Рішення

від 15.05.2013 по справі 913/1143/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 травня 2013 року Справа № 913/1143/13

Провадження №15/913/1143/13

Суддя Смола С.В., за участю секретаря судового засідання Дрожанової О.В. , розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрекс" , м.Луганськ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб", смт.Фрунзе Слов'яносербського району Луганської області

про стягнення 331920 грн. 55 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - представник за довіреністю Бусюкін І.А., довіреність №185 від 25.12.2012; представник за довіреністю Симонян А.В., довіреність №183 від 20.12.2012;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрекс" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" про стягнення суми попередньої оплати за договором №2449/08/10п від 08.10.2012 у сумі 200000 грн. 00 коп., пені у сумі 129000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2120 грн. 55 коп., інфляційних нарахувань у сумі 800 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.04.2013 порушено провадження у даній справі, судовий розгляд призначено на 15.05.2013.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Листом б/н від 15.05.2013 відповідач просив суд розглянути справу за відсутності представника, який знаходиться на лікарняному.

Не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Суд, з урахуванням думки представників позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрекс" (позивач, покупець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Хлібороб" (відповідач, постачальник) був укладений договір поставки №2449/08/10п від 08.10.2012, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити соняшник врожаю 2012 року (товар) за ціною і на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1 договору ціна і загальна вартість товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п.3.3 договору порядок оплати обумовлюється сторонами в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору. У разі якщо сторони дійдуть згоди про попередню оплату товару, покупець має право оплатити частину товару, а постачальник зобов'язаний поставити покупцеві сплачену частину товару на умовах цього договору та відповідної специфікації.

В п.6.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної поставки або недопоставки товару постачальник сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення і, крім того, відшкодовує всі заподіяні збитки.

Також між сторонами була підписана 08.10.2012 специфікація №1 до договору, в якій сторони обумовили найменування товару - насіння соняшника врожаю 2012 року, термін поставки - до 31.10.2012, кількість тон у фізичній вазі - 150 тон, ціну 1 тони в грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4230 грн. 00 коп., загальну вартість - 634500 грн. 00 коп. (п.1 специфікації №1).

Відповідно до п.2 специфікації №1 порядок оплати: протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Умови поставки DDU склад ТОВ "Сватівська олія": пр.Заводський, 13, м.Сватове Луганської області згідно з "ІНКОТЕРМС-2000 " (п.3 специфікації №1).

Згідно п.7 специфікації №1 у разі прострочення поставки (не поставки) оплаченого товару постачальник зобов'язується повернути покупцю оплату, на яку не було поставлено товар, протягом 5-и календарних днів з моменту закінчення терміну поставки (передачі) товару. У разі прострочення повернення оплати постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 30% від вартості не поставленого в строк товару. Повернення оплати є адміністративно-господарською санкцією і не є відмовою від договору.

11.10.2012 між сторонами була підписана специфікація №2, в якій сторони обумовили найменування товару - насіння соняшника врожаю 2012 року, термін поставки - до 15.10.2012, кількість тон у фізичній вазі - 50 тон, ціну 1 тони в грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4100 грн. 00 коп., загальну вартість - 205000 грн. 00 коп. (п.1 специфікації №2).

Відповідно до п.2 специфікації №2 порядок оплати: протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Умови поставки DDU склад ТОВ "Сватівська олія": пр.Заводський, 13, м.Сватове Луганської області згідно з "ІНКОТЕРМС-2000 " (п.3 специфікації №2).

22.10.2012 між сторонами була підписана специфікація №3, в якій сторони обумовили найменування товару - насіння соняшника врожаю 2012 року, термін поставки - до 10.11.2012, кількість тон у фізичній вазі - 100 тон, ціну 1 тони в грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4250 грн. 00 коп., загальну вартість - 425000 грн. 00 коп. (п.1 специфікації №3).

Відповідно до п.2 специфікації №3 порядок оплати: протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Умови поставки DDU склад ТОВ "Сватівська олія": пр.Заводський, 13, м.Сватове Луганської області згідно з "ІНКОТЕРМС-2000 " (п.3 специфікації №3).

30.10.2012 між сторонами була підписана специфікація №4, в якій сторони обумовили найменування товару - насіння соняшника врожаю 2012 року, термін поставки - до 30.11.2012, кількість тон у фізичній вазі - 100 тон, ціну 1 тони в грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4250 грн. 00 коп., загальну вартість - 425000 грн. 00 коп. (п.1 специфікації №4).

Відповідно до п.2 специфікації №4 порядок оплати: протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Умови поставки DDU склад ТОВ "Сватівська олія": пр.Заводський, 13, м.Сватове Луганської області згідно з "ІНКОТЕРМС-2000 " (п.3 специфікації №4).

01.11.2012 позивач отримав від відповідача рахунок №115 від 01.11.2012 (а.с.18).

На виконання умов договору та специфікації №4 від 30.10.2012 позивач 02.11.2012 оплатив виставлений відповідачем рахунок №115, що підтверджується платіжним дорученням №2093 від 02.11.2012 (а.с.19).

В порушення умов договору та специфікації №4 від 30.10.2012 відповідач у строк до 30.11.2012, як це було обумовлено в п.1 специфікації №4, товар не поставив.

Як вже зазначалось судом, в п.3 укладених між сторонами специфікацій до договору №2449/08/10п від 08.10.2012 було визначено місце поставки товару DDU склад ТОВ "Сватівська олія": пр.Заводський, 13, м.Сватове Луганської області згідно з "ІНКОТЕРМС-2000", тому позивач 03.12.2012 звернувся до ТОВ "Сватівська олія" з листом №1-273/1 (а.с.26), в якому просив повідомити про наявність на складі товару за договором №2449/08/10п від 08.10.2012.

Позивач зазначив, що між ним та ТОВ "Сватівська олія" існують договірні відносини на підставі договору на переробку олійної сировини на давальницьких умовах №14дв/12 від 21.08.2012.

Відповіддю на вказаний лист №1651 від 06.12.2012 ТОВ "Сватівська олія" повідомило позивача, що на його складі відсутнє будь-яке майно чи товар, що належить Приватному сільськогосподарському підприємству "Хлібороб".

20.12.2012 позивач звернувся до відповідача з листом №4938/12 (а.с.22), який отриманий останнім 25.12.2012 (а.с.23), в якому просив повернути грошові кошти в сумі 200000 грн. 00 коп.

Відповідач грошові кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, за договором №2449/08/10п від 08.10.2012 та специфікацій до нього відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 491940 грн. 70 коп., що підтверджується товарними накладними (а.с.13-17), який останній оплатив в сумі 691940 грн. 60 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.19-21).

Згідно акту звірення взаємних розрахунків №9 від 03.01.2013 (а.с.24), який підписаний між сторонами та скріплений печатками підприємств, станом на 31.12.2012 сальдо складає 199999 грн. 90 коп.

В п.7 укладених між сторонами специфікацій до договору №2449/08/10п від 08.10.2012, сторони передбачили, що у разі прострочення поставки (не поставки) оплаченого товару постачальник зобов'язується повернути покупцю оплату, на яку не було поставлено товар, протягом 5-и календарних днів з моменту закінчення терміну поставки (передачі) товару.

Таким чином, на відповідача був покладений обов'язок повернути суму передплати.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач скористався своїм правом відмовитися від поставки товару та вимагати у відповідача повернення суми передплати у розмірі 200000 грн. 00 коп. тільки 20.12.2012, шляхом складання листа №4938/12 від 20.12.2012 та подальшого його направлення відповідачу.

Під час судового розгляду справи представники позивача зазначили, що перше звернення про повернення суми передплати мало місце саме 20.12.2012.

Суд приймає вказані обставини до уваги та приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 200000 грн. 00 коп., оскільки сума передплати, що підтверджено сторонами в акті звірення взаємних розрахунків №9 від 03.01.2013, склала 199999 грн. 90 коп. Вказана сума і підлягає стягненню з відповідача.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.12.2012 по 08.04.2013 у розмірі 129000 грн. 00 коп., суд вважає обґрунтованою частково в сумі 18999 грн. 99 коп. за період з 01.12.2012 по 20.12.2012 (199999,90 *19 (кількість днів прострочення)*0,5%=18999 грн. 99 коп.), враховуючи наступне.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором №2449/08/10п від 08.10.2012 та п.1 специфікації №4 строк товар не поставив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.6.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної поставки або недопоставки товару постачальник сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення і, крім того, відшкодовує всі заподіяні збитки.

Суд зазначає, що в п.6.2 договору сторони передбачили відповідальність саме за не поставку або несвоєчасну поставку товару, тому з моменту складання позивачем листа до відповідача №4938/12 від 20.12.2012, в якому позивач фактично відмовився від необхідності поставки йому товару і вимагав повернути суму передплати, він втратив право на нарахування відповідачу пені.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за грудень 2012 року та січень 2013 року у сумі 800 грн. 00 коп. та 3% річних за період з 01.12.2012 по 08.04.2013 у сумі 2120 грн. 55 коп., суд відмовляє у їх задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Умовами договору №2449/08/10п від 08.10.2012, укладеного між сторонами, та специфікаціями до нього розмір процентів за користування постачальником чужими грошовими коштами не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2011 у справі №43/308-10.

Відповідач позов не оспорив, доказів повернення суми передплати не подав.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрекс" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб " , вул.Інтернаціональна, б.157, смт.Фрунзе Слов'яносербського району Луганської області, код 32672281, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрекс", вул.Капітана Ратникова, б.1, м.Донецьк, код 25602906 суму передплати у розмірі 199999 грн. 90 коп., пеню у розмірі 18999 грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 4380 грн. 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.2013.

Суддя С.В. Смола

вих.№

2

20.05.2013

Надр. 3 прим.

1-до справи

2- позивачу: вул.Капітана Ратникова, б.1, м.Донецьк , 83003 (простою)

3- відповідачу: вул.Інтернаціональна, б.157, смт.Фрунзе Слов'яносербського району Луганської області, 93720 (рекомендованою)