Постанова

від 18.05.2013 по справі 804/4653/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2013 р. Справа № 804/4653/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Сервіс Груп" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Сервіс Груп" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0041581520 від 20.11.2012р., №0000261520 від 09.01.2013р., №0004601520 від 20.02.2013р. та №0004551520 від 20.02.2013р.

В обґрунтування адміністративного позову зазначалося, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені відповідачем на підставі актів, складених за результатами камеральних перевірок позивача, при цьому такі перевірки передбачають вивчення даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, в той час як відповідач, здійснюючи ці перевірки, вдався до дослідження бази даних Єдиного реєстру податкових накладних з питань реєстрації в ньому податкових накладних контрагентами позивача - ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС» та ТОВ «РИВС», на підставі яких було сформовано податковий кредит позивачем. При цьому ні позивачем, ні його контрагентами означені накладні на перевірку не подавались, оскільки вони можуть бути об'єктом дослідження документальної перевірки, а не камеральної. Крім того, відповідачем не враховано той факт, що позивачем, через не реєстрацію його контрагентами ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС» та ТОВ «РИВС» вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, було подано відповідні заяви до відповідача згідно встановленої законом форми у вигляді Додатків №8 до Декларацій з податку на додану вартість за червень, жовтень та листопад 2012 року, в яких зазначалося про це порушення контрагентів, що є підставою для включення сум податку на додану вартість згідно цих накладних до складу податкового кредиту. Твердження відповідача про те, що означені заяви (Додаток №8) не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачем при подачі такої заяви не було подано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку, є неправомірним, оскільки, по-перше, податкова звітність з ПДВ за цей період, подана позивачем в електронному вигляді, була прийнята відповідачем без зауважень, а, отже, не може вважатися не поданою, а по-друге, законодавчо не визначено порядку подання вищевказаних копій товарних чеків або інших розрахункових документів до Додатку №8 у випадку подання податкової звітності, невід'ємною частиною якої є цей Додаток, в електронному вигляді, що, згідно закону, знімає з платника податків обов'язок подавати таку звітність на паперових носіях.

Представник позивача у судові засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення та додаткові пояснення до них, в яких просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних його контрагентами ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС» та ТОВ «РИВС», оскільки означені накладні цими суб'єктами господарювання не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавляє позивача права включати суми податку на додану вартість згідно даних накладних до податкового кредиту. У разі подання заяви про порушення цими контрагентами порядку реєстрації податкових накладних в реєстрі податкових накладних (Додаток №8), позивач повинен був подати разом з такою заявою у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку із придбанням таких товарів (послуг), або копії первинних документів, що підтверджують факт їх отримання, навіть, якщо така заява (Додаток №8) подається в електронному вигляді, однак, позивач таким правом не скористався, отже, в нього не виникло право на формування податкового кредиту у цьому випадку.

У судове засідання представник відповідача також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Сервіс Груп" (далі - ТОВ "Контракт Сервіс Груп") (код ЄДРПОУ 37292546) з 15.09.2010р. перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС) як платник податків.

16 серпня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Контракт Сервіс Груп" за червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16.08.2012р. №3147-15/37292546 (а.с.8).

Означеним актом камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки останнім було сформовано податковий кредит у червні 2012 року на підставі податкової накладної №21 від 13.06.2012р., виписаної ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС», на суму податку на додану вартість 35093,10грн., яка згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС» не зареєстрована, у зв'язку із чим зроблено висновок про завищення ТОВ "Контракт Сервіс Груп" податкового кредиту, що призвело до заниження суми, що підлягала по сплаті ПДВ.

На підставі акту камеральної перевірки від 16.08.2012р. №3147-15/37292546 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20 листопада 2012 року №0041581520, яким ТОВ "Контракт Сервіс Груп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за основним платежем на суму 35093,10грн. та за штрафними санкціями на суму 8773,27грн. (а.с.9).

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України (а.с.10-14,18-20).

Проте рішеннями ДПС у м. Києві від 22.01.2013р. №669/10/12-414 та ДПС України від 04.03.2013р. №3317/6/10-2115 скарги ТОВ "Контракт Сервіс Груп" були залишенні без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20 листопада 2012 року №0041581520 - без змін (а.с.15-17,21-22).

Крім того 14 грудня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Контракт Сервіс Груп" за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 14.12.2012р. №5256-15/37292546 (а.с.23).

Означеним актом камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки останнім було сформовано податковий кредит у жовтні 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «РИВС», на загальну суму податку на додану вартість 59702,20грн., а саме: податкових накладних № 6 від 02.10.2012р. на суму ПДВ 12133,4грн., № 34 від 15.10.2012р. на суму ПДВ 12237,8грн. та № 52 від 30.10.2012р. на суму ПДВ 35331,00грн., які згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «РИВС» не зареєстровані, у зв'язку із чим зроблено висновок про завищення ТОВ "Контракт Сервіс Груп" податкового кредиту, що призвело до заниження суми, що підлягала по сплаті ПДВ.

Також в наведеному акті камеральної перевірки зафіксовано, що позивачем було подано до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року заяву про порушення цим контрагентом порядку реєстрації податкових накладних в реєстрі податкових накладних (Додаток №8), однак, підприємством несвоєчасно надано до цієї заяви копії документів, що підтверджують право на податковий кредит, а саме їх подано 10.12.2012р. за вх. №18041/10 (а.с.23).

На підставі акту камеральної перевірки від 14.12.2012р. №5256-15/37292546 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09 січня 2013 року №0000261520, яким ТОВ "Контракт Сервіс Груп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за основним платежем на суму 59702,20грн. та за штрафними санкціями на суму 29851,10грн. (а.с.24).

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м. Києві (а.с.25-29).

Проте рішенням ДПС у м. Києві від 14.03.2013р. №2451/10/12-4-09 скарга ТОВ "Контракт Сервіс Груп" на податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.01.2013р. №0000261520 була залишена без розгляду через пропуск строків для її подання (а.с.30-31).

Також судом встановлено, що 09 січня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Контракт Сервіс Груп" за листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 09.01.2013р. №129-15/37292546 (а.с.32).

Означеним актом камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки останнім було сформовано податковий кредит у листопаді 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «РИВС», а саме: податкової накладної № 33 від 12.11.2012р. на суму ПДВ 17313,00грн. та № 7 від 02.11.2012р. на суму ПДВ 14115,00грн., які згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «РИВС» не зареєстровані, у зв'язку із чим зроблено висновок про завищення ТОВ "Контракт Сервіс Груп" податкового кредиту, що призвело до заниження суми, що підлягала по сплаті ПДВ.

При цьому у вказаному акті камеральної перевірки зазначено, що позивачем було додано до декларації з ПДВ за листопад 2012 року заяву про порушення цим контрагентом порядку реєстрації податкових накладних в реєстрі податкових накладних (Додаток №8), однак, не надано до цієї заяви копії документів, що підтверджують право позивача на податковий кредит, тому за останнім таке право не визнається.

На підставі акту камеральної перевірки від 09.01.2013р. №129-15/37292546 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20 лютого 2013 року №0004601520, яким ТОВ "Контракт Сервіс Груп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за основним платежем на суму 27726,00грн. та за штрафними санкціями на суму 20794,50грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 20 лютого 2013 року №0004551520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3702,00грн. (а.с.33,34).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання вищевказаних податкових повідомлень-рішень протиправним та їх скасування, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як вбачається з актів камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Контракт Сервіс Груп" за червень, жовтень та листопад 2012 року, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС при їх проведенні було досліджено податкові декларації з податку на додану вартість позивача за вищевказані звітні періоди, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за ці звітні періоди.

При цьому судом встановлено, що означена податкова звітність подавалась ТОВ "Контракт Сервіс Груп" в електронному вигляді відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України. Крім того, разом із деклараціями з ПДВ за червень, жовтень та листопад 2012 року позивачем, зокрема, було подано заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), встановленої форми (Додаток №8 до декларації з ПДВ), які є невід'ємною частиною цієї податкової звітності. Згідно вказаних заяв позивачем було заявлено про порушення його контрагентами продавцями - ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС» та ТОВ «РИВС» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ними в результаті здійснених господарських операцій податкових накладних.

Означені обставини відповідачем не заперечуються, а в актах камеральних перевірок ТОВ "Контракт Сервіс Груп" від 14.12.2012р. №5256-15/37292546 та від 09.01.2013р. №129-15/37292546 наведені обставини навіть були зафіксовані.

Відповідно до квитанцій про отримання органом державної податкової служби податкової звітності, направленої в електронному вигляді, податкові декларації з ПДВ за червень, жовтень та листопад 2012 року ТОВ "Контракт Сервіс Груп" разом із додатками №8 до цих декларацій були отримані ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС 18.07.2012р. о 20 год. 30 хв., 17.11.2012р. о 12 год. 18 хв. та 18.12.2012р. о 09 год.37 хв. відповідно. Ці документи було прийнято на районному рівні (а.с.58-63).

Згідно п.49.15 ст.49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

При цьому п.49.11 ст.49 цього Кодексу встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Разом з тим, згідно абз.2 п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Наведені норми кореспондуються з приписами Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011р. №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228 (далі - Порядок №1492).

З огляду на наведені законодавчі норми, податкові декларації позивача з ПДВ за червень, жовтень та листопад 2012 року разом із Додатками №8 до них, є прийнятим податковим органом.

При цьому, як вбачається з акту перевірки від 16.08.2012р. №3147-15/37292546, відповідач, здійснюючи камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Контракт Сервіс Груп" за червень 2012 року, та роблячи висновок про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС», через не реєстрацію їх останнім в Єдиному реєстрі податкових накладних, взагалі не взяв до уваги Додаток №8 до декларації з ПДВ за цей період, оскільки про наявність цього документа в акту перевірки навіть не зазначено.

В актах камеральних перевірок від 14.12.2012р. №5256-15/37292546 та від 09.01.2013р. №129-15/37292546 відповідач хоч і зазначав про подання позивачем до декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2012 року заяв про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), встановленої форми (Додаток №8 до декларації з ПДВ), однак, посилаючись у першому випадку на несвоєчасне подання позивачем до цієї заяви документів, підтверджуючих його право на податковий кредит, а в другому випадку - на їх неподання, дійшов висновку про відсутність у останнього права на формування ним податкового кредиту у цих випадках.

Разом з тим, п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно п.20 Розділу ІІІ Порядку №1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Таким чином, позивач скористався наданим йому правом на подачу заяв про порушення продавцями - ТОВ «ДНІПРО СЕРВІС ПЛЮС» та ТОВ «РИВС» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому означені заяви були прийняті податковим органом без зауважень, про що свідчать відповідні квитанції (а.с.58-63).

При цьому судом було встановлено, що позивачем дійсно не подавалися до податкового органу разом із заявами про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Однак, п.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, встановлено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

З посиланням на означену норму Інструкції позивач зазначав, що, оскільки вся податкова звітність подається ним в електронному вигляді, в тому числі і Додаток №8 до декларацій з ПДВ за червень, жовтень та листопад 2012 року, він означені документи на паперових носіях не подавав, а, отже, і не подавав паперові копії товарних чеків або інших розрахункових документів, копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на додаток до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Дійсно, нормами чинного законодавства не передбачено порядок подання таких документів разом із Додатком №8, якщо він та вся звітність, невід'ємною частиною якої він є, подається в електронному вигляді, що позбавляє платника податків обов'язку надавати ці документи на паперових носіях.

При цьому п.56.21 ст.56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Більш того, ненадання до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання товарів/послуг, не є безумовною підставою для невизнання податковим органом права платника податків на включення сум ПДВ згідно таких накладних до податкового кредиту та про завищення цим платником податків сум податкового кредиту і заниження сум ПДВ, тим паче, що абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Разом з тим, відповідачем було зроблено висновки про завищення ТОВ "Контракт Сервіс Груп" податкового кредиту та заниження суми, що підлягала по сплаті ПДВ, на підставі результатів саме камеральної перевірки, суть якої, як зазначалося вище, полягає в здійсненні перевірки виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, що саме по собі не дає можливості повно та всебічно дослідити питання про правомірність формування податкового кредиту згідно податкових накладних, не зареєстрованих контрагентом-постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, через що платником податків - покупцем подано відповідну заяву, однак, без надання до неї певних документів або несвоєчасне їх надання, що, в свою чергу, не свідчить про їх безумовну відсутність, а тому підлягає більш детальній перевірці і не може бути встановлено лише на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) цього платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України, є необґрунтованими та прийнятими без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1856 грн. 42 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 1856 грн. 42 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Сервіс Груп" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби №0041581520 від 20.11.2012р., №0000261520 від 09.01.2013р., №0004601520 від 20.02.2013р. та №0004551520 від 20.02.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Сервіс Груп" (код ЄДРПОУ 37292546) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1856 грн. 42 коп. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість гривень сорок дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова