Постанова

від 13.05.2013 по справі 826/3432/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 13 травня 2013 року                      № 826/3432/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І.  розглянувши у письмовому провадженні  адміністративну справу за позовом  Бердянської об'єднаної державно податкової інспекції Запорізької області державної податкової служби до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-еліт" про  стягнення коштів за податковим боргом ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-еліт» (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 1637,59 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, виник у зв'язку із порушенням відповідачем законодавчо встановлених термінів сплати плати за землю, передбачених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, тому, позивач  стверджує, що ним було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, тому позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1637,59 грн. Представник відповідача у судове засіданні 25 квітня 2013 року не з'явився, заперечень проти позову не надав, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином у відповідності до статей 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без представника податкового органу та неявку представника відповідача, суд, враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.           Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-еліт» (код ЄДРПОУ 34965672) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 26 лютого 2007 року; місцезнаходження юридичної особи 01004, місто Київ,  вул. Червоноармійська, 14. За умовами Договору оренди землі від 10 вересня 2008 року, укладеного між Бердянською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-еліт» (Орендар), Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для будівництва туристичного притулку, яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області по Макарова (Середня коса напроти бази відпочинку «Курорти Приазов'я») площею 0,2001 га на підставі пункту 2.12. рішення двадцять сьомої сесії V скликання Бердянської міської ради від 30 серпня 2007 року № 10 «Про передачу в оренду земельних ділянок» строком до 01 серпня 2012 року. З матеріалів справи вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-еліт» обліковується заборгованість по орендній платі за 2012 рік у розмірі 1637,59 грн., яка виникла у зв'язку з самостійним поданням декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 09 лютого 2012 року, якою підприємство самостійно задекларувало податкові зобов'язання за 2012 рік на загальну суму 3934,66 грн. (копія податкової декларації міститься в матеріалах справи). Представник позивача зазначає, що не сплативши у встановлений строк задекларовану суму податкового зобов'язання, заборгованість відповідача набула статусу податкового боргу та складає 1637,59 грн. Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з наступного. Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до підпункту 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з пунктом  46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до підпункту 49.18.1. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. За змістом пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Судом встановлено, що суму податкового боргу по орендній платі за 2012 рік у розмірі 1637,59 грн. відповідач в добровільному порядку не сплатив. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано. За приписом пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. В матеріалах справи містяться копія корінця першої податкової вимоги № 299 від         13 грудня 2012 року на суму 979,65 грн., відповідно до поштової довідки причина повернення поштового відправлення – «закінчення встановленого терміну зберігання». За таких обставин, при вирішенні вказаного спору суд враховує, що податкова вимога вважається врученою відповідачу 20 січня 2013 року, позивач звернувся до суду 15 березня 2013 року (направлено позовну заяву з додатками поштовим відправленням 11 березня 2013 року), тобто, станом на день звернення до суду не минуло 60 календарних днів, водночас, станом на момент розгляду справи минуло більш ніж 60 днів, що на думку суду, дозволяє здійснити стягнення коштів з відповідача на погашення податкового боргу. Згідно довідки про наявність банківських рахунків, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-еліт» відкрито наступні рахунки: № 26005005954701, АТ «Сведбанк», МФО 300164, валюта рахунку – російський рубль; № 26005005954701, АТ «Сведбанк», МФО 300164, валюта рахунку – долар США; № 26005005954701, АТ «Сведбанк», МФО 300164, валюта рахунку – ЄВРО; № 26005005954701, АТ «Сведбанк», МФО 300164, валюта рахунку – українська гривня. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі 1637,59 грн. набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу у розмірі 1637,59 грн. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-еліт» (код ЄДРПОУ 34965672, місцезнаходження юридичної особи 01004, місто Київ, вул. Червоноармійська, 14) на користь місцевого бюджету м. Бердянська (код ОКПО 38042560, МФО 813015; р/р № 33212812700011, код платежу 13050200) заборгованість з податку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності  у розмірі 1637, 59 грн. (тисяча шістсот тридцять сім гривень 59 коп.). Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                В.І. Келеберда