Рішення

від 16.05.2013 по справі 2/109/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2013 р.

Справа № 2/109/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк", код ЄДРПОУ 19364130 (вул. Драгомирова, 2, оф. 1, м. Київ, 01103; бул. Дружби Народів, 17/5, м. Київ, 01042)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Леолторг" , код ЄДРПОУ 33088684 (вул. Стахурського, 2А, кв.84, м. Вінниця, 21027)

про стягнення 177 981,40 грн. заборгованості за договором кредитування

При секретарі судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників

позивача : Старовєра О.В., за дорученням № 221 від 30.01.2013 р.

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Акціонерним комерційним банком "Східно - Європейський банк", м. Київ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леолторг" , м. Вінниця про стягнення 177 98,40 грн. заборгованості за кредитним договором № 055/2008 від 15.05.2008 р. , з яких: 85 925,60 грн. - непогашений кредит, 90 421,23 грн. - несплачені відсотки за користування коштами, 1 634,57 грн. - неустойка.

Господарським судом Вінницької області (суддя Мельник П.А.) порушено провадження у справі № 2/109/2012/5003 та призначено її до розгляду на 11.02.2013 р.

В зв'язку з перебуванням судді Мельника П.А. на лікарняному та у зв'язку з закінченням строку розгляду справи згідно з положенням ст. 69 ГПК України , у відповідно до п. 3.1.11 та п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату від 11.02.2013 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2/109/2012/5003. За результатами автоматичного розподілу справу передано для розгляду судді Нешик О.С., яка ухвалою від 13.02.2013 р. прийняла справу до свого провадження та призначила її до розгляду на 14.03.2013 р.

В засідання суду 14.03.2013 р. представники сторін не з'явились , розгляд справи було відкладено на 11.04.2013 р.

Станом на 11.04.2013 р. суддя Нешик О.С тимчасово непрацездатна , строк розгляду справи передбачений ст. 69 ГПК України збіг, в зв'язку з зазначеним, на підставі п. 3.1.11 та п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням в. о. керівника апарату від 11.04.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2/109/2012/5003.

За результатами автоматичного розподілу справу № 2/109/2012/5003 передано на розгляд судді Колбасову Ф.Ф., який ухвалою суду від 11.04.2013 р. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 16.05.2013 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 16.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі обґрунтовуючи матеріалами доданими до позовної заяви.

Відповідач в судове засідання 16.05.2013 р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином - ухвалою суду від 11.04.2013 р., отримання якої останнім стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2102721412088.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 15.05.2008 р. між Акціонерним комерційним банком "Східно - Європейський банк", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леолторг", м. Вінниця укладено кредитний договір № 055/2008 про надання кредиту у формі "овердрафту".

За умовами договору Банк (позивач) відкриває для Позичальника (відповідача) кредит за овердрафтом в сумах , що перевищують залишок коштів на поточному рахунку в межах встановленого ліміту кредитування та при умова сплаті комісій згідно тарифів банку. Ліміт кредиту встановлюється в розмірі 44 000 грн. строком з 15.05.2008 р. по 14.11.2008 р. Кінцевий термін погашення вважається 14.11.2008 р. Процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 22% річних. Відсотки за користування нараховуються щоденно, виходячи з щоденного фактичного розміру заборгованості відповідача за овердрафтом, який виник при проведенні операції "Вечірнє закриття овердрафту". Відсотки нараховуються та сплачуються за фактичний час користування овердрафтом виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у році, враховуючи день надання та не враховуючи день погашення овердрафту. (п. 2.1. Договору).

Погашення заборгованості відповідачем по овердрафту та сплаті відсотків за користування овердрафтом буде здійснюватись в порядку договірного списання позивачем коштів, що надходять на поточний рахунок в банку, які спрямовуються на погашення заборгованості овердрафту та сплату відсотків при настанні терміну платежу. Терміном настання платежу вважати час проведення операції "Вечірнє закриття овердрафту" (п. 2.2. Договору).

Розділом шостим Договору сторони домовились про відповідальність сторін.

Зокрема пунктами 6.1. та 6.3. Договору сторони передбачили, що при несвоєчасному погашенні заборгованості за овердрафтом та відсотків за його користування відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф у розмірі 1% від суми непогашеного боргу.

Судом встановлено, що 27.06.2008 р. сторонами укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 055/2008 від 15.05.2008 р. за яким позивач (Банк) встановлює ліміт кредиту для відповідача в розмірі 54 000 грн. строком з 27.06.2008 р. по 14.11.2008 р. з кінцевим терміном погашення кредиту 14.11.2008 р. та сплатою відсотків в розмірі 26%.

22.09.2008 р. сторонами укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № 055/2008 від 15.05.2008 р. від 15.05.2008 р., за умовами якого відповідачу надається кредит в сумі 104 000 грн. на термін з 2.09.2008 р. по 14.11.2008 р. за сплатою 26 % річних та строком повернення кредиту 14.11.2008 р.

В засіданні суду встановлено, а матеріалами справи підтверджується , що відповідач на умовах кредитного договору № 055/2008 від 15.05.2008 р. та додаткових договорів до нього за період з 15.05.2008 р. по 05.11.2008 р. отримав від позивача кредитні кошти в сумі 294 768,25 грн. , що стверджується виписками з банку за вказаний період.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів виконав частково , повернувши позивачу в добровільному порядку кошти в сумі 208 842,65 грн. за період з 20.05.2008 р. по 18.11.2008 р. , що стверджується виписками з банку за вказаний період. Так як, відповідачем лише частково виконано зобов'язання по поверненню коштів позивачу , то станом на 19.11.2008 р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем по сумі кредиту в розмірі 85 925,60 грн. Як стверджується матеріалами справи та позивачем в засіданні суду починаючи з 19.11.2008 р. відповідач не здійснював жодних повернень отриманих кредитних коштів.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту, регулювання яких здійснюється в главі 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграф 2 "Кредит", ст.ст.1054-1057-1 ЦК України.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика", глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по основній сумі боргу в розмірі 85 925,60 грн. за період з 15.05.2008 р. по 05.11.2008 р. правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до умов кредитного договору № 055/2008 від 15.05.2008 р. , додаткових договорів № 1 від 27.06.2008 р. та № 2 від 22.09.2008 р. до кредитного договору , норм глави 71 ЦК України відповідач повинен був сплатити позивачу за користування кредитом відсотки в розмірі встановленому договором та додатковими договорами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник повинен сплатити банку проценти за користування кредитом .

Згідно з ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Судом встановлено , що відповідач за користування кредитом повинен був сплатити позивачу проценти за період з 15.05.2008 р. по 26.06.2008 р. в розмірі 22 %, за період з 27.06.2008 р. по 18.11.2012 р. в розмірі 26 %.

Таким чином , відповідач за період 15.05.2008 р. по 26.06.2008 р. повинен був сплатити позивачу 1 405,54 грн. відсотків , а за період з 27.06.2008 р. по 18.11.2012 р. в сумі 96 814,37 грн.

В засіданні суду судом при дослідженні розрахунку позивача відсотків за користування кредитом встановлено , що позивачем за період з 03.06.2008 р. по 26.06.2008 р. нарахував до стягнення з відповідача відсотки за користування кредитом в розмірі 26 % , тоді як додатковий договір № 1 від 27.06.2008 р. до основного кредитного договору , за умовами якого відповідач повинен був сплачувати позивачу 26 % річних за користування кредитом, починає діяти лише з 27.06.2008 р. Отже , за період з 03.06.2008 р. по 26.06.2008 р. відповідач повинен сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 22 % річних.

Виходячи з викладене , суд прийшов до висновку , що відповідач за період з 15.05.2008 р. по 18.11.2012 р. повинен був сплатити позивачу 98 219,91 грн. процентів за користування кредитом.

Представником позивача в засіданні та в позовній заяві зазначено , що відповідач за період з 23.06.2008 р. по 19.08.2008 р. сплатив 7 965,80 грн. відсотків за користування кредитом , що також стверджується поданими матеріалами справи. Таким чином , станом на день розгляду справи в суді відповідач повинен сплатити позивачу 90 254,11 грн. процентів за користування кредитом. Доказів здійснення оплати відсотків станом на день розгляду справи в суді відповідач ні позивачу, ні суду не надав.

А тому , враховуючи вищевикладене , суд дійшов висновку , що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 90 254,11 грн. В позові про стягнення 167,12 грн. процентів за користування кредитом слід відмовити, як заявленим безпідставно та необґрунтовано.

В судовому засіданні розглянута також вимога позивача про стягнення з відповідача 1 411,06 грн. пені за прострочку сплати відсотків за користування кредитом за період з 19.11.2011 р. по 18.11.2012 р. та 223,51 грн. - 1% штрафу за прострочку сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2011 р. по 01.11.2012 р.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як зазначалось вище, пунктами 6.1. та 6.3. Договору сторони передбачили, що при несвоєчасному погашенні заборгованості за овердрафтом та відсотків за його користування відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф у розмірі 1% від суми непогашеного боргу.

Судом в засіданні суду проведено перевірку правильності нарахування пені в сумі 1 411,06 грн. за прострочку сплати відсотків за користування кредитом за період з 19.11.2011 р. по 18.11.2012 р. та 223,51 грн. - 1% штрафу за прострочку сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2011 р. по 01.11.2012 р. При проведенні перевірки судом не виявлено помилки , тому ці вимоги позивача підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, відсотків за користування кредитом, пені та штрафу , в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

16.05.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 35, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОЛТОРГ", код ЄДРПОУ 33088684 (вул. Стахурського, 2А, кв.84, м. Вінниця, 21027) на користь Акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк", код ЄДРПОУ 19364130 (вул. Драгомирова, 2, оф. 1, м. Київ, 01103; бул. Дружби Народів, 17/5, м. Київ, 01042) 85925,60 грн. - основного боргу по кредиту; 90254,11 грн. - несплачених відсотків за користування кредитом; 1411,06 грн. - пені за прострочення сплату відсотків за користування кредитом; 223,51 грн. - штрафу за прострочення сплату відсотків за користування кредитом; 3556,29 грн. - відшкодування витрат на судовий збір.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні 167,12 грн. відсотків за користування кредиту відмовити.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 18 травня 2013 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Стахурського, 2А, кв.84, м. Вінниця, 21027)