Рішення

від 18.05.2013 по справі 756/4698/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18.05.2013 Справа № 756/4698/13-ц

Справа пр. №2/756/2376/13

ун. №756/4698/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування, -

в с т а н о в и в:

У березні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (далі - ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього) про відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач відшкодовує йому завдану його здоров'ю шкоду з 1974 року, оскільки ОСОБА_1 отримав виробничу травму та став інвалідом І групи.

Факт того, що саме на відповідача покладено обов'язок з відшкодування позивачеві шкоди, завданої його здоров'ю, встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

ОСОБА_1 зазначив, що він потребує санаторно-курортного лікування зі супроводженням в обидва кінці. Санаторно-курортне лікування рекомендовано ОСОБА_1 у літній період в Криму в санаторії спинального профілю, зокрема в ДП "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка", вартість якого складає 52991,00 грн.

З цих підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь чи на користь відповідної організації, яка надає послуги з санаторно-курортного лікування, витрати на санаторно-курортне лікування ОСОБА_1 у 2013 році у сумі 52991,00 грн.; стягнути з ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього транспортні витрати у сумі 5523,73 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, мотивувавши це тим, що чинним законодавством не передбачено можливості відшкодування особі, яка стала інвалідом внаслідок трудового каліцтва, вартості путівки на санаторно-курортне лікування для супроводжуючої особи, позивачем не обґрунтовано необхідності користування авіатранспортом для доїзду до місця санаторно-курортного лікування за відсутності протипоказань для використання залізничного транспорту. Також представник відповідача, що підстави для стягнення витрат на санаторно-курортне лікування та транспортних витрат відсутні, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів щодо розміру цих витрат на майбутній період. З цих підстав просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.02.1974 року ОСОБА_1 в результаті нещасного випадку отримав виробничу травму та йому було встановлено першу групу інвалідності безстроково. Нещасний випадок стався з вини БУ-2 тресту "Київміськбуд-1", який був підрозділом тресту "Київміськбуд-1", правонаступником якого є ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обов'язок з відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивача покладено на відповідача, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили, зокрема, рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 18.02.1980 року у справі №2-305/1980 року (а.с.31), ухвалою Ленінградського районного суду м. Києва від 10.10.1996 року у справі №23020/1996 року (а.с.32-33), рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 04.06.1997 року у цивільній справі №2-1209/1997 року (а.с.34-35), рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2005 року №2-809/2005 року (а.с.48-50).

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

За приписами ч.3 ст.1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених ч.1 ст.1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 02.10.2007 року №024761 ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності, причина інвалідності - трудове каліцтво, інвалідність встановлена безстроково та зазначено, що він потребує санаторно-курортного лікування зі супроводженням в обидва кінці (а.с.15).

Довідкою до акта огляду МСЕК від 02.10.2007 року №024761 передбачено, що ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного лікування зі супроводженням в обидва кінці (а.с.15).

У довідках від 08.05.2012 року №170 та від 08.05.2012 року №171, виданих Центральною поліклінікою Деснянського району м. Києва, вказано, що ОСОБА_1 щорічно потребує забезпечення санаторно-курортною путівкою на себе та супроводжуючу особу (а.с.16, 17).

У довідці від 05.09.2012 року №591, виданій Центральною поліклінікою Деснянського району, зазначено, що ОСОБА_1 рекомендоване санаторно-курортне лікування у літній період в Криму в санаторії спинального профілю, зокрема в ДП "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" (а.с.18). Згідно з локальними протоколами (стандартами), розробленими ДП "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка", тривалість лікування хворого з наслідками хребетно-спинномозгової травми складає 45 днів (а.с.21).

Ч.4 ст.23 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" передбачено, що індивідуальна програма реабілітації має для інваліда, дитини-інваліда рекомендаційний характер. Інвалід (законний представник дитини-інваліда) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених його індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Інвалід (законний представник дитини-інваліда) самостійно вирішує питання про вибір та забезпечення конкретними засобами чи послугами реабілітації, включаючи засоби пересування, вироби медичного призначення, друковані видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилювальну апаратуру, санаторно-курортне лікування тощо в межах його індивідуальної програми реабілітації.

З цих підстав, суд вважає, що відсутність індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації позивача та внесення записів про необхідні соціально-побутові послуги у довідку МСЕК не може служити підставою для відмови у відшкодуванні додаткових витрат на санаторно-курортне лікування, протезування, стороннього догляду тощо. За змістом ст.1195 ЦК України особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю санаторно-курортного лікування, протезування, стороннього догляду тощо. Те, що додаткові витрати на санаторно-курортне лікування позивача викликані необхідністю за станом здоров'я останнього саме через отримане каліцтво підтверджено всіма вищезгаданими документами.

У зв'язку з необхідністю попередньої оплати послуг з санаторно-курортного лікування ОСОБА_1 у 2013 році суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього вартість путівки на санаторно-курортне лікування у сумі 28556,00 грн.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при стягненні додаткових витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.

Таким чином, кошти на оплату санаторно-курортного лікування позивача підлягають перерахуванню відповідачем організації, яка має надати ці послуги ОСОБА_1, тобто ДП "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка".

Діючі норми законодавства, які регулюють підстави, порядок, розмір відшкодування заподіяної особі шкоди внаслідок трудового каліцтва та додаткових витрат (Закони України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", ЦК України) та діючі на час встановлення позивачу інвалідності законодавчі акти, в тому числі Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, не передбачають відшкодування інваліду вартості путівки на санаторно-курортне лікування супроводжуючої особи.

Такі витрати відшкодовуються відповідно до законодавства про службові відрядження, що узгоджується з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та роз'ясненнями, викладеними у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".

Розрахунку вартості проживання та харчування супроводжуючої особи відповідно до вимог законодавства про службові відрядження позивачем не надано.

Відтак, у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення вартості путівки на санаторно-курортне лікування супроводжуючої особи слід відмовити.

У судовому засіданні позивач зазначив, що найбільш зручним для нього видом транспорту для доїзду до місця санаторно-курортного лікування є повітряний транспорт.

На підтвердження розміру транспортних витрат позивач надав рахунок-фактуру від 20.03.2013 року №С-00000133, електронні авіаквитки та чеки з оплати послуг з перевезення на таксі (а.с.27, 28).

Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, до витрат, пов'язаних з відрядженням, відносяться, зокрема витрати на проїзд. Так, п.6 Інструкції визначено, що витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.

З викладеного вище вбачається, що компенсація витрат пов'язаних з використанням авіатранспорту особою, яка супроводжує особу, яка стала інвалідом внаслідок трудового каліцтва, допускається, проте не компенсуються витрати з оплати послуг за перевезення на таксі.

Таким чином, зважаючи на те, що існує необхідність попередньої оплати транспортних послуг, ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного лікування зі супроводженням в обидва кінці, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на користь ОСОБА_1 витрати на авіаперевезення позивача та супроводжуючої особи, витрати на перевезення ОСОБА_1 на таксі у сумі 5120,67 грн. (2336,00 грн. х 2 + 202,00 грн. + 246,00 грн. = 5120,00 грн.), а також стягнути з відповідача витрати на транспортування ОСОБА_1 з м. Сімферополя до санаторію та у зворотному напрямі у сумі 508,48 грн., оскільки позивач попередньо сплатив ці кошти (а.с.24, 25). Крім того, стягненню на користь позивача підлягають витрати з оплати послуг банку за переказ коштів на оплату транспортування ОСОБА_1 з м. Сімферополя до санаторію та у зворотному напрямі у сумі 15,25 грн.

Ст.367 ЦПК України не передбачено негайного допуску до виконання судових рішень у справах про стягнення додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо, а тому не підлягає задоволенню вимога про допуск рішення до негайного виконання.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь державного бюджету судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 341,99 грн.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.15, 16, 23, 1166, 1167, 1195, 1202 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (ідентифікаційний код 04012655) витрати на санаторно-курортне лікування ОСОБА_1 у 2013 році у сумі 28556 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 00 (нуль) копійок, яка підлягає перерахуванню Дочірньому підприємству "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" (ідентифікаційний код 32369954, р/р 26005174270500 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005).

Стягнути з публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (ідентифікаційний код 04012655) на користь ОСОБА_1 витрати на проїзд у сумі 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) гривень 00 (нуль) копійок, витрати на транспортування ОСОБА_1 у сумі 508 (п'ятсот вісім) гривень 48 (сорок вісім) копійок та витрати з оплати послуг банку у сумі 15 (п'ятнадцять) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.

Витрати, пов'язані з переказом ОСОБА_1 грошових коштів, стягнутих рішенням суду, покласти на публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього судовий збір у сумі 341 (триста сорок одна) гривня 99 (дев'яносто дев'ять) копійок у дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Андрейчук