Рішення

від 25.04.2013 по справі 919/257/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року справа № 919/257/13-г Господарський суд м. Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи:

за позовом: Комунального підприємства Севастопольської міської Ради

„Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова,

ідентифікаційний код 03328899

(99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель",

ідентифікаційний код 20686595

(99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 8)

про стягнення 20 271,34 грн,

Представники сторін:

позивач - Пустовойтов А.Г. - представник, довіреність № 1 від 02.01.2013;

відповідач - Рудюк І.В. - представник, довіреність від 03.01.2013.

Обставини справи:

27.02.2013 Комунальне підприємство Севастопольської міської ради „Севелектроавтотранс" ім. О.С.Круподьорова (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 20 271,34 грн за договором № 14 від 01.01.2009 про спільне використання технологічних мереж власника мереж. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 714 Цивільного кодексу України обґрунтовані зміною вартості наданих за Договором послуг та нарахуванням заборгованості у зв'язку із виконанням припису Контрольно-ревізійного відділу у Солонянському районі Дніпропетровської області № 460-19/34 від 10.08.2011.

Відповідач у відзиві на позов /арк. с. 55/ позовні вимоги відхилив у повному обсязі, посилаючись на недосягнення сторонами згоди щодо зміни ціни на послуги позивача.

У судовому засіданні 25.04.2013 представники сторін підтримали власні вимоги й заперечення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Созидатель" (Користувач) та Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс" ім. О.С.Круподьорова (Власник) укладено договір № 14 про спільне використання технологічних мереж Власника мереж (далі - Договір, спірний Договір) /арк. с. 21-22/.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Власник мереж (позивач) зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Користувачу до використання, а Користувач (відповідач) - своєчасно оплачувати за користування електричною мережею та отримані послуги.

Після укладення цього Договору та договору про постачання електричної енергії, який укладається між Користувачем (відповідач) та Постачальником електричної енергії, Власник мереж (позивач) забезпечує передавання електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж (пункт 1.2 Договору).

За умовами Договору (пункт 3.1) позивач має право на отримання частини витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії відповідачу, згідно з Додатком 2 „Розрахунок оплати обґрунтованих витрат власника мереж на передачу електричної енергії".

В свою чергу, на відповідача покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування електричними мережами Власника мереж у порядку і на умовах, визначених цим Договором (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 7.2 Договору Користувач (відповідач) самостійно, не пізніше 5 операційних днів після закінчення розрахункового періоду здійснює помісячну оплату за використання електричних мереж Власника мереж (позивача). Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється відповідно до Додатку 2 „Розрахунок оплати обґрунтованих витрат власника мереж на передачу електричної енергії". Цим же пунктом передбачено, що розрахунковим періодом вважається період з 26 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Згідно із Розрахунком оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії через електромережі КП СМР „Севелектроавтотранс" (Додаток 2 до Договору) вартість передачі 1 кВт/год. електричної енергії через мережі підприємства становить 0,087 грн з ПДВ /арк. с. 24/.

Пунктом 9.4 Договору встановлено, що він укладається на строк до 31.12.2009 і набуває чинності з дня його підписання. Договір може бути пролонгований чи змінений сторонами шляхом складання Додаткової угоди чи обміну листами.

Як свідчать фактичні обставини справи, спірний Договір неодноразово пролонговувався на тих самих умовах, що ним передбачені. Вперше - до 31.12.2010 (цей факт установлений рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.04.2012 у справі № 5020-190/2012 /арк. с. 18-20/ та в силу положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення для даної справи). Вдруге - додатковою угодою від 20.12.2010 /арк. с. 23/ - до 01.04.2011. І востаннє - шляхом обміну листами: відповідача (вих. № 56 від 09.03.2011 /арк. с. 58/) та позивача (вих. № 24/449/6 від 27.04.2011 /арк. с. 57/) - до 31.12.2011.

Отже, Договір № 14 від 01.01.2009 про спільне використання технологічних мереж Власника мереж був чинним до 31.12.2011.

У період з 30.06.2011 по 10.08.2011 Контрольно-ревізійним відділом у Солонянському районі Дніпропетровської області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс" ім. О.С.Круподьорова за період з 01.01.1989 по завершений звітний період 2011 року.

Проведеною ревізією було встановлено недоотримання доходів підприємством на загальну суму 77 766,78 грн, у тому числі за 2010 рік - 26 626,28 грн, за І півріччя 2011 року - 51 140,50 грн, що призвело до заниження доходів від реалізації послуг на вказані суми. Виявлені порушення відображені у відповідному Акті № 460-19/34 від 10.08.2011 /арк. с. 8-12/.

За результатами ревізії Контрольно-ревізійним відділом у Солонянському районі Дніпропетровської області до позивача висунуто низку вимог, що викладені у приписі № 28/753 від 10.08.2011, серед яких, зокрема: проведення претензійно-правової роботи щодо повернення коштів за надані послуги з користування технологічними електричними мережами в сумі 77 766,78 грн та перегляд умов договорів шляхом укладення додаткових угод /арк. с. 16-17/.

Як зазначає позивач, до складу недоотриманих доходів підприємства входять кошти, які недоотримано від Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель" за 2010 рік у сумі 6 028,73 грн та за І півріччя 2011року - у сумі 14 242,61 грн, чим позивачу спричинені матеріальні збитки на вказані суми.

З урахуванням висновків ревізії /арк. с. 13, 14/ позивачем було проведено перерахунок вартості наданих послуг за 2010 рік та І півріччя 2011 року /арк. с. 15/, на підставі якого відповідачеві виставлено рахунок № 1081 від 05.08.2011 на загальну суму 20 271,34 грн /арк. с. 27/. Вказаний рахунок отриманий відповідачем 15.08.2011, що підтверджується відповідною відміткою на цьому рахунку.

Крім того, 28.07.2011 за вих. 03/928/12 позивач надіслав відповідачеві для підписання примірники Розрахунків оплати обґрунтованих витрат споживача на передавання електричної енергії через електромережі КП СМР „Севелектроавтотранс" на 2010 та 2011 роки /арк. с. 25, 26, 28/.

Проте, у відповідь на вимогу позивача про сплату суми боргу відповідач надіслав листа за вих. № 258 від 14.10.2011 про відсутність будь-якої заборгованості з його боку та з посиланням на те, що умовами Договору не передбачена можливість стягнення заборгованості, виходячи з перерахунку вартості використаної користувачем електроенергії за минулий період /арк. с. 56/.

Листом за вих. 26/137 від 19.01.2012 позивач повідомив відповідача про те, що заборгованість за використання електричних мереж в сумі 21 202,51 грн станом на 13.01.2012 не погашена /арк. с. 29/.

Невизнання відповідачем донарахованої йому вартості наданих послуг у період з 01.01.2010 по 30.06.2011 у сумі 20 271,34 грн спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли в сфері електроенергетики у зв'язку з використанням відповідачем електричних мереж, які належать позивачеві, тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, так і норм спеціального законодавства та інших нормативно-правових актів.

В силу статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що, не зважаючи на неодноразові звернення до відповідача з приводу оплати рахунку № 1081 від 05.08.2011 на суму 20 271,34 грн, виставленого у зв'язку з донарахуванням плати за послуги, надані за Договором № 14 від 01.01.2009, відповідач цей рахунок не оплатив.

Утім позивачем не враховано, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.04.2012 у справі № 5020-190/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель" до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс" ім. О.С.Круподьорова про визнання незаконною вимоги про стягнення боргу в сумі 20 271,34 грн у зв'язку з перерахунком та спонукання відповідача (позивача у даній справі) зробити перерахунок відповідно до додатку 2 до договору № 14 від 01.01.2009 /арк. с. 18-20/, яке не було оскаржено і набрало законної сили 03.05.2012, установлені факти безпідставного нарахування Комунальним підприємством Севастопольської міської ради „Севелектроавтотранс" ім. О.С.Круподьорова заборгованості в сумі 20 271,34 грн та виставлення Товариству з обмеженою відповідальністю „Созидатель" рахунку № 1081 від 05.08.2011 на вказану суму.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти безпідставного нарахування Комунальним підприємством Севастопольської міської ради „Севелектроавтотранс" ім. О.С.Круподьорова заборгованості в сумі 20 271,34 грн та виставлення Товариству з обмеженою відповідальністю „Созидатель" рахунку № 1081 від 05.08.2011 на вказану суму є встановленими судом та не потребують повторного доведення.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (у редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005, з наступними змінами і доповненнями) (далі - Правила), у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).

Судом установлено, що між сторонами укладено відповідний Договір № 14 від 01.01.2009, який був чинним до 31.12.2011.

Пунктом 1.13 Правил передбачено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих правил.

Відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Аналогічні положення містяться і в Цивільному кодексі України (ст. 525, ч. 1 ст. 651 ЦК України).

За умовами Договору (пункт 9.4) цей Договір може бути пролонгований чи змінений сторонами шляхом складання Додаткової угоди чи обміну листами.

Аналіз наведених норм свідчить про неможливість внесення змін до господарського договору, в даному випадку - Договору № 14 від 01.01.2009 про спільне використання технологічних мереж Власника мереж, в односторонньому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач не був згоден з умовами про зміну Договору, укладеного між сторонами, що підтверджується його листом на адресу позивача за вих. № 258 від 14.10.2011 /арк. с. 56/. Про незгоду відповідача з умовами про зміну договору свідчить також і те, що в Розрахунках оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії через електромережі КП СМР „Севелектроавтотранс", які були надіслані ТОВ „Созидатель" для підписання, відсутній підпис уповноваженого представника відповідача /арк. с. 25-26/.

У листі за вих. № 24/449/6 від 27.04.2011, яким позивач погодився на пропозицію відповідача про продовження Договору № 14 від 01.01.2009, так само немає жодних посилань на зміну умов Договору щодо ціни послуг, тим більше, що цей лист був складений ще до проведення ревізії, тобто тоді, коли позивач взагалі не знав і не міг знати про її результати.

Отже, позивач фактично погодився на пролонгацію Договору № 14 від 01.01.2009 на тих самих умовах, на яких його було укладено, в тому числі стосовно ціни послуг. Належних доказів досягнення сторонами згоди щодо зміни умов Договору в частині ціни послуг позивачем не надано. Водночас, за загальним правилом, встановленим частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України, Договір вважається зміненим з моменту досягнення сторонами такої домовленості, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів на підставі неузгоджених із ним змін до Договору, є безпідставною.

Доводи позивача стосовно укладення сторонами Договору № 201 від 29.05.2012 про загальне використання технологічних мереж основного споживача /арк. с. 42-43/, що, на його думку, свідчить про досягнення сторонами згоди щодо оплати послуг Власника мереж за ціною 0,1104 грн за 1 кВт/год. електроенергії з ПДВ - у 2010 році та за ціною 0,1725 грн за 1 кВт/год. електроенергії з ПДВ - у 2011 році, відхиляються судом з тих підстав, що цей Договір набрав чинності 29.05.2012 (дата підписання) та не містить жодних посилань на те, що його умови застосовуються до правовідносин сторін, які виникли до його укладення тощо (ч. 3 ст. 631 ЦК України). Натомість, зазначена в рахунку № 1081 від 05.08.2011 спірна сума 20 721,34 грн стосується періодів: з 01.01.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 30.06.2011.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати (судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за проведення судової експертизи тощо) покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.04.2013.

Суддя підпис В.О. Головко