Рішення

від 14.12.2006 по справі 35/540-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/540-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2006 р.                                                            Справа № 35/540-06

вх. № 13502/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.

за участю представників сторін:

позивача - Козуб О.І., дов. № 33/2006 від 27.09.06 р.  відповідача - Ісай О.О., дов. № 01 від 03.11.06 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "МОБ № 23", м. Харків  

до  Підприємство "Ніка" Товариства  інвалідів "Шанс", м. Харків  

про стягнення 16503,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнутиз відповідача на свою користь 13392,00 грн. основного боргу за Договором оренди № 22 від 01.11.02 р.; 2062,77 грн. інфляційних втрат; 619,38 грн. 3 % річних; 429,55 грн. пені, віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також виселити відповідача із орендованих приміщень загальною площею 97,5 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул.Польова,49.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує повністю, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем та чинністю договору оренди. Окрім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування додаткових документів. Розглянувши дане клопотання, суд визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки документи, які відповідач вимагає витребувати від позивача, а саме: технічний паспорт приміщень, що займає відповідач, акти виконаних робіт за надані послуги оренди погодженими з відповідачем, сам договір оренди № 22 від 01.11.02 р. - не впливають на прийняття рішення по суті, а мають відношення до укладання договору оренди та погодження його суттєвих умов.

В судовому засіданні 11.12.06 р. оголошено перерву до 14.12.06 р. о 09:15 годин для оголошення повного тексту рішення.

Сторони до початку судового засідання звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 01.11.02 р. між сторонами укладений Договір оренди № 22, відповідно до умов якого позивач передає відповідачу у тимчасове користування (оренду) приміщення загальною площею 97,5 кв.м, розташовані в м.Харкові по вул.Польовій,49. Відповідно до розділу 2 спірного Договору передача приміщень здійснюється у дводенний строк після підписання договору за актом прийому-передачі. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав прийняті на себе зобов'язання і 01.11.2002р. передав відповідачу приміщення за Актом прийому-передачі, підписаному представниками сторін. З цього моменту приміщення вважаються переданими відповідачу.

Сторони, керуючись пунктами 5.1, 5.3 договору, на підставі протоколу узгодження договірної ціни визначили загальний розмір щомісячної орендної плати в сумі 372,00 грн., починаючи з 01.11.02 р.. Згідно п.5.2 спірного договору сторони погодили, що відповідач вносить орендну плату грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, або внесення в касу позивача щомісячно в строк до 10 числа поточного місяця.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач з дати укладення договору і по теперішній час розрахунки за користування майном з ним не здійснював, у зв'язку з чим з урахуванням строку позовної давності у три роки заборгованість відповідача перед позивачем по орендній сплаті, тобто за період з листопада 2003 року по жовтень 2006 року, складає 13392,00 грн..

Відповідач в якості доказу про відсутність зазначеної заборгованості по орендній платі перед позивачем надав Акт звірки взаємних розрахунків № 131 від 31.03.06 р., а також банківські документи щодо перерахування ним грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Суд вважає, що зазначений акт звірки не є належним доказом по цій справі у зв'язку з тим, що в ньому відсутні посилання на реквізити договорів оренди, за якими сторони здійснювали звіряння взаємних розрахунків, акт не містить період, за який здійснюється звіряння взаємних розрахунків, а також дані про нарахування орендної плати та дати і суми проведених відповідачем оплат орендної плати.

Банківські документи щодо перерахування відповідачем грошових коштів на банківський рахунок позивача впродовж 2006 року також не можуть бути доказом оплати ним орендної плати за договором оренди № 22 від 01.11.02 р., який є предметом розгляду по цій справі, так як вони не містять реквізитів, які б свідчили, що перерахування коштів здійснювалось саме за цим договором. Будь-яких інших доказів оплати орендної плати за період з листопада 2003 року по жовтень 2006 року за спірним договором відповідач до суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за оренду приміщень за договором оренди № 22 від 01.11.2002р. за період з листопада 2003 року по жовтень 2006 року в сумі 13392,00 грн., в зв*язку з чим вона приймається судом та підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно повинно бути виконано в цей строк. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання боржник сплачує кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Враховуючи те, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання по оплаті орендної плати за користування приміщеннями, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2062,77 грн. та 3 % річних в сумі 619,38 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 7.1 договору оренди № 22 від 01.11.02 р. за несвоєчасне перерахування орендної плати відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Враховуючи те, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання по оплаті орендної плати за користування приміщеннями, суд, керуючись п.1 ч.1 ст.258 ЦК України, яким позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 429,55 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно п.10.2 договору строк дії оренди встановлено у два роки, тобто до 01.11.04 р.. Пунктом 10.3 договору сторони дійшли згоди, що у разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається подовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Із пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з відсутністю заяв будь-якої із сторін, строк дії договору було подовжено на наступні два роки. Таким чином, строк дії договору оренди встановлено до 01.11.06 р..

Позивач своїм листом № 42 від 29.09.06 р. направив на адресу відповідача попередження про закінчення 01.11.06 р. строку договору оренди № 22 від 01.11.02 р., в якому також зазначив про відсутність своєї згоди на подальшу оренду приміщень відповідачем. Зазначений лист відповідач отримав 04.10.06 р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштової кореспонденції.

У відповідності із ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Частиною 2 ст.291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Враховуючи наявність заперечень позивача щодо подальшої оренди приміщень відповідачем, суд вважає, що Договір оренди № 22 від 01.11.02 р. не є поновленим на наступні два роки, у зв'язку з чим договір оренди є таким, що припинив свою дію з 01.11.06 р..

Частиною 1 ст.777 ЦК України передбачено переважне право наймача перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк у разі належного виконання ним своїх обов'язків за договором найму. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму. Відповідач не надав до суду будь-яких доказів щодо повідомлення позивача про свій намір про укладення договору найму на новий строк, у зв'язку з чим суд доходить до висновку про відсутність правових підстав щодо користування відповідачем спірними приміщеннями.

Відповідач своїм листом № 130/6 від 30.10.06 р. надав відповідь на попередження позивача № 42 від 29.09.06 р., якою не заперечує про необхідність звільнення орендованих ним приміщень і погоджується з можливим застосуванням до нього санкцій з боку позивача за порушення своїх зобов'язань. Відповідач зазначає, що на цей час не має можливості вивільнити приміщення і за можливістю зобов'язується це здійснити у найкоротший час.

Таким чином відповідач фактично визнає позовні вимоги щодо його виселення з приміщень загальною площею 97,5 кв.м., розташованих в м.Харкові по вул.Польовій,49, а також щодо застосування до нього фінансових санкцій за порушення зобов'язань.

Стаття 785 ЦК України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи те, що користування відповідачем спірними приміщеннями з 01.11.06 р. не ґрунтується на договорі і є неправомірним, відповідач згідно п.8.1 договору зобов'язаний був передати приміщення позивачу за актом прийому-передачі у дводенний строк, тобто до 03.11.06 р..

За таких обставин суд доходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача щодо виселення відповідача із орендованих приміщень загальною площею 97,5 кв.м., розташованих за адресою : м.Харків, вул.Польова,49, в зв*язку з чим вони приймаються судом та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-258, 625, 759, 762, 763, 777, 785 Цивільного кодексу України, ст.291 Господарського кодексу України, ст.ст.43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Пзов задовольнити.

Стягнути з Підприємства „НІКА” Товариства інвалідів „ШАНС” (61050 м.Харків, вул. Червоношкільна наб., 12, к.52. П/р № 26003277074001 в ХФ КБ „Приватбанк” м.Харкова, МФО 351533. Код ЄДРПОУ 30235984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МОБ № 23” (61001 м.Харків, вул. Польова, 49. П/р № 26005301730616 в Комінтернівському від. ПІБ м.Харкова, МФО 351362. Код ЄДРПОУ 25612081) 13 392,00 грн. основного боргу, 2 062,77 грн. інфляційних втрат, 619,38 грн. 3 % річних, 429,55 грн. пені, 250,04 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виселити Підприємство „НІКА” Товариства інвалідів „ШАНС” (61050 м.Харків, вул. Червоношкільна наб., 12, к.52. П/р № 26003277074001 в ХФ КБ „Приватбанк” м.Харкова, МФО 351533. Код ЄДРПОУ 30235984) із орендованих приміщень загальною площею 97,5 кв.м., розташованих за адресою : м.Харків, вул.Польова, 49.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання відповідача - відмовити.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.