Постанова

від 29.04.2013 по справі 801/4014/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2013 р. (15:28) Справа №801/4014/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства «ЛЕАЛ»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Шполянський Л.К. - керівник , наказ №5/А_К від 22.03.2004 р.

Равіч К.В. - пред-к, дов. №24 від 13.03.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Підприємство «ЛЕАЛ» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 14.01.2013р. № 0000532204 та № 0000542204 . Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Розгляд справ відкладався за клопотанням представників позивача для надавання додаткових доказів по справі.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив про дні та час їх проведення був сповіщений належним чином , клопотань про відкладення не надав.

У судовому засіданні 29.04.2013 р. представники позивача наполягали на задоволенні позову з підстав, визначних у позовній заяві, вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представників позивача, приймаючи до уваги обізнаність сторін про день та час проведення судових засідань, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи , керуючись ст.128 КАС України , ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податкового кредиту та визначення податку на прибуток при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» у листопаді 2011 р. , за результатами якої 17.12.2012 р. був складений акт №10485/22-3/30624456 ( зареєстрований 27.12.2012 р. за № 59630/10/22-3).

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.138.1, п.138.2. , п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на суму 11898 грн., порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, Податкового кодексу України ,в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 10346 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 14.01.2013 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000532204, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 11898 грн. , та № 0000542204 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 10346 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2586,5 грн.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду .

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №10485/22-3/30624456 від 17.12.2012 р. ( зареєстрований 27.12.2012 р. за № 59630/10/22-3) зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» при проведенні розрахунків за товар , придбаний у зазначеного суб'єкта господарювання. На думку податкового органу з причин відсутності цього суб'єкта господарювання за юридичною адресою, стає зрозумілим ,що його діяльність була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ним договори не мають реального товарного характеру. Відповідач вважає безпідставним віднесення до складу витрат понесених платником податків в період часу,що перевірявся, коштів, сплачених ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» за придбаний у нього товар.

Судом встановлено,що основними видами діяльності позивача є будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами, діяльність у сфері інжинірингу.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» 21.11.2011 р. був укладений договір купівлі-продажу № 125 , предметом якого було придбання будівельних матеріалів .

Платник податків в період часу ,що перевірявся придбав у ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» товару ( будівельні матеріали) на суму 62078, 57 грн. ( в тмоу числі ПДВ), що підтверджено Податковим накладними № 228 та №229 від 25.11.2011р. , сплатив їх вартість ( в тому числі перерахував ПДВ) , що підтверджено платіжними дорученнями №190 та№191 від 28.11.2011р. , копії яких залучені до матеріалів справи .

На вимогу суду позивач надав докази того , що товар ( будівельні матеріали), придбаний ним у ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» в період часу, що перевірявся , був використаний в подальшому для проведення поточного ремонту об'єктів при виконанні ним умов укладених з іншими юридичними особами договорів підряду.

Позивачем до матеріалів справа надані докази того,що наведені вище договори були ним виконані , роботи прийняти замовниками , оплачена їх вартість.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів того ,що позивачем не був отриманий від ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» товар (будівельні матеріали ) в наведених вище обсягах, при виконанні умов укладених ними договір цій товар не використовувався.

Вивчивши надані позивачем документи , приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень платника податків, суд вважає доведеним факт придбання та отримання від ТОВ «МАКСВЕЛ-БУД» в період часу,що перевірявся , товару в обсягах, відображених позивачем в бухгалтерській та податковій звітності , його використання для ведення господарській діяльності платника податків, правомірності віднесення сплаченої вартості товару до складу валових витрат підприємства, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом, викладені в акті №10485/22-3/30624456 від 17.12.2012 р. ( зареєстрований 27.12.2012 р. за № 59630/10/22-3) не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 07.05.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби від 14.01.2013 р. № 0000532204 та № 0000542204 .

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби , на користь Підприємства «ЛЕАЛ»

(м.Сімферополь, прос. Перемоги 256, кВ. 5, код ЄДРПОУ 30624456) 248,31 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.