Рішення

від 16.05.2013 по справі 901/947/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2013 Справа № 901/947/13-г

За позовом Міського виробничого управління житлово-комунального господарства

до відповідача Філатовського комунального підприємства

про стягнення 135304,84 грн.

Суддя Колосова Г.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Міське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Філатовського комунального підприємства про стягнення заборгованості у розмірі 120282,19 грн., 3% річних у розмірі 6569,16 грн., індекс інфляції у розмірі 8453,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Між сторонами 15.12.2006 було укладено Договір №137 про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення. В порушення зазначеного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати наданих послуг, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 120282,19 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, а саме у судовому засіданні 23.04.2013, про що свідчить підпис представника позивача у бланку перерви.

У судовому засіданні 23.04.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у зв'язку з чим суд продовжує розгляд справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням (а.с. 22).

Отже, Філатовське комунальне підприємство було повідомлено належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалось.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006 між Міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (Виконавець) та Філатовським комунальним підприємством (Споживач) було укладено Договір №137 про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення (далі - Договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 1 Договору Виконавець зобов'язується надати Споживачу своєчасно і відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги згідно встановлених тарифів в строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2 Договору передбачено, що суб'єкт користується послугами: полив присадибних ділянок - 463000 кв.м.; тварини - 2598; Дб - 400 школа, медпункт - 212

Власник (винаймач, орендар) приміщення і кількість прописаних 1225.

Сторони по даному Договору у питаннях водопостачання і водовідведення керуються «Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України» (пункт 3 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, який наступає за розрахунковим (пункт 8 Договору).

Послуги оплачуються у безготівковій формі (пункт 9 Договору).

Також, пунктом 15.1. Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені Договором строки.

Пунктом 26 Договору передбачено, що даний Договір укладається на один рік і вступає в силу з дня підписання. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його дії, однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання чи необхідності перегляду.

Даний Договір підписано обома сторонами та завірений відповідними печатками підприємств.

Сторонами не представлено доказів визнання данного договору недійсним або його розірвання.

Позивач надав передбачені Договором №137 про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення послуги, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами та рахунками до них. Докази отримання відповідачем виставлених рахунків і актів наявні в матерілах справи. Акти надання послуг підписані відповідачем. Крім того, в матеріалах справи наявні рахунки часткової оплати відповідем наданих послуг (а.с. 24-130).

Також в матеріалах справи наявний лист Філатовського комунального підприємства згідно якого відповідач визнає борг, який склався станом на 01.01.2011 та просить відстрочити сплату заборгованості до жовтня 2011, зі свого боку зобов'язується суму боргу не збільшувати, поточні платежі з подачі питної води сплачувати своєчасно і в повному обсязі (а.с. 139)

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості у розмірі 120282,19 грн. в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором, отже дана сума заборгованості станом на 24.01.2013 у розмірі 120282,19 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6569,16 грн. та індекс інфляції у розмірі 8453,49 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% у розмірі 6569,16 грн. та індексу інфляції у розмірі 8453,49 грн. підлягають задоволенню.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18.05.2013.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Філатовського комунального підприємства на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства заборгованість у розмірі 120282,19 грн., 3% річних у розмірі 6569,16 грн., індекс інфляції у розмірі 8453,49 грн. та судовий збір у розмірі 2706,10 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.Г. Колосова