних, скріпленим печаткою та податковими накладними до вказаних накладних, що наявні в матеріалах справи.

Дослідивши представлені суду документи суд встановив, що в накладних міститься посилання на договір №64/02-10П від 26.02.10р. та на договір №64/02-10П від 01.03.10р.

В поясненнях по справі, наданих суду 08.05.13р, позивач повідомив, що в між сторонами існував договір постачання товару №64/02-10П від 26.02.10р., договір між позивачем та відповідачем №64/02-10П від 01.03.10р. не укладався, а його зазначення в накладних є помилковим.

За твердженням позивача та відповідно до наданих до матеріалів справи копій накладних на повернення товару покупець повернув постачальнику частину поставленого товару, а саме: за накладною №12849 від 03.08.12р. на суму 28,27грн., за накладною №13023 від 07.08.12р. на суму 33,39грн. та за накладною №13257 від 10.08.12р. на суму 43,90грн.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.12р.-15.08.12р., наданого позивачем до матеріалів справи, який підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств, станом на 15.08.12р. заборгованість ТОВ «Імперія» перед ПрАТ «Продовольча спілка» становить 4687,707грн.

Як стверджує позивач, відповідач здійснював частковий розрахунок за отриманий товар і, як вбачається з акту звірки, сплачені грошові кошти були спрямовані позивачем на погашення боргу, який виник раніше.

З огляду на викладене, накладна №11396 від 10.07.12р. сплачена частково, накладні №11656 від 13.07.12р., №11659 від 13.07.12р., №11860 від 17.07.12р., №11858 від 17.07.12р., №12048 від 20.07.12р., №12246 від 24.07.12р., №12467 від 27.07.12р., №12636 від 31.07.12р., №12849 від 03.08.12р., №13023 від 07.07.12р. та №13257 від 10.08.12р. залишились несплаченими.

26.02.10р. між ПрАТ «Продовольча спілка» (замовник) та ТОВ «Імперія» (виконавець) укладений договір надання послуг №64/02-10му, за яким виконавець зобов'язується надавати замовнику у своїх магазинах маркетингові послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги.

Позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив про наявність у ПрАТ «Продовольча спілка» перед ТОВ «Імперія» заборгованості за договором надання послуг №64/02-10му від 26.02.10р. в сумі 434,85грн. та запропонував припинити у порядку ст.601 ЦК України зустрічні однорідні вимоги на вказану суму зарахуванням.

Згідно ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно протоколу про залік взаємних вимог від 31.08.12р., підписаного сторонами та скріпленого печатками, ТОВ «Імперія» винна ПАТ «Продовольча спілка» згідно договору поставки №64/02-10-п від 26.02.10р. грошові кошти в розмірі 4687,71грн.

Відповідно до вказаного протоколу зобов'язання відповідача з оплати позивачу заборгованості в розмірі 434,85грн. за отриманий товар було припинено.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.4 договору (у урахуванням змін, внесених додатковою угодою) покупець зобов'язаний перераховувати грошові кошти за товар, поставлений постачальником, у термін 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Під час судового розгляду справи відповідач доказів сплати повної суми боргу суду не надав.

На підставі викладеного, заборгованість ТОВ «Імперія» перед ПрАТ «Продовольча спілка» становить 4252,86грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 601, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Продовольча спілка» м.Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Димитров про стягнення 4 252,86грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» (85327, Донецька область, м.Димитров, мкн.Світлий, б.2, магазин «Імперія»; ЄДРПОУ 30952756) на користь Приватного акціонерного товариства «Продовольча спілка» (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, 30; ЄДРПОУ 23779799) заборгованість в сумі 4252,86грн.; судовий збір в сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 16.05.13р.

Суддя Г.В. Захарченко