cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.13 р. Справа№ 914/1447/13
За позовом: Приватного підприємства «Транспортна компанія», с. Лище Луцького району Волинської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області
про стягнення 18 660 грн. 00 коп.
Суддя Морозюк А.Я.
при секретарі Іванів Н.С.
Представники сторін
від позивача: Войтович В.А. - представник
від відповідача: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
В судовому засіданні 16.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 18.05.2013 р.
Позов заявлено Приватним підприємством «Транспортна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» про стягнення 18 660 грн. 00 коп. Також позивач просить стягнути з відповідача 1 720 грн. 50 коп. - судових витрат по сплаті судового збору та 2 000 грн. 00 коп. - витрат понесених на правову допомогу.
Ухвалою суду від 15.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.05.2013 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання укладеного 05.10.2012 року між позивачем та відповідачем договору №05.10.15 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування, позивач за заявкою відповідача відповідно до транспортного замовлення №1210-ВАН-03 від 05.10.2012 р. здійснив міжнародне перевезення за маршрутом Франція (м. Саран) - Україна (м. Одеса) - Україна (м. Київ) на загальну суму вартості перевезення 22 660,00 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною: CMR від 10.10.2012 р. №691426 та ТТН №483818 від 15.10.2012 р. З метою здійснення відповідачем оплати за міжнародне перевезення вантажу, позивач у відповідності до п.4.1 договору та заявки надіслав відповідачу оригінали рахунків, податкової накладної, актів виконаних робіт, CMR - накладної з відміткою про отримання вантажу, які 06.02.2013 р. відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №39827229, №00189184. Однак в порушення п. 4.1 Договору за надані позивачем послуги відповідач розрахувався частково оплативши 4 000,00 грн. Таким чином станом на 02.04.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 18 660,00 грн., яку позивач просить стягнути. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. та судові витрати понесені на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні у матеріалах справи.
Суд розглядає справу в порядку ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та прийняття рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Між позивачем - Приватним підприємством «Транспортна компанія» (Перевізником) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» (Експедитором) 05.10.2012 р. укладено договір №05.10.15 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування, який регулює взаємини сторін при виконанні Перевізником доручень Експедитора по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги. (п. 1.1. договору). Пунктом 1.2. договору передбачено, що вартість транспортних послуг вказується в заявці. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються, виходячи з поточної ситуації на ринку автоперевезень.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що після попередньої усної домовленості з Перевізником Експедитор направляє заявку письмово не пізніше 2-ох днів до терміну надання автотранспортних засобів Перевізником. Заявка від Експедитора до Перевізника передається або шляхом факсимільного повідомленням або електронною поштою. У свою чергу, Перевізник письмово підтверджує виконання замовлення із зазначенням в заявці номера автотранспортного засобу. В заявці вказуються: адреси завантаження і розвантаження вантажу, дата і час початку завантаження, термін доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і терміни оплати, інші умови.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи транспортного замовлення №1210-ВАН-03 від 05.10.2012 р., за маршрутом Франція (м. Саран) - Україна (м. Одеса) - Україна (м. Київ), сторонами погоджено, що вартість наданих послуг із перевезення вантажів за вказаним маршрутом становить 2200 євро, в гривні по курсу НБУ на день проходження кордону (Особливі умови). Згідно розрахунку здійсненого позивачем в позовній заяві в гривневому еквіваленті, вартість перевезення по маршруту Франція (м. Саран) - Україна (м. Одеса) становить 22 360,00 грн., по маршруту Україна (м. Одеса) - Україна (м. Київ) становить 300,00 грн. з ПДВ, що в сумі складає 22 660,00 грн. Заперечення щодо вказаних сум в матеріалах справи відсутні.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується завіреною печаткою вантажоодержувача (ТзОВ «Аіст», м. Одеса) міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №691426, та завіреною печаткою вантажоодержувача/вантажовідправника (ТзОВ «Аіст», м. Одеса) товарно-транспортною накладною №483818 від 15.10.2012 р., згідно якої пункт навантаження м. Одеса - пункт розвантаження м. Київ.
У відповідності до п. 4.1. договору, Експедитор оплачує рахунки Перевізника шляхом безготівкового переказу протягом 20 банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, СМR - накладної з відміткою про отримання вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці.
Розрахунки, що виконуються за перевезення вантажів, проводяться безпосередньо шляхом банківського переказу з рахунку Експедитора на рахунок Перевізника. Грошовою одиницею, яку використовують сторони при встановленні розміру ставки і розрахунках, є національна валюта України - гривня.
Відповідно до п.3.2.6 договору Експедитор зобов'язаний оплачувати рахунки Перевізника згідно з п.4.1. договору, якщо інше не вказане в разовій заявці.
Як вбачається з заявки відповідача «Особливі умови», сторони погодили умови оплати, а саме: протягом 20 банківських днів по оригіналам документів (Оригінал + 2 копії з печаткою СМР, рахунок, 2 акти, податкова накладна. Оригіналом документів є оригінал СМР).
Згідно наявного в матеріалах справи опису вкладення до цінного листа, 28.01.2013 р. на поштову адресу відповідача (81110, обл. Львівська, р-н. Пустомитівський, с. Зимна Вода, вул. Тичини, 2) позивачем було скеровано документи, передбачені п. 4.1 договору та необхідні для оплати послуг із перевезення вантажів згідно транспортного замовлення №1210-ВАН-03 від 15.10.2012р.
До позовної заяви позивачем додано повідомлення про вручення поштового відправлення №39827229, №00189184, яке підтверджує що документи для оплати послуг із перевезення вантажів відповідач отримав 06.02.2013 р. Також в матеріалах справи наявна банківська виписка сформована 07.12.2012 року, яка свідчить про те, що ТзОВ «Лев Транс» здійснило оплату за транспортні послуги по рахунку №1-00001105 від 15.10.2012 р. в сумі 4 000,00 грн. Докази здійснення відповідачем решти оплати за міжнародні перевезення вантажу в матеріалах справи відсутні. Таким чином враховуючи часткову оплату послуг станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 18 660,00 грн.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов"язків (господарських зобов"язань).
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).
Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті предмету спору суду не надав, доказів погашення виниклої заборгованості не представив, таким чином заявлена позивачем сума боргу в розмірі 18 660 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Щодо судових витрат на надання правової допомоги, які позивач просить стягнути з відповідача в сумі 2 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входять і витрати на оплату послуг адвоката.
Відповідно до пункту 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У пункті 6.5. Постанови зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
В підтвердження понесених витрат позивачем подано договір про надання правової допомоги від 29.03.2013 року, укладений з адвокатом Гапон С.Й., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №7/775, акт прийому - передачі наданих послуг від 16.05.2013 р. та квитанцію до прибуткового касового ордера №3 від 29.03.2013 р. про оплату згідно договору про надання правової допомоги б/н від 29.03.2013 р. в розмірі 2 000,00 грн.
Враховуючи те, що ціна даного позову становить 18 660,00 грн, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн є неспіврозмірним до ціни позову. При цьому суд також враховує необхідні затрати праці на підготовку позовних матеріалів по даній справі, виходячи з того, що даний спір за своїм характером не відноситься до категорії складних. Враховуючи наведене, суд вважає що співрозмірними до ціни позову є витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 866,00 грн, що складає 10 % від ціни позову (18 660,00 грн.) і відповідає усталеній практиці розміру таких витрат, враховуючи категорію спору. Сума 1 866,00 грн, на переконання суду, відповідає принципам співрозмірності і розумної необхідності витрат на оплату послуг адвоката для даної справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 530, 526, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193, 307 Господарського кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Кривоноса, 3, ідентифікаційний код 35472228) на користь Приватного підприємства «Транспортна компанія» (45638, Волинська область, Луцький район, с. Лище, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 32273547) 18 660 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. - судового збору та 1 866 грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.
3. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Морозюк А.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2013 |
Оприлюднено | 20.05.2013 |
Номер документу | 31249650 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Морозюк А.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні