Рішення

від 16.05.2013 по справі 913/1072/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2013 року Справа № 913/1072/13

Провадження №8/913/1072/13

За позовом Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м. Луганськ ,

до Відкритого акціонерного товариства "Юність", м. Краснодон Луганської області, -

про стягнення 1841 грн. 10 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду спору:

від позивача - Кузовова О.Ю. - представник, - довіреність №б/н від 01.07.12 року;

від відповідача - представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 01.12.11 року по 01.04.13 року у сумі 43,60 грн. та 3% річних за аналогічний період у сумі 1797,50 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне ставлення відповідача до сплати основного боргу у сумі 45000,00 грн., наявність якого підтверджена ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.06 року по справі №20/173б щодо затвердження реєстру вимог кредиторів до боржника в процедурі банкрутства - Відкритого акціонерного товариства "Юність" (далі - ВАТ "Юність"), а також на рішення господарського суду Луганської області від 01.09.11 року по справі №9/129/2011, на підставі якого з відповідача - ВАТ "Юність" стягнуто інфляційні нарахування за період з 01.03.11 року по 30.03.11 року у сумі 2640,87 грн. та 3% річних за період з 15.03.11 року по 26.07.11 року у сумі 495,62 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 29.04.13 року до 16.05.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 16.05.13 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2;26-27;та ін.), у т.ч. письмовими повідомленнями оператора поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача: 18.04.13 року - ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення її до слухання та 07.05.13 року - про відкладення її розгляду.

За таких обставин у суду маються достатні підстави для висновку, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,ч.3 ст.22,ст.ст.27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.06 року по справі №20/173б за заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Краснодоні Луганської області до Відкритого акціонерного товариства "Юність" - про банкрутство був затверджений реєстр вимог кредиторів до боржника в процедурі банкрутства - ВАТ "Юність" (а.с.10), до якого включено також вимогу позивача як конкурсного кредитора у сумі 45000,00грн.

У зв'язку з неналежним ставленням відповідача до погашення цього боргу позивач у 2011 році звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ "Юність" - про стягнення інфляційних втрат за період 01.02.08 року по 28.02.11 року у сумі 21788,20 грн. та 3% річних за період з 17.01.08 року по 14.03.11 року у сумі 4260,82 грн., а разом 26049,02 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог) (справа №21/9/2011).

Рішенням суду від 17.03.11 року позов задоволено у повному обсязі (а.с.14-16).

У тому ж році та з тих же підстав ДП "Донбаснафтопродукт" звернулося до ВАТ "Юність" з позовом паро стягнення інфляційних нарахувань за період з 01.03.11 року по 30.06.11 року у сумі 2640,87 грн. та 3% річних за період з 15.03.11 року по 26.07.11 року у сумі 495,62 грн., а разом 3136,49 грн. (справа №9/129/2011).

Рішенням суду від 01.09.11 року позов задоволено у повному обсязі (а.с.8-9).

Обидва судові рішення набрали законної сили.

Станом на час вирішення цього спору (справа №913/1072/13) ВАТ "Юність" перебуває у стані санації (ухвала господарського суду Луганської області від 13.12.12 року по справі №20/173б).

Позивач стверджує, що відповідач знову не вжив заходів до сплати основного боргу у сумі 45000,00 грн., у зв'язку з чим він нарахував на нього:

інфляційні втрати за період з 01.12.11 року по 01.04.13 року у сумі 43,60 грн.;

3% річних за період з 01.12.11 року по 01.04.13 року у сумі 1797,50 грн., а разом 1841,10 грн. (розрахунок, - а.с.3-4), які просить стягнути з відповідача, посилаючись при цьому на п. 50 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.09 року "Про судову практику в справах про банкрутство", у якому зазначено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 635 ЦК України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження у справі про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних витрат відповідно до порядку, встановленого Законом.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що сума основного боргу у розмірі 45000,00 грн. виникла до порушення провадження у справі №20/173б та встановлена ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.06 року у цій справі, якою затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника в процедурі банкрутства - ВАТ "Юність", - тобто одночасно між позивачем та відповідачем виникли і правовідносини щодо цієї суми боргу.

Питання мораторію на задоволення вимог до боржника регулювалося Законом України від 14.05.1992 року №2343-ІУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній станом на 15.05.06 року.

У частині 4 ст.12 названого Закону станом на вказану дату зазначалося, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Правова позиція Верховного Суду України щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних викладена у п.50 вищезгаданої постанови пленуму №15 від 18.12.09 року "Про судову практику в справах про банкрутство".

Згідно частині 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти

не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору не керується приписами абз.6 частини 3 ст.19 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у нині чинній редакції), якою заборонено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу після введення мораторію.

Як вбачається з обставин справи, у зв'язку з невжиттям з боку відповідача заходів до погашення цього боргу стягувач (позивач) уже втретє звернувся до суду з позовом про стягнення з нього інфляційних втрат та 3% річних.

За даним позовом він просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з 01.12.11 року по 01.04.13 року у сумі 43,60 грн. та 3% річних за аналогічний період у сумі 1797,50 грн.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, правочини та інші юридичні факти.

До їх числа належить також і наявність боргу, стягнутого на підставі судового рішення.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не спростував доводів позивача та не надав доказів виконання вищезгаданого зобов'язання.

За таких обставин суд при вирішенні цього спору керується приписами частини 2 ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання тощо, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт, а приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення стягнення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідних рішень, суд вважає правомірним застосування позивачем вимог ст. 625 ЦК України при подачі цього позову.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підставі, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що позивач, звертаючись з позовом до суду, припустився зайвої сплати судового збору.

Згідно п/п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" у разі звернення до господарського суду з позовом майнового характеру (до їх категорії належить цей спір) позивач зобов'язаний сплатити на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджету України на 2013 рік", тобто 1147,00 грн.

При ціні позову 1841,10 грн. сума судового збору становить 1720,50 грн.

Позивач на підставі квитанції №к8/2/13 від 02.04.13 року сплатив судовий збір у сумі 1147,00 грн. (а.с.6) та на вимогу суду доплатив його на підставі квитанції №к8/j/28 від 19.04.13 року додатково 574,00 грн. (а.с.20), що разом становить 1721,00 грн., - тобто сума зайво сплаченого судового збору становить 0,50 грн. (1721,00 грн. - 1720,50 грн.), - яка підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.

З цього приводу судом винесена спеціальна ухвала.

На підставі вкладеного, ст.ст.11,16,509,526,530,599,625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.4 3 ,ч.3 ст.22. ст.ст.32-36,43,44,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Юність", ідентифікаційний код 14312766, яке знаходиться за адресою: місто Краснодон, пр-т 60-річчя СРСР, 40, Луганської області, - на користь Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", ідентифікаційний код 31288775, яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, - інфляційні нарахування у сумі 43 (сорок три) грн. 60 коп., 3% річних у сумі 1797 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн. 50 коп., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 16.05.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 18 травня 2013 року.

Суддя А.П.Середа