Постанова

від 30.04.2013 по справі 814/422/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

30 квітня 2013 року Справа № 814/422/13-а

м. Миколаїв

15:19

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

представника позивача: Матяж Л.О.,

представника відповідача: Долгова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54015 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Батойл», вул. Червоних Майовщиків, 1-а, кв.53, м. Миколаїв, 54058 про:стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-вересень 2009 року в сумі 2229,66 грн., Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Батойл», вул. Червоних Майовщиків, 1-А, кв. 53, м. Миколаїв, 54058 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 19295682) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-А, м. Миколаїв, 54029, (банківські реквізити: р/р 256023126118 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаєва, МФО 326461, код 20916468) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-вересень 2009 року в сумі 2229,66 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року Справа № 814/422/13-а

м. Миколаїв

15:19

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

представника позивача: Матяж Л.О.,

представника відповідача: Долгова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-А, м. Миколаїв, 54029 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Батойл», вул. Червоних Майовщиків, 1-А, кв. 53, м. Миколаїв, 54058 про:стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-вересень 2009 року в сумі 2229,66 грн., Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (надалі - Управління або позивач) звернулося з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (ар. с. 48-49), просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Батойл» (надалі - Товариство або відповідач) заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 20.07.2009 по 20.10.2009 в сумі 2229,66 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав (ар. с. 22-24, 58-59, 128), посилаючись на те, що сума страхових внесків за вказані періоди була ним сплачена, підтвердженням чого є відповідні платіжні доручення, а Управління безпідставно зарахувало сплачені суми в погашення заборгованості за попередні звітні періоди, наявність якої відповідач заперечує.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 30.04.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з повідомленням про взяття на облік (ар. с. 40), Товариство з 17.11.1993 було платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058) в редакції, що була чинною у липні-жовтні 2009 року, страхувальники були зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2009 року, Товариство зазначило 660 грн. (ар. с. 14), у розрахунку за липень 2009 року - 665,28 грн. (ар. с. 15), у розрахунку за серпень 2009 - 665,28 грн. (ар. с. 16), у розрахунку за вересень 2009 - 665,28 грн. (ар. с. 17). Таким чином, Товариство було зобов'язано сплатити зазначені суми не пізніше 20.07.2009, 20.08.2009, 20.09.2009 і 20.10.2009 відповідно. Загальна сума внесків за вказані періоди складає 2655,84 грн.

Частиною 2 статті 106 Закону № 1058 було встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у визначені Законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду, у відповідності з частиною 3 статті 106 Закону № 1058, за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеної до вимоги, орган Пенсійного фонду вправі звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Вимога від 01.03.2012 № 486 на суму 2438,76 грн. була направлена Товариству 03.03.2012 і отримана останнім 06.03.2012 (ар. с. 56).

Згідно з пунктом 7 Розділу VIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позову, Товариство надало копії платіжних доручень (ар. с. 32-37), згідно з якими за червень 2009 року відповідач сплатив 660 грн., за липень 2009 року - 665,28 грн., за серпень 2009 року - 665,28 грн. Загальна сума - 1990,56 грн. Доказів сплати суми страхових внесків за вересень 2009 року відповідач не надав, у запереченнях (ар. с. 22-24) пояснив, що за вересень 2009 року заробітну плату Товариство не сплачувало, тому внески не перераховувалися.

Суд відхиляє заперечення відповідача з огляду на таке.

У розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2009 року (ар. с. 17, зворотній бік), Товариство вказало суму виплаченої у звітному періоді заробітної плати - 1875 грн. Таким чином, твердження відповідача про невиплату заробітної плати є безпідставними.

Відповідно до наданої Управлінням картки особового рахунку страхувальника (ар. с. 78-81, 82-85), кошти, що надійшли від Товариства у липні-вересні 2009 року, були зараховані в погашення недоїмки (ар. с. 79, зворотній бік, ар. с. 83, зворотній бік). Так, станом на 01.01.2009 сума недоїмки Товариства складала 1564,38 грн.; сума нарахованих внесків за період січень-вересень 2009 року - 6160,26 грн., сума сплачених внесків - 5532,78 грн. Відповідно, різниця склала 2191,86 грн. (1564,38 грн. + 6160,26 грн. - 5532,78 грн.). Крім того, як зазначено вище, існує заборгованість Товариства за вересень 2009 року в сумі 37,80 грн. Загальна сума недоїмки - 2229,66 грн.

Товариство стверджувало, що воно своєчасно сплачувало нараховані суми внесків, що виключає виникнення недоїмки станом на 01.01.2009. Проте, Управління надало копії рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, що були прийняті позивачем у 2004-2007 роках, і докази отримання Товариством цих рішень (ар. с. 86-121). Суми за рішеннями відображались у картках особового рахунку Товариства. Доказів скасування рішень Управління Товариство не надало.

Згідно з частиною 5 статті 106 Закону № 1058, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Відповідно до цієї норми, Управління зараховувало кошти, що надходили від Товариства, в погашення існуючої заборгованості (недоїмки, пені та фінансових санкцій).

Як вказав позивач (ар. с. 51-53), сума яку відповідач перерахував у липні-вересні 2009 року, була зарахована в погашення недоїмки по внесках за березень, квітень, травень 2009 року і частково (313,08 грн.) - в погашення зобов'язання за червень 2009 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Батойл», вул. Червоних Майовщиків, 1-А, кв. 53, м. Миколаїв, 54058 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 19295682) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-А, м. Миколаїв, 54029, (банківські реквізити: р/р 256023126118 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаєва, МФО 326461, код 20916468) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-вересень 2009 року в сумі 2229,66 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна