Постанова

від 14.05.2013 по справі 2а-17111/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

14 травня 2013 року № 2а-17111/12/2670

За позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби доПриватного підприємства «Торнадо Плюс» про стягнення 41 218,80 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Торнадо Плюс», згідно з уточненими позовними вимогами, 41 218,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Відповідач заперечив проти позову в усній формі.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

заборгованість відповідача з податку на прибуток виникла внаслідок:

1) винесення позивачем податкових повідомлень-рішень:

- № 0008261501 від 23.03.2011 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 348,60 грн., яке було направлено відповідачу поштою та повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти від 29.04.2011 про причину повернення «За зазначеною адресою не проживає»;

- № 0020611501 від 25.06.2011 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн., яке було отримано відповідачем поштою 21.07.2011;

№ 0022391501 від 02.09.2011 про сплату штрафу з податку на прибуток у розмірі 204,00 грн., яке було направлено відповідачу поштою та повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти від 14.10.2011 про причину повернення «За закінченням терміну зберігання»;

- № 0026031501 від 18.10.2011 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн., яке було направлено відповідачу поштою та повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти від 13.12.2011 про причину повернення «За закінченням терміну зберігання» ;

- № 0028561501 від 12.12.2011 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн., яке було направлено відповідачу поштою та повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти від 27.01.2012 про причину повернення «За зазначеною адресою не проживає»;

2) подання відповідачем податкових декларацій:

- за три квартали 2010 року, якою нараховано суму податку у розмірі 159,00 грн.

- за 2010 рік, якою нараховано суму податку у розмірі 1743,00 грн.;

- за перший квартал 2011 року, якою нараховано суму податку у розмірі 1798,00 грн.;

- за другий квартал 2011 року, якою нараховано суму податку у розмірі 12997,00 грн.;

- за другий-третій квартали 2011 року, якою нараховано суму податку у розмірі 6054,00 грн.;

- за другий-четвертий квартали 2011 року, якою нараховано суму податку у розмірі 2993,00 грн.;

- за перший квартал 2012 року, якою нараховано суму податку у розмірі 2582,00 грн.;

- за півріччя 2012 року, якою нараховано суму податку у розмірі 2691 грн.

- за три квартали 2012 року, якою нараховано суму податку у розмірі 5725 грн.

При цьому, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 864,20 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на прибуток становить 41 218,80 грн.

У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань за попередні періоди позивачем виставлено першу податкову вимогу від 04.12.2008 №1/12010 та другу податкову вимогу від 05.03.2009 №2/2508.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ПКУ податкова декларація, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пункт 49.1 статті 49 ПКУ передбачає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 54.1, 54.3 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Разом з тим, до 01.01.2011 діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який також містив вимоги щодо обов'язку платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп.5.3.1 п.5.3 ст.5).

Пунктом 54.3 ст.54 ПКУ встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Також ПКУ передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (пп. 126.1 ст. 126).

Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПКУ передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст.56 ПКУ).

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог стосовно стягнення заявленої суми заборгованості.

В порядку пункту 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 41 218,80 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки суб'єкт владних повноважень звільнений від сплати судового збору, а також відсутності витрати позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Торнадо Плюс» (01103, м.Київ, Залізничне шосе, будинок 47, код ЄДРПОУ 32915902) до Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 41 218 (сорок одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк