Постанова

від 14.05.2013 по справі 826/3646/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2013 року 13:43 № 826/3646/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дубина Н.В. (довіреність від 18.01.2013 р.), Сінцов А.О. (довіреність від 18.01.2013 р.)

від відповідача - Чирва Д.О. (довіреність № 713/9/10-034 від 17.01.2013 р.)

від третьої особи - Самусенко Д.С. (довіреність від 23.04.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Радабудсервіс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2012 № 0000252207 та № 0000242207,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2012, а саме:

- № 0000252207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 185813 грн. за основним платежем та на 35785 грн. за штрафними санкціями;

- № 0000242207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 213685 грн. за основним платежем та на 1,00 грн. за штрафними санкціями;

які в свою чергу прийнято за результатами перевірки взаємовідносин позивача із ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» за період травня-серпня 2011 року.

Позивач зазначає, що доводи ДПІ в обґрунтування спірних рішень ґрунтуються на акті документальної перевірки ТОВ «Компанія «Радабудсервіс», на доводах відсутності контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, на начебто відсутності у нього необхідних трудових, виробничих і транспортних ресурсів, в якості підтвердження здійснення поставки товарів позивачу, та висновку спеціаліста щодо відмінності підписів директора контрагента на документах, а відтак на начебто фіктивності/нікчемності операцій, за якими сформовано спірні суми податкових вигод, висновки щодо чого у свою чергу, на думку позивача, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

У той же час, як зазначає позивач, спірні операції (поставка товарів) з контрагентом (ТОВ «Компанія «Радабудсервіс») фактично проведені, їх проведення оформлено первинними документами (у т.ч. наявні товарно-транспортні накладні в якості підтвердження перевезення товарів транспортними засобами) та супроводжуються податковими накладними, а отже підстав для невизнання податкових вигод позивача не має.

Позивач, крім іншого, надавши таблицю руху товарів, а також первинні документи до неї, зазначає, що виконання спірних операцій підтверджується також подальшим рухом товарів в рамках господарської діяльності позивача на користь інших осіб.

При цьому, як зазначає позивач, під час перевірки відповідачу було надано вичерпний перелік документів, які супроводжували спірні операції, однак ДПІ по суті було проігноровано всю первинну документацію за спірними операціями, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи з'явився у судове засідання та надав пояснення відповідно до яких підтвердив фактичне здійснення операцій з позивачем, а також надав документи щодо діяльності третьої особи та взаємовідносин з позивачем.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача і третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» зареєстровано в якості юридичної особи Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією (код ЄДР 24089298, адреса: м. Київ, просп. Оболонський, 23-А). Основний вид діяльності згідно КВЕД: 43.21 Електромонтажні роботи.

ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Спутнік - Крим» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (код ЄДР 37318176) за період з 01.05.2011 по 31.08.2011.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 797/22-7/24089298 від 16.10.2012 (далі - Акт перевірки).

У Акті перевірки вказано, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт № 1507/23-7/37318176 «Про результати документальної перевірки ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 по 31.08.2011».

Як надалі зазначається в Акті перевірки позивача (стор. 8 Акту) «… службова записка № 14273/26-06/38 від 07.11.2011 відповідно до якої встановлено, що ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» має ознаки фіктивності, оскільки за місцем реєстрації не знаходиться, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Директор ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» гр. ОСОБА_5 за місцем реєстрації не проживає».

Також в Акті перевірки зазначено, що відповідно до проведеного висновку спеціаліста від 25.10.2011 № 1819 зроблено висновок, що підпис від імені директора ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» гр. ОСОБА_5 в податковій звітності виконані іншою особою. Згідно ж висновку спеціаліста № 414 від 24.10.2011 встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» гр. ОСОБА_5 в довіреності та податковій звітності виконані іншою особою.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду зазначених вище висновків спеціалістів, всупереч тому, що судом витребовувались у ДПІ всі документи та матеріали на які є посилання в акті перевірки позивача та які були взяті до уваги при прийнятті спірних рішень.

Таким чином, відповідачем в Акті перевірки позивача процитовано зміст вказаного акту ДПІ у Печерському районі м. Києва, однак будь-яких доводів та доказів щодо підтвердження обґрунтованості таких висновків відповідачем в акті перевірки не наводиться та під час розгляду справи не надається.

Що ж до спірних відносин безпосередньо позивача із ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» в Акті перевірки (стор. 3-7) вказано, що між позивачем (покупцем) та ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (постачальник) 29.04.2011 р. укладено договір № 29/04 на поставку товарів.

В акті перевірки зазначено, що на виконання договору контрагентом на адресу позивача видано видаткові та податкові накладні, перелік яких наведено у таблиці в Акті перевірки на стор. 4-7, суми ПДВ за якими включено позивачем до складу податкового кредиту за спірний період.

ДПІ також зазначає, що розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі та за поставлений товар позивачем було сплачено 604 330,45 грн.

У той же час, в ході проведення перевірки позивача ДПІ приходить до висновку, що сукупність отриманої інформації (у т.ч. обставини, які викладені в акті перевірки ТОВ «Компанія «Радабудсервіс») спростовує факт постачання ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» на адресу ТОВ «Спутнік - Крим» товарів, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Інших доводів в обґрунтування спірних рішень акт перевірки позивача не містить.

За таких обставин, саме наведені посилання відповідача на наявність зазначеного акту перевірки стали підставою для узагальнюючого висновку ДПІ, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.6. статті 198, пп. 200.1, пп. 200.2 ст. 200 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 213685 грн. та податку на додану вартість у сумі 185813 грн..

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо обставин здійснення спірних операцій за відносинами позивача з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс», під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, між позивачем (покупцем) та ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» (постачальником) 29.04.2011 укладено договір № 29/04 на поставку товарів. Згідно п. 1.2 Договору відомості про асортимент, ціна на товар та його кількість встановлюється сторонами в погоджених постачальником заявках покупця.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що постачання здійснюється на умовах склад продавця, м. Київ, самовивіз , тобто постачальник не здійснює замовлення транспорту та транспортування.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору контрагентом поставлено позивачу товар (непродовольчі товари, комплектуючі систем пожежогасіння та сигналізацій тощо), про що на адресу позивача видано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, які залучені до матеріалів справи та перелік яких визначений у табличному вигляді в поданій позивачем заяві від 29.03.2013 року.

Між сторонами проведено розрахунки по договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

В той же час, на підтвердження здійснення фактичної поставки продукції власними транспортними засобами зі складу постачальника, під час розгляду справи надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (вантажний малотоннажний фургон Ford Transit, 2004 р.в., держ. номер НОМЕР_3), власником якого є ОСОБА_6 (директор ТОВ «Спутнік - Крим») та товарно-транспортні накладні на кожну дату оформлення видаткових накладних на товар, в яких (ТТН) міститься посилання на марку автомобілю (Ford Transit, НОМЕР_3), водія - ОСОБА_6, адресу складу постачальника: м. Київ, вул. Лєскова, 3, пункт розвантаження, та зазначений перелік одиниць товару відповідно до видаткових накладних. При цьому, третя особа (ТОВ «Компанія «Радабудсервіс») визначена в ТТН вантажовідправником, а позивач замовником та вантажоодержувачем. Місцем доставки товару є місця виконання робіт на об'єктах осіб, з якими позивачем укладено договори підряду.

Зазначені ТТН залучені до матеріалів справи та їх перелік визначений у табличному вигляді в поданій позивачем заяві від 29.03.2013 року.

Щодо подальшого руху придбаного товару позивачем до матеріалів справи надано низку договорів підряду укладених із третіми особами (ДБК ВР України, ТОВ «КЕРТ», ВАТ «Трест Київміськбуд-3», ВАТ «Трест Київміськбуд-2», ТОВ «Чіпси ЛЮКС», ТОВ «Захисні системи та технології», ПАТ «Укрнафта», ТОВ «БК «Укрбудінвест», ПВНЗ «Київський міжнародний університет», ТОВ «ВБФ «МЖКбуд», ТОВ «Амікс-Сервіс», ВАТ «Домобудівний комбінат № 3», ТОВ «Прогресів девелопмент систем», ТОВ «Метро кеш енд кері Україна», ТОВ «Аркада будівництво»), предметами яких (договорів) є взаємовідносини з встановлення, монтажу, налагодження, ремонту пожежної сигналізації, охоронної сигналізації, систем оповіщення людей, автоматики вогнезатримуючих клапанів, здійснення вогнебіозахисної обробки, автоматики протидимного захисту тощо.

При цьому, позивачем до матеріалів справи надано повний пакет первинних документів, які супроводжували виконання зазначених вище договорів (розрахунки, кошториси, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, виписки банку, видаткові накладні, акти приймання/передачі виконаних робіт, акти приймання в експлуатацію систем пожежогасіння тощо).

Щодо підтвердження фактичного використання придбаного позивачем у ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» товару у власній господарській діяльності до матеріалів справи надано деталізовану інформацію викладену у табличному вигляді про розподіл придбаних обладнання та матеріалів між договорами ТОВ «Спутнік - Крим» із замовниками робіт. До матеріалів справи також надано листи-подяки зазначених вище підприємств, які адресовані позивачу та в яких зазначається про виконання позивачем монтажних та пусконалагоджувальних робіт в повному обсязі, висловлюється подяка працівникам ТОВ «Спутнік - Крим» за високий професіоналізм та вчасне виконання робіт, що в свою чергу свідчить про добросовісність ведення позивачем господарської діяльності та про її реальність.

У той же час, на спростування доводів ДПІ щодо непричетності директора ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» гр. ОСОБА_5 до діяльності підприємства до матеріалів справи надана нотаріально завірена заява гр. ОСОБА_5 в якій дана особа, як директор ТОВ «Компанія «Радабудсервіс», стверджує про реальність здійснення фінансово-господарських операцій із позивачем, фактичне виконання укладеного із позивачем договору № 29/04 від 29.04.2011, що підтверджується всіма необхідними первинними документами, а також зазначає про підписання всіх установчих документів підприємства та податкової звітності ним особисто.

При цьому, щодо покладених в основу оскаржуваних рішень доводів ДПІ про відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, суд зазначає, що направлена ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» копія ухвали суду про відкриття провадження у справі за адресою зареєстрованою в ЄДР (м. Київ, вул. Лєскова, 3) вручена уповноваженому представнику підприємства, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, представник третьої особи з'явився у судове засідання та надав пояснення по справі.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), , п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття собівартість реалізованих товарів), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, в контексті спірних відносин наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це : непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку ДПІ наявності фактичних підстав та юридичних підстав, які наведені ДПІ в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності у спірних відносинах .

В даному випадку , як приходить до висновку суд, сукупність досліджених під час розгляду справи вищезгаданих документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, у т.ч. ТТН, матеріали щодо руху товарів (у т.ч. подальшого, після придбання), не дає підстав для висновку про нездійснення спірних операцій та висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ та валових витрат. Напроти, сукупність цих документів та наведені в них відомості підтверджують фактичне здійснення спірних операцій.

Відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

В контексті наведеного, щодо доводів про відсутність контрагента за своїм місцезнаходженням , слід зазначити , що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів відсутності контрагента за своїм місцезнаходженням під час здійснення спірних операцій. При цьому, як вже зазначено вище під час розгляду справи судом встановлено, що контрагент перебуває за зареєстрованим місцезнаходженням та його представник прибув до суду. Слід додати, що навіть за відсутності особи за місцезнаходженням за межами періоду виконання спірних операцій, не може слугувати доказом відсутності контрагента за своїм місцезнаходженням в період виконання спірних операцій та слугувати доказом нездійснення спірних операцій.

В контексті доводів ДПІ щодо укладення контрагентом угод без мети настання реальних наслідків відповідачем під час розгляду справи не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємств - контрагента позивача на підставних осіб.

Під час розгляду справи також не надано висновків експертизи, проведеної, зокрема, за ініціативою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/перереєстрації цього підприємства на підставних осіб, на чому фактично ґрунтуються доводи ДПІ в Акті перевірки.

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом щодо чого звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Щодо власне виконання спірних операцій, слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Під час розгляду справи з боку ДПІ не доведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які на думку ДПІ були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Виходячи із характеру та суті операцій та наявних первинних документів, поставка здійснювалась самостійно позивачем зі складу контрагента, що, як вже зазначалося, не передбачає участі контрагента у транспортних відносинах щодо доставки та підписання ним транспортних документів у зв'язку з цим. В даному випадку, як вже зазначалось вище, в підтвердження здійснення фактичної перевозки продукції власними транспортними засобами зі складу постачальника матеріали справи містять копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (вантажний малотоннажний фургон Ford Transit, 2004 р.в., держ. номер НОМЕР_3), власником якого є ОСОБА_6 (директор ТОВ «Спутнік - Крим») та товарно-транспортні накладні на кожну дату оформлення видаткових накладних на товар, в яких (ТТН) міститься посилання на марку автомобілю (Ford Transit, НОМЕР_3), водія - ОСОБА_6, адресу складу постачальника: м. Київ, вул. Лєскова, 3, пункт розвантаження, та зазначений перелік одиниць товару відповідно до видаткових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним слід зазначити, що під час розгляду справи не доведено жодних обставин, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Відносно викладених в акті перевірки доводів відносно висновків спеціаліста, слід зазначити, що зазначені висновки не стосуються первинних документів за спірними операціями, а отже не можуть вказувати на юридичну дефектність первинних документів, складених за спірними операціями. При цьому, як вже зазначалося, безпосередньо керівник контрагента у своїй письмові заяві підтвердив підписання всіх первинних та податкових документів ним особисто.

Відтак, відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум витрат та податкового кредиту за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваних рішень, не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушень податкового законодавства. В свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум витрат та податкового кредиту, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік Крим» (код з ЄДР 24089298; адреса: 04205, м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, 23-А) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС від 02.11.2012 р. № 0000242207 та № 0000252207.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2013 року.