Рішення

від 12.12.2006 по справі 11/6639

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/6639

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2006 р.Справа № 11/6639

За позовом  Мале приватне підприємство фірма "Ерідон" с. Музичі Києво - Святошинського району Київської області   

до Сільськогосподарський кооператив "Міцівецький" с. Міцівці Дунаєвецький район

про стягнення 32 169, 74 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Пилипчук Я.В. -  представник за довіреністю №12/07  від 12.07.2006р.

від відповідача  не з'явився  

Позивач –МПП „Ерідон” звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з СГК „Міцівецький” на свою користь 31 308, 00 грн. основного боргу, що утворився через неналежне виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, за №16-2/06 від 20.06.2006р., а також 861, 74  грн. –пені за несвоєчасну поставку товару.

Ухвалою господарського суду від  13.11.2006 року порушено провадження у справі № 11/6639. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал суду про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.

Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 12.11.2006р. представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає  задоволенню.

Повноважний представник відповідача  в судове   засідання  12.11.2006р. не  з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

20 червня 2006 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу, за №16-2/06. У відповідності до умов даного договору, відповідач (продавець) зобов'язався передати, а позивач (покупець) в свою чергу прийняти та оплатити ріпак для промислової переробки врожаю 2006 року, загальною кількістю 58 тонн. Загальна вартість обумовлено товару з врахуванням п. 5 договору, становить 63 800, 23 грн.

У відповідності до п. 7 договору, покупець не пізніше 22.06.2006р. проводить виплату завдатку за товар в розмірі 15 654, 00 грн. На дану суму завдатку або її частини, покупець може провести передачу товарно-матеріальних цінностей, а саме згідно додатку №1 до договору купівлі-продажу, за №16-2/06, засобів захисту рослин на основі видаткових накладних.

На виконання даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято засоби захисту рослин на суму 15 654,00 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна №2346 від 20.06.2006р. та довіреність на отримання товару серії ЯЛУ №389812 від 20.06.2006р., а також акт приймання-передачі продукції №2346 від 20.06.2006р.

Згідно п. 6 договору, продавець зобов'язаний до 20 вересня 2006 року здійснити поставку товару.

Однак свої зобов'язання щодо здійснення поставки товару - ріпаку для промислової переробки врожаю 2006 року, загальною кількістю 58 тонн, відповідач не виконав.

У відповідності до п. 7, в випадку відмови продавця від поставки (продажу) товару згідно п. 4,5,6 даного договору він зобов'язаний здійснити оплату покупцю отриманого завдатку в подвійному розмірі, а саме суму 31 308, 00 грн.

Згідно п. 10 договору, у випадку порушення продавцем умов або терміну поставки (продажу) товару вказаного в п. 6 договору, продавець виплачує покупцю пеню в розмірі 5% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочки, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки загальна вартість обумовлено товару з врахуванням п. 5 договору, становить 63 800, 23 грн., то за період з 20.09.2006р. по 20.10.2006р., позивачем нараховано до стягнення з відповідача 861, 74  грн. –пені за несвоєчасну поставку товару.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договірні зобов'язання за договором купівлі-продажу, за №16-2/06 від 20.06.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 571 Цивільного кодексу України, якщо порушення  зобов'язання  сталося  з вини кредитора,  він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та  додатково  сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

У відповідності до ст.. 6 цього ж кодексу, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Розглянувши надані сторонами докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, керуючись законодавством України, суд вважає вимоги МПП „Ерідон” такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  згідно ст. 49 ГПК України, належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 538, 571 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

вирішив:

Позов малого приватного підприємства фірми „Ерідон” с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області до сільськогосподарського кооперативу „Міцівецький” с. Міцівці Дунаєвецького району Хмельницької області про  стягнення 32 169 грн. 74 коп. задоволити.

Стягнути з сільськогосподарського кооперативу „Міцівецький” с. Міцівці Дунаєвецького району Хмельницької області (код 03786337) на користь малого приватного підприємства фірми „Ерідон” с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області, вул.. Леніна, 16, кв. 82 (код 19420704) суму основного боргу в розмірі 31 308, 00 грн., 861, 74  грн. –пені за несвоєчасну поставку товару,  витрати по оплаті державного мита в розмірі 321, 70 грн. та  витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя