Постанова

від 29.04.2013 по справі 812/2913/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2013 року Справа № 812/2913/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представник позивача -ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області

Державної податкової служби: не з'явився,

представник відповідача - ПП «Техліткомплект»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Техліткомплект» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходять у банках, обслуговуючих платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Техліткомплект» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходять у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Техліткомплект» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 05.02.2007, з 07.02.2007 перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби як платник податків. Станом на листопад 2012 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток за липень 2012 року в загальній сумі 25793,59 грн. Податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: прийняті податкові повідомлення - рішення та винесена податкова вимога, які не виконані. Також позивач посилається на те, що всі активи відповідача 09.08.2012 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з терміном дії до 09.08.2017, основних фондів відповідач на своєму балансі не має.

Посилаючись на положення ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просив накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на розрахункових рахунках в установах банків, обслуговуючих ТОВ «Техліткомплект» в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 25793,59 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, 29.04.2013 через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся, ані заперечень, ані заяви про проведення розгляду справи за його відсутності до суду не надходило, причини неявки суду невідомі.

22.04.2013 та 29.04.2013 на адресу суду повернулися конверти з відміткою про закінчення терміну зберігання (а. с. 36, 39).

Відповідно до п. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач Приватне підприємство «Техліткомплект» зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 05.02.2007 за №13831020000001955 (а. с. 6, 7), як платник податків і зборів перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з 07.02.2007 за №32 (а. с. 13).

Відповідно до свідоцтва № 100299342, відповідач зареєстрований платником податків на додану вартість 21.03.2007 (а. с. 9).

Згідно інформаційної довідки у ПП «Техліткомплект» в установах банку відкриті рахунки у національній валюті (а. с. 5).

Доказів щодо відсутності коштів на рахунках відповідача в інших банках, суду податковим органом не надано.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.10.2012 державну реєстрацію відповідача не скасовано (а. с. 8-12)

Станом на листопад 2012 року за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 25793,59 грн., з яких:

1) з податку на додану вартість - 11774,84 грн., з яких за основним платежем -10600,49 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а. с. 4), зворотнім боком облікової картки (а. с. 21-23) та податковим повідомленням - рішенням №0001162201 від 06.06.2012 (а. с. 15);

- пеня - 1174,35 грн.;

2) з податку на прибуток - 14018,75 грн., з них за основним платежем - 12780,26 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а. с. 4), зворотнім боком облікової картки (а. с. 21-23) та податковим повідомленням - рішенням №0001172201 від 06.06.2012 (а. с. 15);

- пеня - 1238,49 грн.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на юридичну адресу відповідача було відправлено податкову вимогу від 26.12.2012 № 146 (а. с. 18).

Зазначена вимога не була виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Із матеріалів справи вбачається, що у ПП «Техліткомплект» відсутнє будь-яке власне майно, що підтверджується листом ВРЕР м. Сєвєродонецька при УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 20.10.2012 №11/8-64-951 (а. с. 19), листом КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» луганської області від 29.10.2012 №01/1312 (а. с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2012 за №12846857 всі активи відповідача були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, з терміном дії до 09.08.2017 (а. с. 14).

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також приписи підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу в сумі 25793,59 грн., вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих платника податків Приватного підприємства «Техліткомплект», визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Техліткомплект» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходять у банках, обслуговуючих платника податків - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Техліткомплект» (юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 35, код ЄДРПОУ 34767647, р/р 26007962499274 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) за податковим боргом в загальній сумі 25793,59 грн. (двадцять п'ят тисяч сімсот дев'яносто три гривні п'ятдесят дев'ять копійок), які знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника, до повного погашення зазначеного податкового боргу.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанови складено в повному обсязі 29 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва