Постанова

від 07.12.2006 по справі 8/407-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/407-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2006 р.                                                           Справа № 8/407-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Херсонзерноекспо"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні  

про  визнання нечинними актів

за участю представників сторін:  

від  позивача - представник Іпатов В.В., дов. від 22.03.06., представник Волчелюк А.С., дов. від 22.03.06.

від  відповідача - ГДПІ Бондар А.Ф., дов. №56/9/10-139 від 11.01.06..

          ТОВ „Торговий дім „Херсонзерноекспо” (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції  у м. Херсоні (відповідач) від 18 серпня 2006 року № 0006082301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 86934 грн. 35 коп.,  застосування штрафних санкцій у сумі 5660 грн. 15 коп.

          Додатково позивач збільшив позовні вимоги та просить визнати нечинним  податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 16 жовтня 2006 року № 0006082301/2, надіслане позивачу за результатами   адміністративного оскарження. Позивач вважає,   що   рішення  не  відповідають  дійсним  обставинам  господарських відносин, суперечать нормам діючого законодавства. Сільгосппродукція, що була придбана підприємством за операціями, на підставі яких, на думку ДПІ, товариство безпідставно віднесло суми податку до податкового кредиту, була використана у власній господарській діяльності, що не заперечується  в акті перевірки. ТОВ було отримано від контрагентів на всю кількість продукції належним чином оформлені податкові накладні, продукція була оплачена  підприємством в повному обсязі, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Враховуючи, що за змістом Закону України від 03.04.1997 р. № 168/98-ВР "Про податок на додану вартість" право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а факт сплати податку на додану вартість у складі ціни придбання не заперечується перевіряючими, то висновок про порушення  підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 - ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 зазначеного Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). П. 1.2 ст. 1 вказаного Закону визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Зменшення суми бюджетного відшкодування не може здійснюватися у порядку, встановленому п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181-Ш.

          Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на  те, що податкові повідомлення-рішення ДШ у м. Херсоні   прийняті у відповідності з вимогами пункту 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пункту 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253.  У відзиву на позовну заяву відповідач вказує, що постачальниками позивача були  інші підприємства-не виробники сільгосппродукції, тому податкова інспекція досліджувала весь ланцюг  посередників до виробника. Постачальник позивача  ПП "Украгро" придбав  зерно пшениці, гірчицю у  ПФ "Ігна" (м. Херсон)  на загальну суму 90589.98 грн., в т.ч. ПДВ 15098,33 грн. Згідно наданої ПФ "Ігна" інформації, постачальником 6,627тн зерна гірчиці є ТОВ "Есквайр" на загальну суму 6289.02 грн., в т.ч. 1048,17 грн. Згідно листа СДПІ у Приморському районі м. Одеси ТОВ „Есквайр" не реєструвалось платником податку на додану вартість. Крім того, ухвалою арбітражного суду Одеської області від 24.12.99р.  ліквідовано  ТОВ „Есквайр" як юридичну особу.

          Постачальником позивача було ПП "Град.Ка", яке в свою чергу одержувало  висівки від  ПП Найденова А.П. Згідно наданої ПП Найденовим А.П. інформації, його постачальниками були ТОВ "Стілет", ПП „Дніпро-Леон-Сервіс". По ланцюгу постачальників ПП "Град.Ка" - ПП Найденов А.П. - ТОВ "Стілет", ПП „Дніпро-Леон-Сервіс" до податкового кредиту ТОВ "ТД" "Херсонзерноекспо" у листопаді 2004р. включено суму ПДВ -38703,87 грн.

          Згідно листа ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва УПМ ДПА у Миколаївській області проводяться заходи стосовно розшуку керівника ТОВ "Стілет", підприємство податкову звітність не надає з червня 2005р. Загальна сума постачання товару ТОВ "Стілет" складає 145844,41, в т.ч. ПДВ - 33335,87грн. Таким чином, не підтверджується факт декларування податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 33335,87грн. по зазначеній операції, та відповідно, надмірна сплата ПДВ до бюджету цієї суми.

ПП  "Дніпро-Леон-Сервіс" (  м.  Нова Каховка)  поставлено 69,78тн висівки в листопаді 2004 року   на суму 30001,40грн. в т.ч. ПДВ - 5000,90грн. Згідно наданої інформації ДПІ у м. Нова Каховка  ПП „Дніпро-Леон-Сервіс" не знаходиться за юридичною адресою, посадові особи підприємства знаходяться в розшуку. Загальна сума постачання товару ПП „Дніпро-Леон-Сервіс" складає 30001,40грн., в т.ч. ПДВ - 5000,90грн.

По першому ланцюгу постачальників позивача ТОВ "Галаксі" включено до податкового кредиту у листопаді 2004 р. суму ПДВ -14268,71 грн. від  постачальників: СТОВ „Родіна", СТОВ „Дем'янівське". СТОВ „Родіна" поставлено в жовтні 2004 року 44,6 тон сої  на суму 57764,40 грн. в т.ч. ПДВ -9960,67 грн. СТОВ „Родіна" (с. Георгіївка, Приазовського району, Запорізької області) згідно наданої інформації ДШ у Приазовському районі Запорізької області за юридичною адресою не знаходиться, товариство не звітує з 01.01.2003 р., свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 18.08.2004р. СТОВ „Дем'янівське"  поставлено в жовтні 2004 року 45,0тн сої  на суму 59898 грн., в т.ч. ПДВ 9983 грн. Згідно наданої відповіді Ніжньосірогозької МДПІ Херсонської області СТОВ „Дем'янівське" (смт. Ніжні Сірогози) ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.06.2006  № 6/195-Б-05 підприємство ліквідовано.

По першому ланцюгу постачальників позивача - ПКФ ХОВ „Август-сістем" включено до податкового кредиту суми ПДВ від постачальників ТОВ „Олександрія-борошно'', ТОВ „Компанія Август", ТОВ „Торгова марка України": По ланцюгу постачальників ТОВ "Август-сістем"—ТОВ „Олександрія-борошно"; ТОВ „Август-сістем" - ТОВ „Компанія "Август"; ТОВ „Август-сістем" - ТОВ „Торгова марка України" у листопаді 2004р. включено суму ПДВ -11016,50 грн. ТОВ „Олександрія-борошно" було поставлено в листопаді 2004 року висівки на загальну суму 17383,2 грн., в т.ч. ПДВ - 2897,2 грн. Згідно інформації Пошуково довідникової системи центральної бази даних ДПА України ТОВ "Олександрія-борошно" не обліковується. ТОВ „Компанія „Август" було поставлено в грудні 2004 року висівки у кількості 118т. на загальну суму 36108 грн., в т.ч. ПДВ 6018 грн. Згідно листа ДПІ у м. Кіровограді ТОВ „.Компанія "Август" (м. Кіровоград) не встановлено фактичне місцезнаходження підприємства, підприємство надає податкову звітність з відсутністю фінансово-господарської діяльності, прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда порушено кримінальну справу.

ТОВ „Торгова марка України" було поставлено в грудні 2004 року висівки у кількості 43,13т. на загальну суму 12076,25грн., в т.ч. ПДВ 2012,73грн. Згідно інформації ДПІ у м. Черкаси ТОВ "Торгова марка України" (м. Черкаси)  за грудень 2004р. декларацію з податку на додану вартість не подавало, з січня 2005р. по січень 2006р. звітує про відсутність фінансово-господарської діяльності, з лютого 2006р. взагалі не звітує, розпочата ліквідаційна процедура про визнання товариства банкрутом.

          По першому ланцюгу постачальників ТОВ „АгроТрансТрейд" (код 31228145) включено до податкового кредиту суми ПДВ від постачальника: ДП „Торговий дім - Укрзернопром" ЗАТ „Укрзернопром". ДП „Торговий дім - Укрзернопром" ЗАТ „Укрзернопром'' поставлено в грудні 2004 року висівки на суму ПДВ 12542,79 грн.

ДП „Торговий дім „Укрзеронопром" (код 31030119, м. Київ) згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва не подає податкову звітність з серпня 2005р.. проводяться заходи щодо розшуку посадових осіб підприємства. Таким чином, по ланцюгу постачальників ТОВ „АгроТрансТрейд" - ДП „Торговий дім „Укрзеронопром" у грудні 2004р. включено суму ПДВ -12542,79 грн., яка не підтверджується.

Постачальником позивача  у грудні 2004 року був ПП „Град.Ка", який одержував висівки від  ПП Найденова А.П., а останній  - від ТОВ "Стілет", ПП „Дніпро-Леон-Сервіс". По ланцюгу постачальників ПП „Град.Ка" —ПП Найденов А.П.—ТОВ „Стілет", ПП Найденов А.П.—ПП „Дніпро-Леон-Сервіс" до податкового кредиту ТОВ „ТД" „Херсонзерноекспо" у грудні 2004р. включено суму ПДВ -8804,75 грн.

В грудні  2004 року постачальником  позивача був  ПП    „Украгро"   включено до податкового кредиту суми ПДВ від наступних постачальника: ПФ „Ігна", яке в свою чергу одержало зерно пшениці від  ППКФ „Донбас-Сервіс". Згідно відповіді ДПА у Донецькій області  ППКФ „Донбас-Сервіс" (м. Донецьк) на податковому обліку у Донецькій області не знаходиться. По ланцюгу постачальників ПП „Украгро"—ПФ „Ігна" —ППКФ „Донбас-Сервіс" неможливо підтвердити включену до податкового кредиту ТОВ „ТД" "Херсонзерноекспо" у грудні 2004р. суму ПДВ - 533,00 грн. ДПІ зазначає, що  податок на додану вартість є непрямим видом податку, оскільки сплачується кожним покупцем у ціні придбавання такого товару, а, відповідна сплата такого податку закінчується лише при остаточному споживанні „оподатковуваної" вартості товару.. Згідно з Законом про ПДВ податок на додану вартість сплачується у ціні товару його покупцем на користь постачальника, а отже, суб'єкт господарювання може бути або покупцем (який сплачує ПДВ у ціні товару) або постачальником (який нараховує ПДВ покупцю до сплати у ціні придбання), хоча формально обидва з них можуть бути зареєстрованими платниками ПДВ. Таким чином, існує певний стійкий зв'язок, який вбачається у зв'язку з рухом товару та змінюється у зв'язку з функцією суб'єкта підприємницької діяльності. Позивач неправомірно посилається, як на юридичну підставу, на відсутність у нього господарських операцій з перерахованими суб'єктами господарювання, є  певний зв'язок, який прослідковується та існує між суб'єктами господарювання від первинного товаровиробника (першого постачальник) та до кінцевого споживача, тобто остаточного споживання такого товару. Так підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 визначається, що за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства. податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Серед контрагентів позивача були підприємства, які на момент проведення операцій були ліквідовані, або не зареєстровані як платники ПДВ, отже, не мали права видавати податкові накладні. Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто,  законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.           

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

За висновками акту від 17 липня.2006 р. № 2356/23-7/31006531 "Про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Херсонзерноекспо" за період з листопад - грудень 2004 року” податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2006 року № 0006082301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 90601 грн. 02 коп. та застосування 7493 грн. 48 коп. штрафних санкцій. За розглядом скарги позивача до ДПІ у м. Херсоні частково скасовано податкове повідомлення-рішення в частині зменшення  бюджетного відшкодування на 3666 грн. 67 коп. та в частині застосування штрафних санкцій на 1833 грн. 33 коп. Позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції  у м. Херсоні  від 18 серпня 2006 року № 0006082301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 86934 грн. 35 коп.,  застосування штрафних санкцій у сумі 5660 грн. 15 коп.

. В порядку адміністративного оскарження вказаних повідомлень-рішень до  ДПА в Херсонській області повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги товариства - без задоволення.

В акті перевірки вказано, за даними поданих до ДПІ у м. Херсоні декларацій за листопад  2004 року податкові зобов'язання  позивача склали 326890 грн., податковий кредит -  530057 грн., по декларації за грудень 2004 року - податкові зобов'язання склали 114189 грн., податковий кредит -  184476 грн. Позивач порушив вимоги п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 п. 7.4 , підпункту 7.7.1, пп.. 7.7.10  п. 7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість",  підприємство в листопаді, грудні 2004 року мало відносини з суб'єктами господарювання -  ПП „Украгро”, ПП „Град.Ка”, ТОВ „Галасі”, ПКФ ХОВ „Август-сістем”, ТОВ „АгроТрансТрейд”, які, в свою чергу мали відносини із іншими платниками податків, зокрема з такими, що  мають ознаки фіктивності –ТОВ „Есквайр”, ТОВ „Стилет”, ПП „Дніпро-Леон-Сервіс”, СТОВ „Родіна”, СТОВ „Дем”янівське”, ТОВ „Олександрія-борошно”, ТОВ „Компанія „Август”, ТОВ „Торгова марка України”, ДП „Торговий дім „Укрзернопром”, ППКФ „Донбас-Сервіс”.  Таким чином, на думку перевіряючих,  підприємство не мало право включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбання товарів від даних підприємств.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими  і такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Статтею 7 цього Закону передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ у т.ч. і податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1, 7.4.5  п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Згідно ж з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Закон про ПДВ не забороняє включати до податкового кредиту і суми нарахованого ПДВ за правилами першої із подій, визначеному у зазначеному підпункті. Єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна за умови її відповідності вимогам законодавства. Будь-яких порушень оформлення податкових накладних з боку підприємств-контрагентів відповідачем не встановлено.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Іншою такою нормою Закону України "Про податок на додану вартість" є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, який в період, до якого відносяться спірні правовідносини, передбачав, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету  або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, на  підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету   України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення. Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкова зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Позивачем  було додержано  встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Продукція, що була придбана позивачем за операціями, на підставі яких, на думку перевіряючих, безпідставно віднесено суми податку до податкового кредиту, була використана у власній господарській діяльності. Заперечень відповідача відносно правильності відображення позивачем податкових зобов'язань за період, який перевіряється не встановлено.

Таким чином, дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ.

Посилання податкової інспекції на те, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, не суперечить вимогам позивача. Дійсно, відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 Закону. Враховуючи, що за змістом Закону України від 03.04.1997 р. № 168/98-ВР " Про податок на додану вартість " право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а факт сплати податку на додану вартість у складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок про порушення  підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. До того ж тільки постачальники позивача в другому та третьому  ланцюгах -  ТОВ „Есквайр”, СТОВ „Родіна”, ТОВ „Олександрія-борошно”, ППКФ „Донбас-Сервіс” не були платниками податку на додану вартість, тоді як інші -  ТОВ „Стилет”, ПП „Дніпро-Леон-Сервіс”, СТОВ „Дем'янівське”, ТОВ „Компанія „Август”, ТОВ „Торгова марка України”, ДП „Торговий дім „Укрзернопром” були зареєстровані як платники ПДВ, подавали податкову звітність за спірні періоди (листопад, грудень 2004 року), доказів того, що вони не сплачували задекларовані податки немає. Визнання СТОВ „Дем'янівське”, „Родина” банкрутами не є доказом несплати ПДВ цими підприємствами, оскільки визнання банкрутом не означає,  що підприємство-банкрут не веде господарської діяльності.

Доводи відповідача про те, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету, є надуманими. Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та  розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може    бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язок покупця сплачувати ПДВ, крім  як продавцю товару у складі вартості товару, ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, який є добросовісним платником податків, що суперечить вимогам чинного законодавства. ДПІ не враховано принципу індивідуалізації відповідальності, кожен суб'єкт відповідає за скоєне економічне правопорушення за наявності складу такого порушення (об'єктивної та суб'єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб'єкта. Враховуючи викладене, податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Херсоні    суд визнає нечинними.  

Судові витрати в сумі  6 грн. 80 коп. відшкодовуються позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167   КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції  у м. Херсоні від 18 серпня 2006 року № 0006082301/1, від 16 жовтня 2006 року № 0006082301/2 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім „Херсонзерноекспо”  суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 86934 грн. 35 коп.,  застосування штрафних санкцій у сумі 5660 грн. 15 коп.

2. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім „Херсонзерноекспо”  (м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5) з Державного бюджету 6 грн.80 коп. державного мита, виконавчий лист надіслати позивачу.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  В.В. Хом"якова

Постанову підписано 18 грудня 2006 року.