Рішення

від 25.04.2013 по справі 1628/2329/12

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1628/2329/12

Провадження №2/548/21/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

при секретарі - Лук"яненко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 при третій особі на стороні відповідачки Колективного підприємства "Хорольська фабрика "Промінь" та третій особі без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 при третій особі на стороні відповідачки Колективного підприємства "Хорольська фабрика "Промінь" та третій особі без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним.

В заяві вказувала, що 08 квітня 2002 року відповідачкою ОСОБА_2 було підписано з третьою особою ОСОБА_3 спірний договір купівлі-продажу паїв, про що вона дізналася зі справи № 1628/1152/12 Хорольського райсуду, куди її було залучено третьою особою.

Позивачка вказувала, що оскільки вона є колективним власником КП „Хорольська фабрика „Промінь", оскільки працювала на підприємстві більше 20 років, то вона вважає, що відповідно ст. 15-16 ЦК України та п. 2. ст. 48 ЗУ "Пpo власність'' вона може вимагати усунення будь-яких порушень її права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків ".

Позивачка вказувала, що вона вважає вказаний договір купівлі-продажу недійсним та таким, який слід визнати недійсним судом по тій причині, що даний договір підписано фізичною особою ОСОБА_2, яка не мала право розпоряджуватись, як фізична особа, правами інших осіб (робітників/пайовиків) вказаного у спірному договорі підприємства; грошові кошти за зазначеним договором до КП „Хорольська фабрика" не надійшли, як не отримувала їх і ОСОБА_2, яка підписала зазначений договір в якості „продавця"; пунктом 2.5. спірного договору визначено, що „З 08.04.2002р. після підпису чинного договору покупець набуває прав власності на кількість паїв вказаних в п. 1.1", проте в п.1.1 про кількість паїв взагалі не йде мова, а, отже, спірним договором фактично не визначено предмет договору. В предметі договору йде мова про паї на загальну суму 3 424 грн. 37 коп.

Позивачка вказувала, що оскільки спірний договір був погоджений через рік після підписання з умовою його нотаріального посвідчення , яке не відбулося, то немає підстав вважати, що правочин вступив в силу, зокрема і тому що покупець не сплатив зазначених у договорі грошових коштів, а тому вона вимушена звертатися до суду з даним позовом, яким просить визнати договір купівлі-продажу від 08.04.2002 р. укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задоволити повністю.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов визнала та не заперечував проти його задоволення.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, пояснивши суду, що позивачка ОСОБА_1 не має права втручатися в провочини, які не стосуються її прав, оскільки вона втратила право на пай раніше, ще до укладення спірного договору, продавши його відповідачці ОСОБА_2

В судовому засідання представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_5, позов заперечував проти задоволення позову, погодившись з думкою третьої особи ОСОБА_3

В судовому засіданні представник третьої особи Колективного підприємства "Хорольська фабрика "Промінь" Хіміч Олександр Олексійович позов заперечував проти задоволення позову, пояснивши суду, що позивачка ОСОБА_1 продала свій пай раніше, ніж був укладений договір купівлі-продажу паї, а тому її права ніяким чином не порушені.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_7, яка пояснила суду, що в той час, коли вона працюючи головним бухгалтером Колективного підприємства "Хорольська фабрика "Промінь", були розділені паї в сумі 6045 гривень між пайовиками. Було видано пайові книжки, які підписав директор КП "Хорольська фабрика "Промінь" ОСОБА_8, і вони є дійсними, а пайові книжки, що підписувала відповідачка ОСОБА_2 - недійсні.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_8, який пояснив суду, що коли він працював директором Колективного підприємства "Хорольська фабрика "Промінь", між пайовиками було розділено 6045 гривень паїв і видано пайові книжки. Пайові книжки підписані ним, як директором КП "Хорольська фабрика "Промінь", слід вважати дійсними, а не ті, що підписувала відповідачка ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, свідків, дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст. 41 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Відповідно до ст. 48 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

В судовому засіданні встановлено, що право позивачки ОСОБА_1 оспорюваним договором не порушено, оскільки позивачка ОСОБА_1 свій пай продала ОСОБА_2 ще 16.01.2002 року. А відповідачка ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 паї, які належали їй на праві власності на час укладення спірного договору. Отже, укладенням цього договору ні права, ні інтереси позивачки ОСОБА_1 ніяким чином не були порушені.

Сама ж відповідачка ОСОБА_2 хоча позов і визнала, але з часу укладення цього спірного договору, тобто з 2002 року, не зверталася до суду із позовом про визнання цього договору недійсним, хоча всі ці десять років вона мала реальну можливість звернутися з позовом до суду про визнання договору недійсним. Та і сама позивачка протягом десяти років знала про те, що ОСОБА_2 продала паї ОСОБА_3, оскільки це питання обговорювалося на зборах працівників КП "Промінь", в той час як позивачка там працювала.

Отже, права позивачки укладенням спірного договору не порушено, оскільки відповідачка ОСОБА_2 шляхом укладення договору купівлі-продажу паїв від 16.01.2002 року та подальшого затвердження цього договору Радою підприємства та зборами співлвасників, придбала у позивачки пай неа суму 19 грн. 55 коп., а в подальшому третя особа ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 08.04.2004 року паї на суму 3324 грн. 37 коп. Цей договір було схвалено Радою підприємства від 07.04.2002 року та затверджено загальними зборами КП "Хорольська фабрика "Промінь" від 30.06.2002 року.

Таким чином, ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 паї, які їй належали на той час.

Отже, оскільки позивачка ОСОБА_1 не є стороною цього договору; паї ОСОБА_2 продала свої; сама ОСОБА_2 за десять років ніяким чином не мала наміру оскаржити цей договір , хоча мала таку можливість, тому суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно коментаря п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику в справах про визнання правочинів не дійсними» зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Обов'язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним є встановлення судом факту порушення у зв'язку в його вчиненням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, але судом встановлено, що таких порушень не було.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 право на пай втратила, продавши його відповідачці ОСОБА_2 задовго до того, як було укладено договір-дарування від 08 квітня 2002 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивачка не навела доказів порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення за безпідставністю позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 41, 48 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року), п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику в справах про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 216, 217, 223 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 при третій особі на стороні відповідачки Колективного підприємства "Хорольська фабрика "Промінь" та третій особі без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом 10 днів.

Головуючий: Н.С. Миркушіна