Рішення

від 16.05.2013 по справі 905/2415/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.2013р. Справа № 905/2415/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія», м. Донецьк

до відповідача1: товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс», м. Сімферополь

до відповідача2: приватного підприємства «Імпекс Трейд», м.Донецьк

про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 13 293 602,79 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Гуляк О.О. за дов.

Від відповідача1: не з'явився

Від відповідача2: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс» та приватного підприємства «Імпекс Трейд» про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 13 293 602,79 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ані відповідачем 1, ані відповідачем 2, що є поручителем по зобов'язаннях відповідача 1, не були повернуті грошові кошти за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2804-1 від 28.04.2011р.

16.05.2013р. від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якій останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог до нього з тих підстав, що договором поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р. не встановлено розмір відповідальності поручителя, що є істотною умовою договору, тому даний договір є неукладеним.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідачі правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представник позивача був ознайомлений з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

28.04.2011р. позивачем (позикодавцем) та відповідачем 1 (позичальником) укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2804-1, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність грошові кошти у розмірі 13 293 602,79 гривень (п.2.1 договору) (надалі - «поворотна фінансова допомога»), а позичальник зобов'язався повернути поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у визначений договором строк.

Відповідно до п.п. 3.1,3.2, 3.3 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога передається позикодавцем позичальнику в день підписання договору сторонами у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника та вважається переданою в момент зарахування останньої на поточний рахунок позичальника.

Платіжним дорученням №186 від 29.04.2011р. позивач перерахував відповідачу 1 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу за договором № 2804-1 від 28-04.2011 р. в розмірі 13 293 602,79 грн.

Згідно із п. 4.1 договору строк поворотної фінансової допомоги розпочинається з моменту набрання чинності договором і становить не більше 12 (дванадцяти) календарних місяців.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору передбачено, що після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 договору, позичальник зобов'язується протягом 3 (трьох) календарних днів повернути позикодавцеві поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця та вона вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до п. 6.1 договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та передання безвідсоткової фінансової допомоги позичальникові.

Згідно із п.п. 6.2, 6.3 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 договору, та закінчується 27 квітня 2012р.

У зв'язку із неповерненням поворотної фінансової допомоги у визначений договором строк, позивач направив на адресу відповідача 1 претензію №254 від 14.05.2012р. про повернення поворотної фінансової допомоги, але відповіді на претензію надано не було та погашення заборгованості не здійснено.

У якості забезпечення виконання відповідачем 1 перед позивачем зобов'язань за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 2804-1 від 28-04.2011 між позивачем (кредитором) та відповідачем 2 (поручителем) 20.04.2012р. укладено договір поруки №20/04/2012-1, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого поручитель частково відповідає перед кредитором за несвоєчасне виконання боржником (відповідачем 1) його зобов'язань по поверненню поворотної фінансової допомоги за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2804-1 від 28-04.2011р. з урахуванням змін та доповнень.

Згідно із п. 3.1. договору поруки цей договорі набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

10.10.2012р. позивачем на адресу відповідача 2 була направлена претензія №656 із вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 13 293 602,79 гривень протягом 7 (семи) днів з моменту отримання претензії, яка отримана відповідачем 2 17.10.2012р.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 13 293 602,79 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідачів до виконання грошових зобов'язань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2804-1 від 28-04.2011р. та договору поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2804-1 від 28-04.2011р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір позики.

Як встановлено ч.1 ст. 1046, ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між позивачем та відповідачем 1 договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2804-1 від 28-04.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач 1 не мав жодних підстав для ухилення від виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, відповідачем 1 грошові кошти повернуті не були - жодних доказів іншого, всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем 1 не надано.

На підставі викладеного, вимоги про стягнення з відповідача 1 на користь позивача заборгованості у розмірі 13 293 602,79 гривень підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача 2 суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою договір №20/04/2012-1 від 20.04.2012р. є договором поруки, правовідносини за яким регулюються параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 2 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, за висновками суду, договір поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р. між позивачем та відповідачем 2, як будь-який договір, обов'язково має містити умови щодо предмету та інших суттєвих умов, які сторони визначили як обов'язкові.

Дослідивши зміст договору поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р., суд вважає, що сторони не дійшли згоди щодо предмету договору, оскільки пунктом 1.1 цього договору визначено, що відповідач 2 частково відповідає за несвоєчасне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань по поверненню поворотної фінансової допомоги. При цьому, розміру цієї частини договір поруки не містить, тому неможливо встановити обсяг забезпечення виконання, який прийняв на себе поручитель.

З урахуванням викладеного, договір поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р. не містить у собі умов щодо предмету поруки.

Відповідно до ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, внаслідок неузгодженості сторонами умов щодо предмету поруки, за висновками суду, договір поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р. є неукладеним.

Обґрунтовуючи позов в частині вимог до відповідача 2, позивач посилається на наявність в нього обов'язку як поручителя виконати зобов'язання відповідача 1 за договором № 2804-1 від 28-04.2011р. з повернення поворотної фінансової допомоги.

Проте, як вказувалось вище, за висновками суду, договір поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р. є неукладеним. Тобто, за відсутністю між сторонами укладеного договору, недоведеною є наявність договірних відносин, на підставі яких виникли відповідні права та обов'язки сторін, а отже відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 2 будь-якої заборгованості як з солідарного боржника по зобов'язаннях відповідача 1.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 на користь позивача заборгованості у розмірі 13 293 602,79 гривень, заявлені на підставі договору поруки №20/04/2012-1 від 20.04.2012р., задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, та у зв'язку із задоволенням заяви позивача про відстрочення сплати судового збору, судові витрати підлягають стягненню з відповідача 1 на користь державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс», приватного підприємства «Імпекс Трейд» задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс» (95011, м. Сімферополь, вул. Чехова,4, код ЄДРПОУ 31459842) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» (83011, м. Донецьк, вул. Мала Будівельна, 5а, код ЄДРПОУ 33417411) заборгованість у розмірі 13 293 602,79 гривень.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» до приватного підприємства «Імпекс Трейд» - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс» (95011, м. Сімферополь, вул. Чехова,4) в доход державного бюджету судовий збір у розмірі 68 820,00 гривень.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 16.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20.05.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник