Постанова

від 12.12.2006 по справі 16/6081-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/6081-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" грудня 2006 р.                                                            Справа №16/6081-А

За позовом  Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімет", м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 67145,91 грн. заборгованості по страхових внесках на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Суддя  Магера В.В.                    Секретар судового засідання Приступа Д.І.

Представники  :

Від позивача   - Богданова Н.І. - за довірен. № 4268/07 від 15.11.2006 р.

Від відповідача –Савліва Л.О.- представник за доруч.

                             Ільчик О.С.- представник за доруч.  

                                Глозман А.М. –генеральний директор

Ухвалою суду від 13.10.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд по справі на 30.10.2006 р. Ухвалами суду від 30.10., 13.11., 27.11.2006 р. судовий розгляд по справі відкладено. Ухвалою суду від 27.11. 2006 р. судовий розгляд по справі призначено на 12.12.2006 р., про що сторони повідомлені належним чином.         

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача  67 145,91 грн. заборгованості по страхових внесках за період грудня 2005 р.- серпня 2006 р., станом на 30.09.2006 р., де 44 515,70 грн. –недоїмка по страхових внесках, 15 158,90 грн. –фінансова санкція, 7 471,31 грн. –пеня.

Представник позивача  у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказуючи що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у запереченнях проти позову, його представники в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечують повністю, посилаючись на те, що зазначена у позовній заяві сума заборгованості частково стягнута згідно рішення господарського суду області, станом на 01.01.2006 р., а поточна заборгованість відповідача до фонду за 2006 р. повністю сплачена, що підтверджується копіями платіжних доручень, які додані до заперечення. На даний час у підприємства відсутня заборгованість перед фондом.

В додаткових запереченнях проти позову від 27.11.2006 р. відповідач підтримує свою позицію, проти позову заперечує посилаючись на невідповідність позовних вимог фактичним обставинам справи, недоведеність нарахованої суми недоїмки по страхових внесках та безпідставним в зв'язку з цим нарахуванням фінансових санкцій. При цьому відповідач звертає увагу суду на те, що в документах що надані Пенсійним фондом до матеріалів існують різні розрахунки та нарахування недоїмки. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено правомірність нарахування будь-яких штрафних санкцій взагалі, не говорячи вже про якусь конкретну їх суму, але починаючи з самого дня відкриття провадження по адміністративній справі у суді, відповідач отримує різного роду повідомлення та рішення позивача з вимогами у 10-денний строк сплатити нараховані їм штрафні санкції.

Вивчивши отримані документи, відповідачу не зрозуміло, про яку суму недоїмки та штрафних санкцій йде мова, а саме:

1. у вимозі № Ю-128 від 04 вересня 2006 року борг нашого підприємства визначається у розмірі 78 083,52 грн. з них: недоїмка - 59993,73 грн., штраф –12 688,70 грн., пеня –5 401,22 грн.;

2. у позовній заяві № 3424/07 від 30 вересня 2006 року: недоїмка –44 515,70 грн., штраф -               15 158,90 грн., пеня –7 471,31 грн.;

3. у повідомленні № 208 від 30 жовтня 2006 року (справа вже на той момент знаходиться, у провадженні господарського суду): недоїмка –11 639,42 грн., штраф –4 795,45 грн., пеня –2 673,37 грн.;

4. 17 листопада 2006 року відповідачем  отримано чергову безпідставну та неправомірну вимогу позивача, яка складається з: штрафу –2 6080,70 грн.,  пені-13 932,32 грн.

Не дивлячись на це, позивач, отримуючи кошти від нашого підприємства в якості сплати внесків до Пенсійного фонду за конкретні місяці поточного року, самовільно займається виконанням постанови Господарського суду Хмельницької області від 11 травня 2006 року по справі                      № 15/1246-А та відповідного наказу та неправомірно нараховує нам штрафні санкції за борг, якого не існує, і знову ж таки самовільно проводиться утримання цих штрафних санкцій.

Нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені на суму боргу, яка зафіксована і чітко визначена постановою Господарського суду Хмельницької області по справі № 15/1246-А, є незаконним, так як свої зобов'язання по виконанню даного наказу суду ми виконали без втручання Державної виконавчої служби і це визнає сам позивач.

При поданні нової позовної заяви до суду в розрахунок позовних вимог знову включена сума внесків за грудень 2005 року та січень 2006 року, які вже були предметом розгляду, а це само по собі є незаконним.

Крім того, ТОВ „Полімет” постійно сплачує внески до Пенсійного Фонду за кожен місяць 2006 року, цільовими платежами, вказуючи у графі „призначення платежу" платіжного доручення конкретний місяць, за який проводиться сплата. А значить поточної заборгованості по внескам до Пенсійного Фонду за 2006 рік у нашого підприємства теж немає.

Що ж стосується суми боргу згідно рішення суду, то позивач мав би направити відповідний наказ Господарського суду до виконання у Державну виконавчу службу, а не у самовільному порядку проводити зарахування сплачених нами коштів. Процедура виконання рішення (наказу) суду чітко визначена у Законі України „Про виконавче провадження” (ст. ст. 30, 50-66), і не передбачає самовільної зміни цільового платежу та зарахування коштів на інший рахунок, ніж той який вказаний у платіжному документі без відома та згоди на те платника. Працівниками позивача не просто проводиться зарахування отриманих сум в якості погашення недоїмки, а отримані від нас кошти перерозподіляються між трьома різними статтями: недоїмка-штраф-пеня, що при умові нашого непогодження з нарахуванням штрафних санкцій (скарги до позивача) є незаконним.

Так, 26 жовтня 2006 року наше підприємством остаточно погасило заборгованість по рішенню суду, перерахувавши на рахунок позивача 49000 грн., вказавши в графі „призначення платежу” внески згідно рішення суду, але тепер працівники Управління вчиняють протилежні дії до тих, які вони робили раніше, а саме: навпаки, перерозподіляють отримані від нас кошти на погашення штрафних санкцій, правомірність нарахування яких позивачем ще не доведено у суді. А тому, позивач спочатку самовільно створює нам недоїмку, потім нібито для її узаконення звертається з позовом до суду, але згодом навіть не довівши своїх вимог у суді стягує її.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників  сторін,  з'ясувавши  фактичні  обставини, на  яких  ґрунтується позовна  вимога  і  заперечення проти позову, дослідивши докази,  встановлено     наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Полімет”, м. Кам'янець-Подільський            зареєстровано як юридична особа, платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому у відповідності  до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачем у позовній заяві визначено борг підприємства у розмірі 67 145,91 грн.,  де 44 515,70 грн. –недоїмка по страхових внесках, 15 158,90 грн. –фінансова санкція, 7 471,31 грн. –пеня, за період грудня 2005 р.- серпня 2006 р., станом на 30.09.2006 р.            

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-червень 2006 р., що складені відповідачем та направлені на адресу Пенсійного фонду. Позивачем надано розрахунки позовних вимог в обґрунтування заявлених до стягнення внесків та фінансових санкцій.

В зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків до Управління ПФУ в  м. Кам'янці-Подільському, позивачем  були прийняті рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені №57 від 20.04.2006 р., яким відповідачу нараховано

5 467,43 грн. фінансових санкцій та 2 176,98 грн. пені,  №80 від 19.05.2006 р. яким відповідачу нараховано 2 306,43 грн. фінансових санкцій та 1 163,27 грн. пені, №143 від 18.07.2006 р., яким відповідачу нараховано 3 846,31 грн. фінансових санкцій та 2 060,97 грн. пені, №169 від 21.08.06 р. яким відповідачу нараховано 3 539,03 грн. фінансових санкцій та 2 070,09 грн. пені.

З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату боргу № Ю-128 від 03.02.2006 р. на суму 56 859,07 грн., № Ю-128 12 від 04.09.06 р., на суму 78 083,52 грн., які були отримані відповідачем. Вказані вимоги не знаходиться на виконанні в органах ДВС, про що повідомив представник позивача в судовому засіданні.

Відповідно до повідомлення № 43 від 04.11.2005 р. УПФ в м.  Кам'янці-Подільському відповідачу проведено зарахування фінансових санкцій в розмірі 1 921,67 грн.

На виконання вимог суду, сторонами проведено акт звірки розрахунків за нарахованими та сплаченими платежами до УПФ в м. Кам'янці-Подільському станом 01.11.2006 р. відповідно до якого позивачем відображено заборгованість підприємства за період січня-жовтня 2006 р. включно по страхових внесках в сумі 19 384,25 грн., в тому числі сюди віднесено і фінансові санкції в розмірі               1 921,67 грн., 6 406,28 грн. –фінансові санкції, за цей же період та 3 060,64 грн. –пеня. Між тим, відповідачем взагалі не визнається будь яка заборгованість, а розрахунок страхових внесків зроблено із січня по жовтень 2006 р. із зазначенням початкової суми боргу –53 868,70 грн. (за мінусом фінансових санкції) в розмірі 1 921,67 грн.

Відповідно до постанови господарського суду області від 11.05.2006 р. по справі №15/1246-А  задоволено позов прокурора м. Кам'янця-Подільського в інтересах держави, в особі УПФ в м.Кам'янці-Подільському  до  ТОВ “Полімет” про стягнення 53 868,70 грн. заборгованості по страхових внесках. При чому заборгованість стягнуто станом за січень 2006 р.

Платіжними дорученнями № 16 від 26.10.06 р. на суму 49 000 грн. та № 513 від 27.09.2006 р. на суму 4 868,70 грн. відповідачем сплачено внески за рішенням господарського суду по справі №15/1246-А. Платіжними дорученнями №323 від 20.03.06 р. відповідачем сплачено внески за січень-лютий 2006 р., платіжними дорученнями №№ 91, 93, 354 від 27.04.2006 р. сплачено внески за березень 2006 р.,  платіжними дорученнями №№ 14, 380, 381 від 31.05.2006 р. сплачено страхові внески за квітень 2006 р., платіжними дорученнями №№ 420 від 26.06.2006 р. сплачено страхові внески за травень  2006 р., платіжними дорученнями №№ 464, 465, 466, 467 від 31.07.2006 р. сплачено страхові внески за травень-червень 2006 р. та січень-лютий 2006 р., платіжними дорученнями №1 від 04.09.2006 р., №145 від 05.09.2006 р., №№149, 151 від 07.09.2006 р.  сплачено страхові внески за липень 2006 р., платіжним дорученнями №№ 509,510 від 27.09.2006 р. сплачено страхові внески за серпень 2006 р.  

У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені, позивач звернувся до суду з позовом про примусове її стягнення.  

Досліджуючи надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент), які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням   Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який  одержав  вимогу територіального  органу Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

За  рахунок  сум,  що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Виходячи з аналізу норм законодавства та доказів що надані сторонами стосовно заявлених позовних вимог та заперечення проти них, судом враховується, що позивачем безпідставно включено до заборгованості відповідача страхові внески за період січня, вересня, жовтня 2006 р.  в загальній сумі 10 677,18 грн., оскільки страхові внески за січень 2006 р. стягнуті постановою суду від  11.05.2006 р. по справі №15/1246-А, а внески за вересень,  жовтень 2006 р. не включені до складу заявленої до стягнення заборгованості. Позивачем не подавались до суду заяви про збільшення позовних вимог, що передбачено ст. ст. 49-51 КАС України. Безпідставним є також включення до заборгованості по страхових внесках  фінансових санкції в розмірі 1 921,67 грн., оскільки вони зараховані відповідачу до сплати (повідомлення № 43 від 04.11.2005 р.). З цих же підстав є безпідставним стягнення з відповідача фінансових санкцій у розмірі 3 539,03 грн. за вересень 2006 р. та пені в розмірі 3 060,64 грн. за вересень 2006 р.  

Заперечення відповідача проти позову судом до уваги не приймаються, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства та доказам у справі, оскільки відповідачем допускалися випадки несвоєчасної сплати страхових внесків, а дії позивача щодо зарахування сум сплачених внесків в порядку виникнення їх черговості відповідають вимогам ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.               

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 67 145,91 грн. заборгованості по страхових внесках за період грудня 2005 р.- серпня 2006 р., станом на 30.09.2006 р., де 44 515,70 грн. –недоїмка по страхових внесках, 15 158,90 грн. –фінансова санкція, 7 471,31 грн. – пеня підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення страхових внесків за період лютого-серпня 2006 р. в сумі 6 785,4 грн., фінансових санкцій за цей же період в сумі 2 867,25 грн., та 990,55 грн. –пені,  всього на загальну суму 10 643,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському, м. Кам'янець-Подільський  до   Товариства  з обмеженою відповідальністю „Полімет”,  м. Кам'янець-Подільський  про стягнення  67 145,91 грн.  заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити частково.          

Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю „Полімет”,  м. Кам'янець-Подільський ( вул. М.Марченка, 24, рахунок 26002041801000 в Кам'янець-Подільській філії “Укргазбанку”, МФО 315320, код 21340680) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському, м. Кам'янець-Подільський (вул. Огієнка, 10, рахунок 256004321415 в Кам'янець-Подільському відділенні №188 ВАТ “Державний ощадбанк України”, код отримувача 04060631, МФО 375092) 10 643,20 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В решті позову відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                            В.В. Магера

Постанова   оформлена  і  підписана  15.12.2006р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.