Постанова

від 02.04.2013 по справі 2а-12404/12/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 р. Справа №2а-12404/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКИЙ МІР"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКИЙ МІР" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС від 22.10.2012р. №0007142204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 426452,50 грн., прийняте відносно TOB "ВЕЛИКИЙ МІР";

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС № 0007162204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 403900,50 грн., прийняте відносно TOB "ВЕЛИКИЙ МІР";

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС № 0007182204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 356 грн., прийняте відносно TOB "ВЕЛИКИЙ МІР".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки, внаслідок встановлення відповідачем нікчемності правочинів укладених між позивачем та контрагентами та, як наслідок неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток. Таки висновки були включені відповідачем до акту перевірки безпідставно, оскільки зроблені з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагентів товарів (робіт, послуг) та використання їх в господарській діяльності, таки висновки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача та є необґрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.11.2012 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.11.2012 року закінченно підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2012 року у справі призначено експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2012 року зупинено провадження у справі до отримання результатів судової економічної експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.03.2013 року поновлено провадження у справі.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про відкладення розгляду справи (т.2 а.с.159), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (т.2 а.с.163).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (т.2 а.с.162), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКИЙ МІР» зареєстровано у якості юридичної особи 02.04.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, 23.01.2009 року замінено свідоцтво про державну реєстрацію у зв'язку із зіною місцезнаходження юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.11).

ТОВ "ВЕЛИКИЙ МІР" зареєстровано як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Сімферополі, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100221950 від 16.04.2009 року, індивідуальній податковий № 350534701093 (т.2 а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКИЙ МІР» (ЄДРПОУ 35053475) з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №6850/22-7/35053475 від 05.09.2012 (далі - акт перевірки) (т.1 а.с.22-48).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (т.1 а.с.47-48):

-п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 334), п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в наслідок чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 405 872,00 грн.

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 168), п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 п. 185,1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі ПК України) в наслідок чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 344 403,00 грн.

- п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 п. 185,1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в наслідок чого зменшено від'ємне значення рядка 24 Декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у сумі 356,00 грн.

На підставі виявлених порушень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0007142204 від 22.10.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 426 452,50 грн., у тому числі 405 872,00 грн. за основним платежем та 20 580,50 грн. штрафні санкції (т.1 а.с.19);

- №0007162204 від 22.10.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 403 900,50 грн. , у тому числі 344 403,00 грн. за основним платежем та 59 497,50 грн. штрафні санкції (т.1 а.с.20);

- №0007182204 від 22.10.2012 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 356,00 грн. без застосування штрафних санкцій (т.1 а.с.21).

Висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС в акті обґрунтовуються тим, що згідно актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808) від 11.04.2012 року №37/22/31263808; ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) від 06.04.2012 року №29/22/36165567 встановлено, що в матеріалах перевірки вищенаведених контрагентів зазначено, що відносно директора ТОВ "Союз КДС" порушено кримінальну справу №69-0146 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ та відносно директора ТОВ БВП "Строитель Плюс" ОСОБА_1, фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ БВП "Строитель Плюс", КП "Альянс", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_11 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_11, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 років, на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали СПД (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", ТОВ БВП "Строитель-плюс", директором та головним бухгалтером якого є ОСОБА_1, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання СГД (юридичних осіб), зокрема: ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2 КК України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг виконання робіт, після чого вказані завідомо підроблені документи передавалися замовникам "послуг" із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податок на прибуток підприємства.

Відповідачем вказується, що проведеним аналізом вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808) та ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодо набувачів".

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

При вирішенні цієї справи він керувався положеннями Податкового кодексу України, а також положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вивчення та дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, по справі необхідно призначити судову економічну експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2012 року по справі було призначено судову економічну експертизу на розгляд якої були винесені такі питання:

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКИЙ МІР" висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті від 05.09.2012 року №6850/22-7/35053475, щодо заниження податку на додану вартість у сумі 344403,00грн. за період з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року;

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКИЙ МІР" висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті від 05.09.2012 року №6850/22-7/35053475, щодо зменшення від'ємного значення рядка 24 Декларації "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду " у сумі 356,00грн. за період з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року;

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКИЙ МІР" висновки Державної податкової інспекціі в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті від 05.09.2012 року №6850/22-7/35053475, щодо заниження податку на прибуток у сумі 405872,00грн. за період з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року;

- чи підтверджується реальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКИЙ МІР" фінансово-господарських операцій з ТОВ "Бренд Строй" (ЄДРПОУ 36165567), з ТОВ БВП "Строитель-плюс" (ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами експертного дослідження, судовим експертом було встановлене наступне (т.1 а.с.93-94):

1. Висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті від 05.09.2012 № 6850/22-7/35053475, щодо заниження податку на додану вартість у сумі 344 403,00 грн. за період з 01.08.2009 по 31.12.2011 даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКИЙ МІР» не підтверджується.

2. Висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті від 05.09.2012 № 6850/22-7/35053475, щодо зменшення від'ємного значення рядка 24 Декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у сумі 356,00 грн. за період з 01.08.2009 по 31.12.2011 даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКИЙ МІР» не підтверджується.

3. Висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті від 05.09.2012 № 6850/22-7/35053475, щодо заниження податку на прибуток у сумі 405 872,00 грн. за період з 01.08.2009 по 31.12.2011 п даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКИЙ МІР» не підтверджено.

4. Реальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКИЙ МІР» фінансово-господарських операцій з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), ТОВ БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 підтверджено у загальній сумі 2 068 552,15 грн., у тому числі вартість без ПДВ 1 723 793,47 грн., ПДВ 344 758,69 грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами: видатковими накладними за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, актами акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, договорами за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, квитанціями до прибуткових касових ордерів за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача, для чого потребувалися спеціальні знання, суд враховує висновок експерта з метою всебічного розгляду справи.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Між ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» (Замовник, Покупець) та БВП «Строитель Плюс» (Виконавець, Продавець) укладені наступні договори: Договір постачання № 7 від 01.01.2009, Договір обслуговування автотранспорту № 5 від 01.01.2009, Договір постачання № 17 від 01.01.2010, Договір постачання № 14 від 01.01.2011, Договір обслуговування автотранспорту № 15 від 01.01.2011 (т.1 а.с. 220, 225, 238, 252).

На виконання умов вказаних договорів за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 сторонами підписані видаткові накладні, податкові накладні, розрахунки-фактури та акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю на загальну суму 1 161 416,56грн., вартість без ПДВ 967 847,15 грн., ПДВ 193 569,42 грн (т.1 а.с. 222-224, 227-229, 235-237, 241-243, 249-251, 257-259, т. 2 а.с.10-12, 16-18, 27-29, 40-42, 47-49, 57-59, 70-72, 77-79, 86-88, 96-98, 110-112, 123-125, 130-132,149-151), а саме:

Видаткові накладні:

видаткова накладна № РН-1725 від 14.08.2009; видаткова накладна № 37 від 06.04.2010; видаткова накладна № 1393 від 22.11.2010; видаткова накладна № РН-1275 від 14.03.2011; видаткова накладна № РН-1081 від 12.04.2011; видаткова накладна № РН-1254 від 10.05.2011; видаткова накладна № РН-1393 від 30.05.2011;видаткова накладна № РН-1908 від 21.06.2011; видаткова накладна № РН-1936 від 29.09.2011; видаткова накладна № РН-1327 від 31.10.2011; видаткова накладна № 1325 від 31.10.2011; видаткова накладна № 27 від 02.12.2011;видаткова накладна № РН-1725 від 14.08.2009.

Податкові накладні:

податкова накладна № 2317 від 14.08.2009, податкова накладна № 5030 від 09.11.2009, податкова накладна № 4385 від 07.10.2009, податкова накладна № 1278 від 06.04.2010, податкова накладна № 6680 від 22.11.2010, податкова накладна № 403 від 14.03.2011, податкова накладна № 147 від 12.04.2011, податкова накладна № 116 від 10.05.2011, податкова накладна № 441 від 30.05.2011, податкова накладна № 385 від 29.09.2011, податкова накладна № 407 від 31.01.2011, податкова накладна № 408 від 31.10.2011,податкова накладна № 17 від 02.12.2011, податкова накладна № 425 від 30.11.2011, податкова накладна № 365 від 26.08.2011, податкова накладна № 440 від 30.08.2011, податкова накладна № 474 від 29.07.2011, податкова накладна № 275 від 20.07.2011, податкова накладна № 163 від 14.06.2011, податкова накладна № 257 від 21.06.2011.

Акти виконаних робіт:

акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № 1239 від 09.11.2009; акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № 2756 від 07.10.2009; акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № 1358 від 30.11.2011; акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № 2499 від 26.08.2011; акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № 1243 від 30.08.2011; акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № 2226 від 29.08.2011; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2218 від 20.07.2011; акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № 1378 від 14.06.2011.

Акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю, видаткові накладні, податкові накладні ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» від БВП «Строитель Плюс» щодо оформлення відповідають чинному законодавству, мають відповідні реквізити та підписи сторін.

Між ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» (Замовник, Покупець) та ТОВ «Бренд Строй» (Виконавець, Постачальник) укладені наступні договори: Договір постачання № 8 від 01.01.2010, Договір обслуговування автотранспорту № 25 від 01.01.2010, Договір постачання № 27 від 01.01.2011 (т.1 а.с.95, 133, т.2 а.с.80).

На виконання умов вказаних договорів за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 сторонами підписані акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю, розрахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні на загальну суму 907 135,59 грн., вартість без ПДВ 755 946,32 грн., ПДВ 151 189,27 грн (т.1 а.с. 106-108, 114-116, 129-131,144-146, 157-159, 175-177, 181-183, 192-194, 201-203, 204-206, 218-219а) а саме:

Видаткові накладні:

видаткова накладна № РН-1284 від 12.08.2010, видаткова накладна № РН-1412 від 08.09.2010, видаткова накладна № РН-91 від 14.11.2011, видаткова накладна № РН-06 від 01.09.2011, видаткова накладна № РН-1023 від 08.08.2011, видаткова накладна № РН-31 від 05.01.2011, видаткова накладна № РН-205 від 01.02.2011, видаткова накладна № РН-888 від 07.07.2011, видаткова накладна № РН-158 від 28.03.2011, видаткова накладна № РН-1029 від 12.08.2011.

Податкові накладні:

Податкова накладна № 1284 від 12.08.2010, податкова накладна № 1412 від 08.09.2010, податкова накладна № 961 від 22.07.2010, податкова накладна № 91 від 14.11.2011, податкова накладна № 6 від 01.09.2011, податкова накладна № 40 від 08.08.2011, податкова накладна № 31 від 05.01.2011, податкова накладна № 205 від 01.02.2011, податкова накладна № 32 від 07.07.2011, податкова накладна № 139 від 28.03.2011, податкова накладна № 64 від 12.08.2011.

Акти виконаних робіт:

акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобілю № РН-961 від 22.07.2010.

На виконання угод заключних ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» із БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй», постачальники надали у адресу ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» послуги та товари загальною вартістю 2 068 552,15 грн., вартість без ПДВ 1 723 793,47 грн., ПДВ 344 758,69 грн. В свою чергу на виконання умов угод (договір) ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» сплатило вартість отриманих товарів та послуг (т.1 а.с. 96-105, 209-113, 117-128, 134-143, 147-156,160-174,184-191,195-200, 203а-204б, 207-217, т.2 а.с.1-9,19-26, 30-39, 60-68, 73-76, 83-85, 89-95, 99-109, 113-122, 126-129, 133-147).

Оплата за товари та послуги здійснена у відповідності до Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 N 637 відповідно до якого:

Оплата оформлена приходним касовим ордером - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» (актами здачі-прийняття надання послуг, видатковими накладними) у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР», придбаних у контрагентів БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй»

Таким чином, послуги та товари загальною вартістю 2 068 552,15 грн., вартість без ПДВ 1 723 793,47 грн., ПДВ 344 758,69 грн., придбані у БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй» були використані в господарській діяльності ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» згідно з ст.134 ПК України.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). (пункт 201.1. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4. статті 201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

При проведені дослідження встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПК України не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону № 168).

Податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку (п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону №168).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій (п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону № 168):

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п.7.2.6 п. 7.2. ст.7 Закону № 168).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168).

Податкова накладна має містити всі обов'язкові реквізити, які встановлені п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.7.4.4 Закону №168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКУ ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)

Таким чином, за наслідками взаємовідносин ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» із БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй», виписали податкові накладні у сумі ПДВ 344 758,69 грн., які відповідають вимогам діючого законодавства.

Також при здійснені нарахування податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет ДПІ у м. Сімферополі не враховані суми Залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2009 року у сумі 285 грн., за квітень 2010 року у сумі 12 619 грн. та за липень 2010 року у сумі 882 грн., тобто не було враховано залишок від'ємного значення, яке було сформовано у попередніх до зазначених вище місяцях, тобто ДПІ не визнано податковий кредит за ті періоди у яких не виявлено взаємовідносин із постачальниками БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй».

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду . (пункт 200.1. статті 200 ПКУ, п.п 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 ЗУ 168).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2. статті 200 ПКУ, п.п 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 ЗУ 168)

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.27 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПКУ встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів, які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

В Акті ДПІ зазначено, що правочини ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» з «сумнівними» контрагентами є нікчемними у зв'язку з відсутністю інформації щодо наявності у них складських приміщень, автомобільного та іншого транспорту, устаткування, а також з недостатністю у них трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Однак, Законом №168 не передбачено обов'язок покупця перевіряти, за рахунок яких ресурсів (виробничих, трудових, фінансових) продавець надає товари (роботи, послуги) для покупця.

Покупець не зобов'язаний перевіряти:

- чи використовує продавець власні виробничі потужності або орендовані;

- чи залучає продавець з метою здійснення господарської діяльності власних співробітників або фізичних осіб за трудовими угодами.

Згідно з Ухвалою ВАСУ №9820946 платник податку на додану вартість - покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВАСУ №7276773 та в Постановах ВСУ №№221007, 3060678, 4970766 .

Отже, висновки Акту ДПІ АР Крим не обґрунтовані, тому що покупець (ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР») не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавців (БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй») та не повинен зазнавати негативні наслідки з цього.

На виконання заключних договорів БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй», надали у адресу ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» послуги та товари загальною вартістю 2 068 552,15 грн., вартість без ПДВ 1 723 793,47 грн., ПДВ 344 758,69 грн. В свою чергу на виконання договорів ТОВ «ВЕЛИКИЙ МІР» сплатило вартість придбаних товарів та послуг, що підтверджує реальність виконання умов договорів.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначеної думки також додержується Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 року у справі №К/9991/50772/12.

Також слід вказати, що неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є підставою для висновків невиконання господарських операцій.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.

Слід відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час розгляду справи суду не наданий вирок суду по вказаних кримінальних справах, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому слід прийняти до уваги, що позивач не має права витребувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак у діях позивача відсутні порушення норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ТОВ БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, розрахунками-фактурами, квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0007142204 від 22.10.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 426 452,50 грн., у тому числі 405 872,00 грн. за основним платежем та 20 580,50 грн. штрафні санкції, податкове повідомлення-рішення №0007162204 від 22.10.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 403 900,50 грн. , у тому числі 344 403,00 грн. за основним платежем та 59 497,50 грн. штрафні санкції, податкове повідомлення-рішення №0007182204 від 22.10.2012 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 356,00 грн. без застосування штрафних санкцій не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Пунктом 3 ч.3. ст. 87 КАС України встановлено, що витрати пов'язані з проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №226 (призначення платежу за експертний висновок по справі №2а-12404/12/0170/26) вартість проведення експертизи склала 19 126,00грн (т.2 а.с.164).

Суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2 146,00грн та здійснені витрати позивача на проведення судової економічної експертизи у сумі 19 126,00грн.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0007142204 від 22.10.2012 року.

3.Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби№0007162204 від 22.10.2012 року.

4.Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0007182204 від 22.10.2012 року.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКИЙ МІР» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35053475) судові витрати у загальній сумі 21 272,00грн, а саме: по сплаті судового збору у сумі 2 146,00грн та судові витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи, в сумі 19 126,00грн з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко