Рішення

від 13.05.2013 по справі 914/1015/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.13 Справа№ 914/1015/13-г

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет», м. Львів

до відповідача : Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №6», м. Львів

про зобов'язання до вчинення дій

Суддя Н.Мороз

Cекретар Н. Кривка

Представники:

Від позивача: Байло І. С.

Від відповідача: н/з

Суть спору

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «Тібет», м. Львів до товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №6», м. Львів про зобов"язання до вчинення дій.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2013р.

Для об»активного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених у відповідних ухвалах суду від 02.04.2013р., 11.04.2013р. та 23.04.2013р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 15.03.2013р., 02.04.2013р., 11.04.2013р. та 23.40.2013р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тібет» (позивач) було учасником Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №6» (відповідач) з часткою у статутному капіталі у розмірі 400 006, 00 грн.

05.02.2013р. директору ТзДВ «Львівська автобаза №6» було вручено заяву ТзОВ «Тібет» від 04.02.2013 року про вихід останнього зі складу учасників товариства відповідача з 04.03.2013 року.

Відповідно до ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно статуту ТзДВ «Львівська автобаза №6», зокрема п.5.18 визначено, що учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу на підставі заяви (для фізичних осіб нотаріально засвідченої). Учасник вважається таким, що вибув з товариства з наступного дня після подання заяви про вихід, якщо інший строк не передбачений в заяві.

Відтак, як зазначено позивачем, відповідно до норм чинного законодавства та статуту відповідача, ТзОВ «Тібет» вийшло зі складу учасників ТзДВ «Львівська автобаза №6» 04.03.2013 року. Однак, жодних дій у зв'язку із поданням ТзОВ «Тібет» заяви про вихід зі складу учасників ТзДВ «Львівська автобаза №6» відповідачем не вчинялось - не було скликано загальні збори учасників для вирішення питання про внесення відповідних змін до установчих документів товариства відповідача та про їх державну реєстрацію.

Відповідно до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТзОВ «Тібет» значиться у переліку учасників товариства відповідача.

Законом України «Про господарські товариства» та ЦК України передбачено право учасника товариства на вихід з товариства у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи господарського товариства повинні містити відомості, зокрема, про склад учасників товариства.

Згідно ст. 143 ЦК України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про господарські товариства», зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державною реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок товариства вчинити певні дії, пов'язані з поданням учасником товариства заяви про вихід з товариства та вирішити питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію.

Відповідно до ЦК України та Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Верховного суду України у постанові №13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Абзацом 2 п. 28 зазначеної постанови, також передбачено, що у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства , учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі ст. 7 Закону України «Про господарські товариства».

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2013р. товариством з обмеженою відповідальністю «Тібет» подано заяву про вихід зі складу учасників товариства відповідача, що підтверджується розпискою директора ТзДВ «Львівська автобаза №6» на зазначеній заяві. Однак, станом на 12.03.2013р. та в процесі розгляду справи, відповідачем не подано доказів вчинення дій у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.03.2013р., в якому серед засновників (учасників) ТзДВ «Львівська автобаза №6» значиться ТзОВ «Тібет», що є беззаперечним порушенням прав позивача, які підлягають захисту в силу ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до статуту товариства у зв'язку зі зміною складу його учасників є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 148 ЦК України, ст. ст. 4 3 , 32, 33, 38, 43, 49, 82, 84, 85, 86, 116, 117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати товариство з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №6», м. Львів, вул. Кульпарківська, 96 (код ЄДРПОУ 01268228) у зв'язку із виходом товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет», м. Львів, вул. Наукова, 58/27 (код ЄДРПОУ 20854767) зі складу учасників товариства, внести зміни до статуту товариства та зареєструвати ці зміни у встановленому законом порядку.

3. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №6», м. Львів, вул. Кульпарківська, 96 (код ЄДРПОУ 01268228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет», м. Львів, вул. Наукова, 58/27 (код ЄДРПОУ 20854767) - 1 147, 00 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 17.05.2013р.