cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/6401/13 14.05.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Полістрой» Простягнення 16234,21 грн.
Суддя Власов Ю.Л.
Представники: Від позивачаЛитвин В.М. Від відповідачане з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення основного боргу у сумі 16234,21 грн., а саме заборгованості за договором постачання товарів №363-к від 02.07.2012р. в сумі 14443,56 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1492,31 грн. та 3% річних у сумі 298,34 грн.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір постачання товарів, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у власність товар, проте Відповідач поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, тому Відповідач повинен сплатити Позивачу суму боргу, нараховані пеню та відсотки річні.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 16.04.13р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався на 14.05.13р.
Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
02.07.12р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір постачання товарів №303-к, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати (поставити) Відповідачу в обумовлені цим договором строки товар - алкогольні та безалкогольні напої в асортименті згідно замовлень Відповідача, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором та додатками до нього, а Відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну.
Відповідно до п.1.2. договору товар передається у власність Відповідача. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару.
Згідно з п.3.1. договору постачання товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень, направлених Відповідачем на адресу Позивача шляхом факсимільного зв'язку або іншого прийнятного для сторін засобу (телефон, електронна пошта, тощо), виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі Позивача. Замовлення погоджується уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п.3.3. договору строк виконання замовлення (період від дати замовлення до дати здійснення поставки) не повинен перевищувати 7 робочих днів. Днем виконання поставки товару вважається дата, зазначена в накладній на постачання товару. Якщо дата, зазначена в накладній, відрізняється від фактичної дати постачання, представник Відповідача, що підписує накладну при прийманні товару, зобов'язаний при підписанні документу вказати фактичну дату здійснення постачання. В протилежному випадку Відповідач втрачає право посилатися на несвоєчасність або затримку здійснення постачання з боку Позивача.
Згідно з п.5.1. договору якщо сторони не домовились про інше, Відповідач зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною, в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для Відповідача термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.
Відповідно до п.6.2. договору у випадку несвоєчасної сплати вартості товару Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє Відповідача від обов'язку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня. Сплата пені не обмежує права Позивача на відшкодування за рахунок Відповідача непокритих пенею збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за цим договором.
На виконання умов договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 14443,56 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВНк-102064 від 05.07.12р., копія якої долучені до матеріалів справи. Проте за вказаний отриманий товар Відповідач не розрахувався, що підтверджується матеріалами справи. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.
15.10.12р. та 26.02.13р. Позивач направляв на адресу Відповідача претензії про порушення грошового зобов'язання, в яких просив терміново здійснити виплату боргу у розмірі 14443,56 грн. на рахунок Позивача. Відповідача не надав відповіді на претензії, заборгованість не сплатив.
Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 14443,56 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, 02.07.12р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір постачання товарів №303-к, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати (поставити) Відповідачу у обумовлені цим договором строки товар - алкогольні та безалкогольні напої в асортименті згідно замовлень Відповідача, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором та додатками до нього, а Відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну. Відповідно до п.1.2. договору товар передається у власність Відповідача. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару. Відповідно до п.3.3. договору днем виконання поставки товару вважається дата, зазначена в накладній на постачання товару. Згідно з п.5.1. договору якщо сторони не домовились про інше, Відповідач зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною, в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для Відповідача термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.
Як встановлено судом, на виконання умов договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 14443,56 грн., проте за вказаний отриманий товар Відповідач не розрахувався. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.
Як встановлено судом, 15.10.12р. та 26.02.13р. Позивач направляв на адресу Відповідача претензії про порушення грошового зобов'язання, в яких просив терміново здійснити виплату боргу у розмірі 14443,56 грн. на рахунок Позивача. Відповідача не надав відповіді на вказані претензії, заборгованість не сплатив. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 14443,56 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 14443,56 грн., обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.2 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом відповідно до п.6.2. договору у випадку несвоєчасної сплати вартості товару Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє Відповідача від обов'язку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня. Сплата пені не обмежує права Позивача на відшкодування за рахунок Відповідача непокритих пенею збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за цим договором.
За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 1095,11 грн. за розрахунком суду, виходячи зі строків початку її перебігу, заявлених Позивачем, та строків нарахування, визначених відповідно до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 298,34 грн.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полістрой» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 49-А; код 32594663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» (04053, м. Київ, вул. Артема, 47, код 33240672) борг в сумі 14443 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок три) грн. 56 коп., пеню в сумі 1095 (одна тисяча дев'яносто п'ять) грн. 11 коп., 3% річних в сумі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 34 коп. та судовий збір в сумі 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн. 40 коп.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 20.05.2013 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2013 |
Оприлюднено | 20.05.2013 |
Номер документу | 31264006 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Власов Ю.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні