Постанова

від 13.05.2013 по справі 2а-1717/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року м.Львів № 2а-1717/12/1370

16 год. 18 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Дорош А.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції Сихівського району м. Львова Львівської області Державної податкової служби до державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради, державного реєстратора виконавчого комітету Одеської міської ради Гутника І.І., третя особа на стороні відповідача-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство «Доніфе» про визнання протиправним та скасування реєстраційного запису,зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Державна податкова інспекція Сихівського району м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради, державного реєстратора виконавчого комітету Одеської міської ради Гутника І.І. З урахуванням уточнюючих позовних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати запис № 14 від 28.12.2011року №15561070013031546 «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» вчинений реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Гутник І.І; зобов'язати державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради передати реєстраційну справу приватного підприємства «Доніфе» державному реєстратору виконавчого комітету Одеської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміни до відомостей про юридичну особу ПП «Доніфе», що не пов'язані із змінами в установчих документах, містять неправдиві відомості стосовно зміни місцезнаходження підприємства, оскільки фактичні обставини свідчать про те, що ПП «Доніфе» за юридичною адресою не знаходиться. Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та наданих поясненнях.

Відповідач - 1 не забезпечив участь уповноваженого представника в судове засідання, проте належним чином повідомлений про дату час та місце проведення розгляду справи.

Відповідач - 2 надав суду письмові пояснення, в яких спростовує твердження позивача, а саме документи, які подавались державному реєстратору заявником 28.12.2011 року заявником відповідали нормам Закону «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців». Ствердив, що в державного реєстратора не було підстав для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів та підстав залишити документи без розгляду. 13.05.2013 року від державного реєстратора виконавчого комітету Одеської міської ради Гутника І.І. через канцелярію суду за вх. № 16168 надійшла заява, в якій просить суд розглядати справу за № 2а-1717/12/1370 за його відсутності.

Третя особа не забезпечила явку в судове засідання уповноваженого представника, проте, про місце, дату та час судового засідання призначеного на 13.05.2013 року відповідно до п. 11 ст. 35 КАС України вважається повідомленим належним чином, оскільки направлені на його зареєстроване місце реєстрації (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців таким є: м. Львів, вул. Героїв Крут,11 А) поштові конверти повернулися до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

У судовому засіданні 13.05.2013 року, на яке відповідач-1 та третя особа не забезпечили явку уповноважених представників, суд, зваживши на дозволені законом строки розгляду справи, ухвалив на підставі ст. ст. 71, 128 КАС України розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та організацій України приватне підприємство «Доніфе» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.03.2008 року.

28.12.2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Гутник І.І. внесено запис - зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна місцезнаходження Львівська область м. Львів вул. Героїв Крут,11 А.

29.12.2011 року цим же державним реєстратором знято з обліку Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Державний реєстратор Гутник І.І. у зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи приватного підприємства «Доніфе» супровідним листом 30.12.2011 року за № 1914 направив реєстраційну справу на 106 аркушах державному реєстратору Виконавчому комітету Львівської міської ради.

В.о. начальника ГВПМ - першого заступника начальника СДПІ ВПП у м. Львові Пришляк І.Я. довідкою від 15.02.2012 року засвідчив, що приватне підприємство «Доніфе» за зареєстрованою адресою не знаходиться. Актом від 22.02.2012 року працівники органу ДПС встановили факт відсутності такого підприємства за своїм місцезнаходженням.

Державна податкова інспекція Сихівського району м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до суду з вимогами зазначеними вище, оскільки вважає, що відомості, які підлягали внесенню до Єдиного державного реєстру є недостовірними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 року № 755-ІV в редакції чинній на час вчинення спірних правовідносин (далі - Закон № 755-ІV ). Згаданий закон визначає, що :

державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру;

державний реєстратор - це посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені;

у випадку подання державному реєстратору реєстраційної картки та інших документів, такий повинен вчинити одну з таких дій -провести реєстраційну дію, відмовити у її вчиненні, залишити документи без розгляду.

Відповідно до ч. 11 ст. 29 КАС України державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 та частиною двадцять першою статті 22 цього Закону; документи подані не у повному обсязі; документи подані з порушенням строку, який встановлено частиною одинадцятою статті 37 цього Закону; документи подано особою, яка не має на це повноважень; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

Стаття 27 Закону № 755-ІV передбачає перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а саме: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Твердження позивача, щодо внесення неправдивого запису про місцезнаходження третьої особи суперечить Закону № 755-ІV, так як відомості про місце реєстрації юридичної особи подає заявник. Частина 4 статті 53 Закону № 755-ІV передбачає, що особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом. Державний реєстратор виконавчого комітету Одеської міської ради Гутник І.І. у своїх письмових поясненнях зазначив, що документи, які подавались державному реєстратору 28.12.2011 року відповідали нормам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців», протилежного суду не доведено.

Відповідно до підп. 20.1.12 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом , звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Закон № 755-ІV є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що органи ДПС мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи виключно у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 50 КАС суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу.

Такі звернення мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушенню податкового законодавства або його припиненню, а не засобом забезпечення обліку платників податків.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналізуючи наведене визначення, вбачається що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що органи ДПС відповідно до пункту підп. 20.1.12 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду з позовною заявою щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання (предмет позову розширеному тлумаченню не підлягає) виключно у випадках, прямо передбачених законом, з метою виконання покладених на них завдань і функцій. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 09.10.2012 року за № 21-177а12.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

Крім того, твердження позивача, що зміни до відомостей про юридичну особу приватне підприємство «Доніфе» містять неправдиві відомості стосовно зміни місцезнаходження підприємства, а отже запис реєстратора № 14 від 28.12.2011 року № 15561070013031546 «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язанні зі змінами в установчих документах» є протиправним не відповідає Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців» та не доведено в порядку ст. 71 КАС України.

Відповідно до ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволені позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати з позивача не стягуються.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 травня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.