Ухвала

від 15.05.2013 по справі 0603/3451/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/3451/12 Головуючий у 1-й інст. Потапова Т.М.

Категорія 24 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Еліт-Вікна№1" про відшкодування заборгованості, неустойки, штрафу та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Еліт-Вікна№1" до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,

за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Еліт-Вікна№1",

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 березня 2013 року,-

встановила:

ОСОБА_1 23.05.2012 року звернувся з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства «Еліт-Вікна№1» (далі - ПП «Еліт-Вікна№1») 26322,00 грн., з яких 20500,00грн. - основний борг, 4100,00 грн. - неустойка, 1722,00 грн. - штрафні санкції. В обґрунтування позову зазначив, що згідно умов договору підряду від 10.09.2008 року відповідач зобов'язався виготовити та встановити металопластикові конструкції, за що він вніс 100 % попередньої оплати в сумі 35000 грн. У визначений договором строк підприємство зобов'язання не виконало, частково повернуло йому кошти в загальній сумі 14500 грн. та надало гарантійний лист про погашення решти суми боргу до 01.05.2011 року, яку не повертає.

09.01.2013 року ПП «Еліт-Вікна№1» (а.с. 49-51) звернулось з зустрічною позовною заявою про визнання договору підряду від 10.09.2008 року укладеного між ПП «Еліт-Вікна№1» та ОСОБА_1 - недійсним. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуваний договір був підписаний від імені ПП «Еліт-Вікна» особою, яка не мала на це повноважень.

Рішенням Бердичівського районного суду Житомирської області від 14.03.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП «Еліт-Вікна№1» про стягнення заборгованості по договору підряду від 10.09.2008 року відмовлено за безпідставністю, зустрічний позов ПП «Еліт-Вікна№1» до ОСОБА_1 задоволено, визнано договір підряду б/н від 10.09.2008 року, укладений між ПП «Еліт-Вікна№1» та ОСОБА_1 недійсним, стягнуто з ПП «Еліт-Вікна№1» на користь ОСОБА_1 20500,00 грн. та судові витрати по справі.

Не погоджуючись з рішенням суду ПП «Еліт-Вікна№1» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ПП «Еліт-Вікна№1» на користь ОСОБА_1 20500,00 грн. Скаргу обґрунтовує тим, що судом не враховано заяву про застосування строків позовної давності, неправильно застосовано ч.2 ст. 693 ЦК України щодо повернення коштів ОСОБА_1, оскільки останнім не доведено сплату цих коштів підприємству. Вважає, що позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи, а судове рішення ґрунтується на припущеннях.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами 10.09.2008 року укладений договір підряду (а.с. 68-69), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виготовити та встановити позивачу металопластикові конструкції, за що останній вніс 100 % попередньої оплати в сумі 35000 грн. (а.с. 6-8, 40-41). У визначений договором строк підприємство зобов'язання не виконало, частково повернуло ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 14500 грн. (а.с. 9-10) та надало гарантійний лист про погашення решти суми боргу до 01.05.2011 року (а.с. 67), яку не повертає.

Крім того, судом встановлено, що оспорюваний правочин, укладений керівником підприємства з перевищенням своїх повноважень, суперечить вимогам ч. 1 ст. 203, ст. 241 ЦК України, що стало наслідком задоволення зустрічного позову ПП «Еліт-Вікна№1» та ухвалення рішення про визнання договору недійсним, яке апелянтом в цій частині не оскаржується.

Разом з тим, у відповідності до ч.1 ст. 216 ЦПК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання правочину.

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року за змістом ст. 216 ЦК та виходячи з загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Оскільки договір виконаний позивачем шляхом сплати коштів за договором, ухвалюючи рішення про стягнення з ПП «Еліт-Вікна№1» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 20500 грн., суд першої інстанції правомірно, з власної ініціативи, на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України, застосував односторонню реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Доводи апелянта про не доведення позивачем факту внесення ним на рахунок підприємства грошових коштів в сумі 35000 грн. спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: квитанцією до прибуткового касового ордеру № 73 від 12.09.2008 року (а.с. 67), прибутковим касовим ордером №73 від 12.09.208 року (а.с. 41), квитанцією банківської установи №1 від 12.09.2008 року (а.с. 40), квитанціями про повернення грошових котів позивачу, згідно яких призначенням платежу є кредиторська заборгованість згідно договору від 10.09.2008 року (а.с. 9-10), гарантійним листом відповідача від 27.01.2011 року про зобов'язання повернення решти суми кредиторської заборгованості позивачу (а.с. 67).

Посилання представника апелянта на родинні стосунки між колишнім директором підприємства та позивачем по справі, що, на його думку, стало наслідком безгрошовості договору є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи підприємство частково повернуло позивачу кошти за договором від 10.09.2008 року в сумі 14500 грн. та надало гарантійний лист про повернення решти сплачених ним коштів по договору при іншому керівництві.

Також є безпідставними доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності та незастосування цих строків судом, оскільки у задоволенні первісного позову відмовлено за безпідставністю, а задоволено зустрічний позов апелянта про визнання договору, укладеного 10.09.2008 року, недійсним, який поданий у 2013 році. Крім того, стягнення грошових коштів з відповідача є наслідком недійсності договору, як одностороння реституція, а не наслідком задоволення первісного позову.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на законність ухваленого рішення не впливають.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еліт-Вікна№1" відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді: