Постанова

від 14.05.2013 по справі 801/3840/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2013 р. (15:20) Справа №801/3840/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Аджунавіа-Тур»

про стягнення заборгованості в сумі 1446,60 грн.,

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Аджунавіа-Тур» заборгованості в сумі 1446,60 грн. з податку на додану вартість, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не сплачується сума податкового боргу.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника в судове засідання, яке відбулось 14.05.2013 року, не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення судової повістки на його адресу, внесену до ЄДРПОУ. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «адресат вибув».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.п.41.4 ст. 41 ПК України).

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим ДПС у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.09.1998 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Аджунавіа-Тур», що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 14.01.2013 року.

Згідно з довідкою № 3732/28-1 від 26.04.2004 року відповідач з 25.09.1998 року перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим за № 7600.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 27.01.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності відповідачем.

За результатами перевірки складено акт № 608/15-2-3-120075 від 27.01.2010 року, в якому зазначено про порушення відповідачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року - грудень 2009 року.

На підставі даних акту перевірки позивачем 27.01.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000991502/0 про застосування до відповідача 2210,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення у зв'язку з неможливістю вручення платнику податків було розміщено на дошці податкових об'яв з 29.01.2010 року.

Крім того, посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 05.02.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу.

За результатами перевірки складено акт № 1131/15-2-30120075 від 05.02.2010 року, в якому зазначено про порушення відповідачем п.п. ґ п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у не поверненні свідоцтва платника ПДВ.

На підставі даних акту перевірки позивачем 08.02.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001671502 про застосування до відповідача 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення у зв'язку з неможливістю вручення платнику податків було розміщено на дошці податкових об'яв з 25.02.2010 року.

Судом було перевірено правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій та було встановлено наступне.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність 01.01.2011 року з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

Абзацом 8 п.п. ґ п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалось, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Пунктом 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» був передбачений обов'язок платника податку повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку. Відповідальність платників податків за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету було встановлено пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи неподання відповідачем у встановлені строки податкової декларації з податку на додану вартість, суд вважає правомірним застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 2210,00 грн. за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість. Також, правомірним є застосування до відповідача 170,00 грн. штрафних санкцій за неповернення у встановлені строки свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Дані облікової картки платник а податків свідчать про те, що відповідачем частково було сплачено заборгованість згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000991502/0 від 27.01.2010 року. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за названим податковим повідомленням-рішенням становить 86,60 грн.

Заборгованість згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001671502 від 08.02.2010 року відповідачем не сплачена та становить 170,00 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем у порядку ст. 71 КАС України не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 256,60 грн. заборгованості.

У зв'язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 07.08.2012 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 4238/15-2/30120075 від 07.08.2012 року, в якому зазначено про порушення відповідачем п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49, п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, що виявилось у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість.

На підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007901502 від 14.08.2012 року про застосування до відповідача 1190,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом було перевірено правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій та було встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Згідно з п.п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 203 цього Розділу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.54.3.1 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає правомірним застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 1190,00 грн. за неподання у встановлені строки податкової звітності.

Проте, згідно даних облікової картки платника податків заборгованість в сумі 1190,00 грн. відповідачем не сплачена.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна копія податкової вимоги від 10.02.2010 року №1/489, яка була розміщена на дощці податкових об'яв з 25.02.2010 року.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

За таких умов, правомірним є звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1446,60 грн.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.05.2013 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 17.05.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Аджунавіа-Тур» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова 14, офіс 105; ЄДРПОУ 30120075) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1446,00 грн. на р/р №31114029700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, код платежу 3014010100 шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «Аджунавіа-Тур» (р/р№2600526435 (дол.США) в АТ «Райффайзен банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805; р/р№ 26004000131114 (дол.США), р/р№ 26004000131114 (укр.грн.) в ПАТ «ЧБРР», МФО 384577).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.