Постанова

від 11.12.2006 по справі 07/5415а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/5415а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                                      Справа №  07/5415а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2006 р.

15 год., м. Черкаси

За адміністративним позовом приватного підприємства „Яньло”

до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: не прибули;

від відповідача: Михайлюк О.О. - за довіреністю від 18.09.2006р., Сівак М.О. –за довіреністю від 20.11.2006р., Уманець В.М. – за довіреністю від 20.11.2006р.,  Мельникова Т.Д. –за довіреністю від 18.09.2006р.  

Заявлено адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2006р. №0000232301/0, за яким відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1027975грн. 50коп., у тому числі 685317грн. за основним платежем і 342658грн. 50коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на невідповідність вимогам Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі –Закон №168/97-ВР) висновків акту перевірки, на підставі якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, про те, що такі юридичні особи с як ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” не мали права складати податкові накладні за операціями з продажу позивачу товарів, оскільки їх свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за рішеннями відповідних судів були скасовані чи визнані недійсними, а потім анульовані відповідними державними податковими інспекціями з моменту їх видачі.

За твердженням позивача ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” на момент продажу позивачу товарів і складення згадуваних в акті перевірки податкових накладних були зареєстровані в установленому порядку платниками податку на додану вартість, тому мали право складати податкові накладні.  Наступне ж скасування чи визнання недійсними за рішеннями судів свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон та анулювання відповідними державними податковими інспекціями цих свідоцтв з моменту їх видачі на думку позивача не означає про те, що названі вище юридичні особи не мали права складати перелічені у акті перевірки податкові накладні.

Позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання не прибув. Натомість позивач заявив письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, що відповідає наданому позивачу частиною 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України праву.

Відповідач проти позову заперечив. На відміну від позивача відповідач вважає, що ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” не мали право складати перелічені в акті перевірки податкові накладні, оскільки їх свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість були за рішенням судів скасовані (визнані недійсними) та анульовані державними податковими інспекціями з моменту їх видачі, тобто з моменту, який передував складанню податкових накладних для позивача.

У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову і в доповнення до вищевикладеного зазначили, що встановлені вказаними у акті перевірки рішеннями судів обставини щодо створення, реєстрації і фінансово-господарської діяльності ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” означають, що складені від їх імені податкові накладні були підписані не уповноваженими особами, що у свою чергу означає про невідповідність таких податкових накладних вимогам законодавства.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників відповідача, господарський суд встановив наступне.

У лютому, березні 2006р. відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.04.2003р. по 30.09.2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 20.03.2006р. №331/23-107/31729200.

Перевіркою було встановлено таке:

5 жовтня 2001р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради була здійснена державна реєстрація позивача як юридичної особи.

12 жовтня 2001р. позивач був узятий відповідачем на облік як платник податків.

16 жовтня 2001р. позивач був зареєстрований відповідачем як платник податку на додану вартість.

У квітні 2003р. позивач включив до податкового кредиту 8343грн. 10коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ „Альтан” віл 02.04.2003р. №0036, від 22.04.2003р. №0041 та ПП „Софія і К від 08.04.2003р. №314165грн. 60коп.

У травні 2003р. позивач включив до податкового кредиту 82768грн. 58коп. 8343грн. 10коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ПП „Сілма” від 13.05.2003р. №000000010, від 22.05.2003р. № 000000017, від 26.05.2003р. № 000000020.

У червні 2003р. позивач включив до податкового кредиту 35719грн. 79коп.  витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ “Орвен” від 04.06.2003р. № 0000000008, від 04.06.2003р. № 000000009, від 04.06.2006р. № 0000000010 та МПП “Оріон” від 04.06.2003р. № 30, від 06.06.2003р. № 32, від 27.06.2003р. № 48.

У липні 2003р. позивач включив до податкового кредиту 43931грн. 77коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ПП “Комплюкс”  від 01.07.2003р. № 0107-1, від 02.07.2003р. № 0207-1, від 07.07.2003р. № 0707-1, № 0907-1, від 14.07.2003р.   №1407-1, № 1407-2, від 18.07.2003р. дві податкові накладні з однаковим номером 1807-1,  від 25.07.2003р. № 2507-1, № 2507-2, від 30.07.2003р. № 3007-1, від 31.07.2003р. № 3107-2.

У серпні 2003р. позивач включив до податкового кредиту 1057грн. 50коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковою накладною, складеною ПП “Комплюкс”  від 06.08.2003р. № 0608-1.

У вересні 2003р. позивач включив до податкового кредиту 346грн. 08коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ПП “Альфа” від 16.09.2003р. № 0000000032, від 26.09.2003р. № 0000000041.

У жовтні 2003р. позивач включив до податкового кредиту 986грн. 86коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ПП “Альфа” від 01.10.2003р. № 0000000048, від 14.10.2003р. №0000000055, від 21.10.2003р. № 0000000059, від 29.10.2006р. № 0000000065.

У листопаді 2003р. позивач включив до податкового кредиту 35970грн. 83коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ПП “Комплюкс”  від 12.11.2003р. № 1211-1, від 26.11.2003р. №1611-1 та ПП “Альфа” від 27.11.2003р. № 0000000081 і від 28.11.2003р. № 0000000083.

У липні 2004р. позивач включив до податкового кредиту 19216грн. 83коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ “Дон –Вен” від 06.07.2004р. № 102, № 103, № 104, від 20.07.2004р. № 125, від 26.07.2004р. № 134.

У вересні 2004р. позивач включив до податкового кредиту 54412грн. 17коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ “Дон –Вен” від 15.09.2004р. № 176 та ТОВ „Сетор Крон” від 20.09.2004р. № 55.

У жовтні 2004р. позивач включив до податкового кредиту 10661грн. 12коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковою накладною, складеною ТОВ “Дон –Вен” від 11.10.2004р. № 185.

У листопаді 2004р. позивач включив до податкового кредиту 55999грн. 89коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ “Дон –Вен” від 02.11.2004р. № 201, від 09.11.2004р. № 206,  № 206, від 30.11.2004р. № 225.

У травні 2005р. позивач включив до податкового кредиту 140156грн. 83коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ „Леокос” від 06.05.2005р. № 00000013, від 11.05.2005р. № 00000017, від 18.05.2005р. № 00000020, від 19.05.2005р. № 00000022, від 24.05.2005р. № 00000027.

У червні 2005р. позивач включив до податкового кредиту 28471грн. 42коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ „Леокос” від 01.06.2005р. № 00000036 та від 22.06.2005р. № 0000054.

У липні 2005р. позивач включив до податкового кредиту 166274грн. 28коп. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ „Леокос” , від 01.07.2005р. № 0000064, № 0000065, від 04.07.2005р. № 0000066, № 0000067, від 05.07.2005р. № 0000070, від 18.07.2005р. № 0000079, № 0000080, від 22.07.2005р. № 0000082, від 25.07.2005р. № 0000084, від 26.07.2005р. № 0000085, від 28.07.2005р. № 0000088 і № 0000089.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2004р. було скасоване свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Альтан” платником податку на додану вартість з дати включення його до реєстру платників цього податку . Свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Альтан” платником податку на додану вартість було анульовано 1302.2003р.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 04.07.2003р. було визнано недійсною реєстрацію ПП „Софія і К” платником податку на додану вартість з 31.01.2003р., тобто з дати включення його до реєстру платників цього податку. Свідоцтво про реєстрацію ПП „Софія і К” платником податку на додану вартість було анульовано 31.01.2003р.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2004р. було визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ПП „Сілма” платником податку на додану вартість з моменту його видачі, тобто з 16.01.2003р. Свідоцтво про реєстрацію ПП „Сілма” платником податку на додану вартість анульовано 17.04.2004р.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2005р. було визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Орвен” платником податку на додану вартість з 16.05.2003р., тобто з моменту його видачі. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Орвен” платником податку на додану вартість було анульовано 16.05.2003р.

Рішенням Слав'яносербського районного суду Луганської області від 01.09.2004р. було визнано недійсною реєстрацію МПП „Оріон” платником податку на додану вартість від 24.04.2003р.

Рішенням Слав'яносербського районного суду Луганської області від 13.04.2004р. було визнані недійсними установчі документи ПП „Комплюс” з моменту їх реєстрації. Свідоцтво про реєстрацію ПП „Комплюс” платником податку на додану вартість було анульовано 08.04.2003р.

Рішенням Краснолучського суду Луганської області від 04.12.2003р. було визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ПП „Альфа” платником податку на додану вартість з дня його видачі, тобто з 17.06.2003р. Свідоцтво про реєстрацію ПП „Альфа” платником податку на додану вартість було анульовано 17.06.2003р.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.10.2005р. було визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Дон-Вен” платником податку на додану вартість з моменту його видачі, тобто з 30.03.2004р. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Дон-Вен” платником податку на додану вартість анульовано 30.03.2004р.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2005р. було визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Сетор-Крон” платником податку на додану вартість з моменту його видачі, тобто з 22.04.2004р. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Сетор-Крон” платником податку на додану вартість анульовано 22.04.2004р.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005р. було визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Леокос” платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, тобто з 12.11.2004р. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Сетор-Крон” платником податку на додану вартість анульовано 12.11.2004р.

Приведені вище обставини відповідач оцінив як такі, що означають проте, що ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” не мали права складати перелічені вище податкові накладні, а позивач не мав права  включати до податкового кредиту суми витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджені такими податковими накладними. Включення ж позивачем до складу податкового кредиту вказаних вище сум витрат на сплату податку на додану вартість є порушенням вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 і пп. 7.4.5 п. 7.4  ст. 7 Закону №168/97-ВР, внаслідок якого позивач занизив чисту суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 685317грн.

На підставі акта перевірки від 20.03.2006р. №331/23-107/31729200 відповідачем було видане і надіслане позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від  24.03.2006р. №0000232301/0, за яким відповідач відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1027975грн. 50коп., у тому числі 685317грн. за основним платежем і 342658грн. 50коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

Усі перелічені вище податкові накладні були складені ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” ще до того як по цим юридичним особам були прийняті згадувані вище рішення Святошенського, Голосіївського, Деснянського районних судів у м. Києві, Артемівського районного суду м. Луганська, Слав'яносербського районного суду Луганської області та Краснолучського суду Луганської області.  На підставі саме цих рішень судів державними податковими інспекціями за місцем знаходження ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” було здійснено анулювання  свідоцтв про реєстрацію названих юридичних осіб платниками податку на додану вартість, із зазначенням у складених при цьому актах дати анулювання, яка відповідає даті видачі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а не даті складання відповідного акту про анулювання такого свідоцтва.

Отже, на момент складання перелічених вище податкових накладних ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” були зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи і як платники податку на додану вартість, а самі податкові накладні не мають недоліків в оформленні.

Факт здійснення ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” господарських операцій з продажу позивачу товарів відповідно до перелічених вище податкових накладних відповідач не заперечив.

Пункт 1.3 ст. 1 Закону №168/97-ВР визначає термін „платник податку” як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпункт 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону №168/97-ВР в редакції, яка діяла до 01.06.2005р., передбачав, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

З 01.06.2005р.  підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону №168/97-ВР має таку редакцію:

„Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нараховани (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду”.

У відповідності з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону №168/97-ВР є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

Статтею 18 чинного на момент розгляду справи Закону України від 15.05. 2003р. №755-ІУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості е недостовірними.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку про те, що визнання недійсними (скасування) за рішеннями судів установчих документів ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон” та їх свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість і подальше анулювання цих свідоцтв не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених цими юридичними особами з позивачем до дати набрання законної сили такими рішеннями судів та не позбавляє правового значення складених за такими господарськими операціями податкових накладних.

Позивач як покупець товарів не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон”, так і за недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо таких відомостей.

Відповідач не довів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей про ТОВ „Альтан”, ПП „Софія і К”, ПП „Сілма”, ТОВ „Орвен”, ПП „Альфа”, ПП „Комплекс”, ПП „Дон-Вен”, ТОВ „Сетор Крон”, ТОВ „Леокос” і МПП „Оріон”, внесених до Єдиного державного реєстру, які стали підставою для визнання (скасування) за рішеннями судів їх установчих документів та свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору у сумі 3грн. 40коп.

При вирішенні даної справи господарським судом враховувалась судова практика Верховного Суду України, викладена у його постанові від 26 вересня 2006р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.03.2006р. №0000232301/0 про визначення  приватному підприємству „Яньло” податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1027975грн. 50коп., у тому числі 685317грн. за основним платежем і 342658грн. 50коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства „Яньло” (вул. Кременчуцька, буд. 22а, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 31729200), –3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.