Рішення
від 16.11.2006 по справі 28/422-06-10372
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/422-06-10372

    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2006 р.Справа  № 28/422-06-10372

За позовом   Приватне підприємство  інвалідів війни "Благоуст";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕТ-А-ПОРТЕ"  

про визнання договору дійсним  

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача:      Скоркіна Л.І. – за дорученням;

від відповідача:  не з'явився;

Суть спору: позивач –Приватне підприємство інвалідів війни „БЛАГОУСТ”, звернулось до господарського суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „СВЕТ-А-ПОРТЕ” про визнання договору дійсним та зобов'язати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації міста Білгород-Дністровський здійснити державну реєстрацію договору купівлі-продажу бази відпочинку „Курортник”.

Позивач за вхідним №25483 від 14 листопада 2006 року надав уточнення до позовної заяви та просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за Приватним підприємством інвалідів війни „БЛАГОУСТ” право власності на базу відпочинку „Курортник”, що розташована на земельній ділянці 4,2 га. за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, курорт Кароліно-Бугаз.  

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача за вхідним №25484 від 14 листопада 2006 року. Відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання з'явився позов підтримує та просить суд визнати договір укладений між Приватним підприємством інвалідів війни „БЛАГОУСТ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВЕТ-А-ПОРТЕ” 12 вересня 2006 року –дійсним та визнати за Приватним підприємством інвалідів війни „БЛАГОУСТ” право власності на базу відпочинку „Курортник”, що розташована на земельній ділянці 4,2 га. за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, курорт Кароліно-Бугаз.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Між Приватним підприємством інвалідів війни «БЛАГОУСТ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕТ-А-ПОРТЕ»12 вересня 2006 року було укладено договір купівлі - продажу бази відпочинку «Курортник», що розташована на земельній ділянці 4,2 га за адресою: Білгород-Дністровський район, курорт Кароліно - Бугаз.

По виконанню умов договору сторони 14 вересня 2006 року уклали акт прийому-передачі, згідно якого відповідач /продавець/ передав позивачу /покупцеві/  об'єкт купівлі продажу, що складається з наступних об'єктів: літній будиночок літ. 7, літній будиночок літ. 10, літній будиночок літ. 11, медпункт літ.8, будівля реєстратури літ 6, будівлі сторожки літ 4, асфальтобетонне покриття площею 18 кв.м., двох пожежних ємностей по 15 кв.м, металеву альтанку.

Відповідно до ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

На час укладення вказаного вище договору купівлі –продажу сторонами  не був нотаріально посвідчений, що є підставою для відмови у його державній реєстрації органом що здійснює державну реєстрацію.

Однак пунктом 2.4. договору передбачено, що на вимогу однієї сторони та за її рахунок здійснюється нотаріальне посвідчення договору. Пунктом 3.1.3 договору відповідач зобов'язаний у п'яти денний термін з дати надходження вимоги позивача про нотаріальне посвідчення договору узгодити з ним дату, час та місце нотаріального посвідчення договору.

Позивач 15 вересня 2006 року звернувся до відповідача з вимогою визначитись з датою, часом та місцем нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору. Однак відповідачем вимога позивача була залишена без розгляду.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Приписами цієї ж статті закону передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається. Підтвердженням виконання договору щодо придбаного позивачем об'єкту є підписаний сторонами акт прийому - передачі об'єкта у власність позивача складений 14 вересня 2006 року.

У відповідності до статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у статті 1 ГПК, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами:

про визнання права власності   на   майно,   про   витребування майна   з   чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості;

про визнання недійсними актів державних та   інших   органів, що     порушують

майнові права та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій;

іншими позовами, пов'язаними з охороною права власності підприємств і

організацій.

Частина 1. ст. 193 ГК України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні  папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 2 ст. 48 Закону України „Про власність", ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

Також ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, вимоги позивача стосовно визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на  базу відпочинку „Курортник”, що розташована на земельній ділянці 4,2 га. за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, курорт Кароліно-Бугаз, відповідає передбаченим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України засадам відновлення порушених прав суб'єкта господарювання.

         За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 44,  82-85 ГПК України, суд -

          

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати договір купівлі-продажу бази відпочинку „Курортник”, що розташована на земельній ділянці 4,2 га. за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, курорт Кароліно-Бугаз, укладений між Приватним підприємством інвалідів війни „БЛАГОУСТ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВЕТ-А-ПОРТЕ” 12 вересня 2006 року – дійсним.

3.          Визнати за Приватним підприємством інвалідів війни „БЛАГОУСТ” (65005 місто Одеса вул.Дальницька,25, р/р 2600839 в ТОВ КБ „СКБ” місто Одеса, МФО 388313, код ЄДРПОУ 30315514) право власності на базу відпочинку „Курортник”, що розташована на земельній ділянці 4,2 га. за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, курорт Кароліно-Бугаз.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СВЕТ-А-ПОРТЕ” (65011 місто Одеса вул.Єкатериниська, буд..58, кв.5, р/р 26001660596050 в Одеській області ФАКБ Соціального розвитку „Укрсоцбанк”, МФО 328016, код ЄДРПОУ 33217313) на користь Приватного підприємства інвалідів війни „БЛАГОУСТ” (65005 місто Одеса вул.Дальницька,25, р/р 2600839 в ТОВ КБ „СКБ” місто Одеса, МФО 388313, код ЄДРПОУ 30315514)  витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень та 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

                    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.

            

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення16.11.2006
Оприлюднено28.08.2007
Номер документу312768
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —28/422-06-10372

Рішення від 16.11.2006

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні